Personal Pronouns

I — людина, яка зараз говорить або пише. You — адресат: одна людина або кілька. Українські «ти» та «ви» не потребують двох різних англійських займенників.

We охоплює мовця та когось іще. Це може бути «я і ти» або «я та інші люди, але не ти». Коли змінюється мовець, та сама людина може стати I замість you; та сама група — you замість we.

He та she вживаємо про людину відповідно до відомих нам займенників цієї людини. Саме ім’я чи професія не дає надійної підстави для вибору. У навчальній ситуації потрібний контекст буде задано.

Для окремої речі зазвичай використовуємо it, навіть якщо українське слово має чоловічий або жіночий рід. Для кількох речей, тварин чи людей — they.

They також може стосуватися однієї людини, коли її гендер невідомий або неважливий, чи коли це її займенник. Із таким they кажемо they are, а не they is. Це не помилка лише через те, що людина одна.

У звичайному розповідному реченні займенник-підмет стоїть перед дієсловом або дієслівною групою: We are ready; They can help. У питаннях порядок може бути іншим: Are you ready? You не перестає бути підметом після are.

Займенник I завжди пишеться великою літерою, навіть усередині речення. Решта займенників не потребують великої літери лише тому, що вони займенники: I know you. На початку речення велика літера потрібна будь-якому першому слову.

Для підмета окремого повного речення використовуємо I, you, he, she, it, we, they. Не підставляємо me, him, her, us або them на їхнє місце: She calls, а не Her calls.

Об’єктні форми не є «поганими займенниками»: I call her — правильне речення, але her тут не підмет. У короткій неформальній відповіді Me або у фразі It’s me теж не слід механічно виправляти me на I. Тут тренуємо передусім повні речення з явним підметом.

Спершу назви людину або річ, якщо співрозмовник ще не знає, про що мова. Потім заміни повтор займенником. Якщо поруч названо кількох можливих людей або речей і посилання неясне, повторити ім’я чи назву — нормально.

Звичайне повне повідомлення не варто будувати з пропущеним підметом за українським зразком «Живу поруч». Водночас накази на кшталт Come in! зазвичай не мають явного підмета; це інша конструкція. It у It is raining або It is late може заповнювати місце підмета без конкретної названої речі. Детальні випадки погоди, часу й відстані належать окремій темі.

Для власного тексту перевір три речі: хто говорить, до кого належить кожен займенник і чи має повне речення правильну форму підмета. Відкриті вправи нижче мають зразки та критерії самоперевірки; збіг зі зразком не обов’язковий.

Корисні пари: I → me, you → you, he → him, she → her, it → it, we → us, they → them. Ліва форма допомагає впізнати учасника; права потрібна в об’єктній ролі. You та it мають однакове написання в обох ролях.

Me означає мене або мені; us — нас або нам, залежно від української конструкції. Для людини, про яку вже сказано he, беремо him; для she — her. Не визначаємо займенник за ім’ям, професією чи зовнішністю: спираємося на відомі займенники людини або достатній контекст.

У простих конструкціях help me, call him, know her, use it, invite them об’єктний займенник стоїть після свого дієслова. Питання чи заперечення не змінює цієї форми: Can you help me? / You don't know me.

Не кожен займенник праворуч від якогось дієслова є його додатком. У I think she knows him слово she починає наступну частину думки — she knows him. Саме him є додатком до knows. Тому механічна заміна всіх займенників після першого дієслова дасть помилку.

Коли особовий займенник є додатком до прийменника, використовуємо об’єктну форму: for me, to you, with him, about her, at it, from us, without them. Українські закінчення різні, але англійська форма не змінюється: для мене — for me, зі мною — with me.

Запам’ятовуй коротку конструкцію цілком: wait for someone — чекати на когось, listen to someone — слухати когось, look at something — дивитися на щось. Не додавай to до кожного дієслова: help me та call her уже побудовані без нього.

Для однієї звичайної речі беремо it незалежно від українського роду: a bag → it, a phone → it. Для кількох речей або людей — them: two bags → them, my neighbours → them. Them не означає лише людей.

They/them також уживають про одну людину, зокрема коли її гендер невідомий або вона користується цими займенниками. Не треба вважати them помилкою лише через одну людину в контексті. У вправах із him/her потрібну пару задано; в інших випадках не вгадуй її.

Займенник має зрозуміло вказувати на людину чи річ. Якщо поряд дві можливі людини й незрозуміло, хто саме him, повторити ім’я — корисне уточнення, а не невміння користуватися займенниками.

Me — нинішній мовець, us — група з нинішнім мовцем, you — той або ті, до кого він звертається. You однаково працює для однієї людини, кількох людей і ввічливого українського ви.

У діалозі не копіюй займенник автоматично. Якщо співрозмовник каже Help me, у твоїй відповіді та сама людина буде you: I can help you. Якщо група просить Help us, ти теж можеш відповісти I can help you, звертаючись до всієї групи.

Українські слова не завжди йдуть в англійському порядку. Вони мені подобаються природно передаємо як I like them: I — той, кому подобається; them — люди або речі, які подобаються. Це не переклад They like me, бо він міняє зміст.

Перед відповіддю запитай себе: кого або що називає займенник; чи входжу я в цю групу; яка його роль біля конкретного дієслова або прийменника? Після відповіді перевір, чи співрозмовник зрозуміє, про кого йдеться.

Тут не вчимо всю систему підметів, присвійних форм або зворотних займенників. Наприклад, her у I know her замінює людину, а her у her bag означає чия сумка — це інша роль. Відкриті вправи мають зразок і критерії для твоєї самоперевірки; збіг зі зразком не потрібний, а автоматичного висновку про правильність власного тексту немає.

В українській ми кажемо «мій телефон», «моя сумка», «мої ключі». В англійській це my phone, my bag, my keys: my не змінюється через рід чи число наступного іменника. Так само працюють інші шість форм.

His або her обираємо за тим, про кого говоримо, а не за українським родом слова phone, bag чи sister. Якщо сумка належить людині, позначеній he, це his bag; якщо телефон належить людині, позначеній she, це her phone.

Your однаково працює для звертання до однієї людини й до кількох: «твій», «ваш», «ваші». Кількість адресатів стає зрозумілою із ситуації. Кількість речей показує іменник: your ticket або your tickets.

Присвійна форма вводить групу іменника. Між нею та іменником може бути опис: my new book, their small kitchen. Отже, «перед іменником» не означає «обов’язково впритул до нього».

У звичайній іменній групі не додавай артикль a, an або the до my, your та інших присвійних форм: my address, а не the my address. Присвійне слово вже визначає, чия це адреса.

My потребує іменника в цій конструкції: This is my bag. Якщо іменник не повторюємо, потрібна інша форма: This is mine. Mine не ставимо перед bag. Такі самостійні присвійні займенники докладно вивчаються окремо.

My name — моє ім’я; your sister — твоя сестра; our school — школа, у якій ми навчаємося. Присвійна форма показує зв’язок, а не обов’язково юридичну власність. Люди не є чиїмись речами.

Так само говоримо про частини тіла й особисті речі: my hands, her hair. Українське «свій» не має однієї універсальної англійської форми: I wash my hands, you wash your hands, she washes her hands. Спершу визнач, чиї саме руки маються на увазі.

Its пов’язує іменник із предметом, місцем або твариною, про які говоримо як it: its door, its name, its tail. У присвійного its немає апострофа.

It’s означає it is, а в іншій конструкції також it has. У цьому уроці практикуємо простий контраст з it is: It’s small — «Воно маленьке»; its small room — «його маленька кімната». Вживання it has у складніших часових формах — окрема тема.

Щоб перевірити написання, спробуй розгорнути скорочення. У It’s open заміна на It is open працює. У its door заміна на it is door руйнує потрібну іменну групу.

Their означає зв’язок із they і стоїть перед групою іменника: their room. They’re — скорочення they are: They’re ready. There може означати «там»: The room is there. Також воно входить до there is / there are, але ці конструкції тренуються окремо.

Ці слова часто звучать однаково. Сам звук не вибирає правильне написання: потрібні зміст і будова речення. У their new room після their є іменна група; у they’re in the room після they are повідомляємо, де люди.

Те саме ім’я або та сама річ може бути my для власника і your для його співрозмовника. На What is your name? відповідаємо My name is…, бо тепер говоримо від себе. Our включає мовця до групи; their зазвичай відсилає до іншої вже зрозумілої групи.

Не визначай he або she лише за іменем, професією чи річчю. У навчальних завданнях потрібну особу встановлює контекст. Their може стосуватися і однієї людини, наприклад коли її гендер невідомий: Someone left their bag. Це не помилка множини.

Про тварину можна говорити it / its нейтрально, а про знайомого домашнього улюбленця — he / his або she / her. Зберігай обраний зрозумілий спосіб згадування; не вважай its єдиним можливим для кожної тварини.

Перед відповіддю зроби три короткі перевірки: з ким пов’язаний іменник; хто зараз говорить; чи є після присвійної форми іменник. У цьому уроці орієнтир — нейтральна стандартна письмова англійська. Діалектні форми не є моделями для цих вправ.

Після it is можна поставити прикметник: warm — тепло, cold — холодно, sunny — сонячно, windy — вітряно. Прикметник не є дієсловом, тому не губи is.

Rain може бути дієсловом. It rains a lot here повідомляє про звичну погоду: тут часто йде дощ. It is raining now повідомляє, що дощ іде зараз. Не змішуй форми в It is rains. Це коротке розрізнення допомагає зберегти підмет і правильну конструкцію, а не замінює окремий урок про часи.

Коли описуєш минулі умови словом-прикметником, is змінюється на was: It was windy yesterday. It лишається тим самим.

It is cold описує загальні умови. I am cold описує відчуття мовця. Обидва речення правильні, але не взаємозамінні: людина може мерзнути навіть у теплій кімнаті.

Так само It is hot — про спеку навколо, I am hot — про те, що мені жарко. Якщо просиш зачинити вікно через власний дискомфорт, назви себе; якщо повідомляєш погоду перед виходом, описуй умови.

Для поточного часу кажи It is six або It's six o'clock. Не додавай at: це відповідь «котра зараз година», а не час початку зустрічі. It's six thirty — 6:30; o'clock додаємо лише до цілої години.

Та сама конструкція називає день або дату: It's Tuesday. It's 4 May. Для числа місяця можливі звичні британський та американський порядки: the fourth of May або May fourth. Тут не потрібно вчити всі способи читання дат.

Питай What time is it? про годинник, What day is it? про день тижня, What's the date today? про дату. В останньому питанні підмет — the date: це теж правильний спосіб спитати. Today is Tuesday також граматичне; в окремій вправі it може бути спеціально заданою навчальною умовою.

Щоб назвати відстань, зручно почати з It is і додати число та одиницю: It's two kilometres from the hotel to the station. From позначає початок, to — кінець шляху. It лишається одниною, навіть коли кілометрів кілька.

Для загального питання зручно Is it far to the station? або How far is it from here to the station? У запереченні — It isn't far. Коли відстань велика, природне повідомлення — It's a long way to the station.

The station is two kilometres away також правильне, але підметом є station. Після вже названого місця it може замінювати саме це місце: The bank? It isn't far from here. Щоб чітко потренувати формальний підмет, використовуємо відстань від A до B. Час у дорозі не дає точної кількості кілометрів: десять хвилин пішки і десять хвилин автобусом — не одна відстань.

З is заперечення будується через not: It is not cold. Можна скоротити It isn't cold або It's not cold. Для питання поміняй місцями is та it: Is it cold? Додаткового do тут немає.

На Is it raining? коротко відповідаємо Yes, it is або No, it isn't. У стандартній короткій ствердній відповіді is не скорочується: не Yes, it's. Якщо далі є опис, скорочення можливе: Yes, it's raining.

З дієсловом rains будова інша: Does it rain here? — It doesn't rain much here. Після does або doesn't лишається rain без -s. Ця допоміжна модель потрібна лише для розмови про звичну погоду.

It's та It is — звичайні варіанти тієї самої конструкції в наших повідомленнях. Скорочення не означає, що підмет зник. Пиши апостроф: It's cold, не Its cold.

У розмові на What time is it? можна відповісти Six o'clock. У повідомленні друзям трапляються короткі уривки на кшталт Cold today! Вони залежать від контексту. Якщо завдання просить повне речення, обери It's six o'clock або It's cold today.

Не додавай it до кожного англійського вислову. Take an umbrella — нормальне спонукання без вираженого підмета. The weather is cold і Today is Monday теж мають власні підмети. Наша ціль — вміти користуватися it там, де ця конструкція доречна, а не переробити всі правильні речення.

Форми підмета: I, you, he, she, it, we, they. Відповідні об'єктні форми: me, you, him, her, it, us, them. У парі змінюється граматична форма, а не людина чи група: we та us можуть позначати тих самих людей разом із мовцем.

Українські форми не мають по одному англійському відповіднику на кожен відмінок. Me залежно від дієслова й прийменника може означати «мене», «мені», «мною». Англійську форму вибираємо за англійською конструкцією, а український переклад робимо природним.

У звичайному твердженні підмет часто стоїть перед основним дієсловом, а його додаток — після нього. Це корисна початкова схема, але не універсальне правило позиції: у питаннях і довших реченнях спочатку треба розпізнати роль.

Коли особовий займенник є доповненням прийменника, використовуємо об'єктну форму. Тому кажемо with him, for her, to us, from them, next to me. Прийменник може складатися і з кількох слів, як next to.

Не додавай англійський прийменник лише тому, що він здається потрібним за українським перекладом. Наприклад, help me — «допоможи мені», а call her — «зателефонуй їй». В обох англійських конструкціях займенник є додатком дієслова без to.

Якщо після прийменника названо двох людей через and, форма теж залишається об'єктною. Between you and me означає «між нами кажучи» у вступній фразі або «тільки між тобою і мною» у проханні зберегти таємницю. And не перетворює me на I.

You не змінює форми між підметом і додатком. It також має однакову форму в обох ролях. Тому однакове написання не означає однакову граматичну функцію.

You може звертатися до однієї людини або кількох. У розмові це визначає ситуація, не закінчення слова. Для предмета, уже названого в однині, часто використовуємо it: не переносимо на англійську український граматичний рід слова «телефон» або «лампа».

Щоб зрозуміти роль you чи it, подивися на всю конструкцію: You need it, I need you, It works. Нам не потрібна вигадана друга форма; потрібно зрозуміти зв'язки між словами.

У питаннях Can she help him? та Do they know us? перед підметом стоїть допоміжне або модальне дієслово. She і they від цього не стають об'єктними формами. Знайди, хто є підметом саме при help або know.

Також не можна брати правило «після будь-якого дієслова — об'єктна форма» для всього довгого речення. У I think she is ready частина she is ready має власний підмет she. Вона стоїть після think, але не є його простим займенниковим додатком. Це пояснює межу позиційної підказки; складні підрядні речення тут окремо не тренуємо.

Готові звичайні фрази на кшталт It's me теж не варто насильно переробляти на I am. Це природний спосіб назвати себе, наприклад біля дверей. У цьому уроці зосереджуємося на підметі, додатку та прийменникових групах, а не на всіх конструкціях після be.

У стандартному письмовому реченні складений підмет потребує форм підмета: He and I work here. Якщо та сама пара є додатком, потрібні об'єктні форми: They know him and me. Прийменникова група теж має об'єктні форми: with him and me.

Корисна перевірка: тимчасово прибери іншого учасника. Nora and I work here → I work here. This is for Nora and me → This is for me. Не потрібно автоматично ставити I після кожного and.

Звичайно ввічливо й природно називати іншу людину перед собою: He and I. Проте I and he не є граматично неможливим порядком. Якщо вправа перевіряє форму займенників, а не порядок учасників, такий варіант не треба відкидати.

У деяких неформальних розмовних різновидах англійської трапляється Me and him work here. Для нейтрального стандартного письма обирай He and I work here. Це рекомендація щодо цільового стандарту й регістру, а не твердження, що носії ніколи так не говорять.

Перш ніж добирати форму, встанови посилання: I — той, хто зараз говорить, you — адресат, we — група разом із мовцем. Після зміни мовця одна й та сама людина може називатися інакше. Не копіюй займенники з питання механічно.

Коли говориш про третю особу, використовуй відомі з контексту займенники. Саме ім'я не гарантує вибору he чи she. Якщо посилання може бути неоднозначним, спочатку назви людину або уточни, про кого йдеться. They/them також уживають щодо однієї людини; у контрольованих завданнях цього уроку контекст або набір форм задано явно.

Для самоперевірки прочитай відповідь двічі. Спочатку перевір зміст: хто кого знає, кому телефонує, з ким іде? Потім — форму кожного займенника. У власних відповідях зразок показує один можливий варіант; інші природні формулювання допускаються, якщо виконано видимі вимоги.

Шість основних відповідностей: my → mine; your → yours; his → his; her → hers; our → ours; their → theirs. Якщо річ моя — mine; належить людині, до якої я звертаюся, — yours; належить нам — ours. Для згаданої людини з he використовуємо his, із she — hers; для they — theirs.

Yours може означати «твій» або «ваш»: звертаємося до однієї людини чи до групи. Ours включає мовця у групу власників; theirs не включає мовця в цю групу. У діалозі той самий предмет для одного мовця буде mine, а для іншого — yours.

Не вгадуй his або hers за іменем, професією чи виглядом речі. Спирайся на відомого власника та займенники, якими про цю людину говорять.

My, your, her, our, their — присвійні означники: вони вводять групу з іменником. Між означником та іменником можуть бути прикметники: my old bag, her blue coat. Mine, yours, hers, ours, theirs уже представляють цю групу, тому не став їх перед її головним іменником: не mine bag, а my bag або mine.

His має однакове написання в обох ролях: his desk і The desk is his. Визначай роль за конструкцією, а не лише за літерою s. Her теж може бути особовим додатком у I know her; це інше значення — «її як людину», не «її річ».

Правило не забороняє всі іменники пізніше в реченні. У Mine is on the table слово table належить до іншої групи: on the table. Помилка виникає саме тоді, коли mine намагаються використати як означник у mine bag.

Присвійний займенник може бути підметом: Mine is blue — «Моя синя». Може бути додатком після дієслова: Take mine — «Візьми мою». Може стояти після be: The blue one is mine — «Синя моя». Форма не змінюється через цю роль.

У простому порівнянні займенник допомагає не повторювати назву: My room is smaller than yours. Порівнюємо мою кімнату з твоєю, а не мене з тобою.

Щоб перевірити зміст, подумки розгорни займенник у повну групу. Якщо You can use mine означає You can use my pen, форма має бути mine, не me: користуються ручкою, а не людиною.

Одна річ чи кілька — займенник той самий: This key is mine; These keys are mine. Не додавай закінчення множини до mine і не прибирай s з hers, ours або theirs через те, що річ одна.

Коли присвійний займенник — підмет, узгоджуй дієслово з тим, що він замінює. Говоримо про один спільний стіл: Ours is near the door. Говоримо про кілька наших стільців: Ours are near the door. Власників у обох випадках кілька, але саме desk або chairs визначає is чи are.

Якщо число не зрозуміле з контексту, одного слова theirs недостатньо, щоб вибрати is чи are. Спочатку з'ясуй, чи йдеться про одну річ або кілька.

Запам'ятай цілі форми: mine, yours, his, hers, ours, theirs. Жодна з них не має апострофа. Закінчення s у yours або hers — частина займенника, не знак множини й не присвійне 's, яке додають до імен.

Mine не стає mines, а his не стає hiss або his's. Не будуй ці форми механічним додаванням s до кожного слова; вчи пару my–mine і незмінну пару his–his.

У It's hers апостроф належить It's = It is. Він не з'являється в hers. Розрізняй скорочене дієслово та присвійний займенник.

Is this yours? і Are these yours? перевіряють, чи річ належить співрозмовнику. Whose bag is this? — відкрите питання «Чия це сумка?». Відповідь Mine можлива в розмові, бо річ уже названа; повніше — It's mine.

У відповіді зміни точку відліку: тебе питають Is this yours?, а ти підтверджуєш It's mine. Якщо говориш від імені своєї групи, відповідь може бути It's ours. Форма yours з питання не копіюється автоматично.

Належність не дорівнює дозволу. It's mine лише повідомляє, чия річ. You can use mine ще й пропонує нею скористатися. Щоб заперечити помилкове припущення, можна сказати It isn't mine; щоб ввічливо уточнити — Excuse me, is this yours?

Their і theirs можуть стосуватися не лише групи, а й однієї людини, коли про неї говорять they, зокрема коли гендер невідомий. Це не помилка множини. У базових вправах власник названий достатньо чітко; не потрібно вгадувати his чи hers.

Самостійне its на кшталт The bowl is its зазвичай уникають: простіше The bowl is the dog's. Однак не роби висновку, що its ніколи не буває без наступного іменника: існує конструкція of its own — «власний». Це окрема межа, а не сьома форма для звичайної короткої відповіді.

A friend of mine означає «один із моїх друзів». Тут mine теж показує присвійний зв'язок, але весь зворот з of має окрему будову. Для цього уроку досить упізнати його: головна практика — чия річ, фраза замість повтору і доречна репліка.

У власних відповідях зіставляй свій текст зі зразком і критеріями: чи ясна річ, правильний власник, правильна форма та виконаний намір. Зразок — один можливий варіант; самоперевірка не є автоматично підтвердженою оцінкою або сертифікацією рівня.