Присвійні прикметники: my, your, his, her, its, our, their

В українській ми кажемо «мій телефон», «моя сумка», «мої ключі». В англійській це my phone, my bag, my keys: my не змінюється через рід чи число наступного іменника. Так само працюють інші шість форм.

His або her обираємо за тим, про кого говоримо, а не за українським родом слова phone, bag чи sister. Якщо сумка належить людині, позначеній he, це his bag; якщо телефон належить людині, позначеній she, це her phone.

Your однаково працює для звертання до однієї людини й до кількох: «твій», «ваш», «ваші». Кількість адресатів стає зрозумілою із ситуації. Кількість речей показує іменник: your ticket або your tickets.

Присвійна форма вводить групу іменника. Між нею та іменником може бути опис: my new book, their small kitchen. Отже, «перед іменником» не означає «обов’язково впритул до нього».

У звичайній іменній групі не додавай артикль a, an або the до my, your та інших присвійних форм: my address, а не the my address. Присвійне слово вже визначає, чия це адреса.

My потребує іменника в цій конструкції: This is my bag. Якщо іменник не повторюємо, потрібна інша форма: This is mine. Mine не ставимо перед bag. Такі самостійні присвійні займенники докладно вивчаються окремо.

My name — моє ім’я; your sister — твоя сестра; our school — школа, у якій ми навчаємося. Присвійна форма показує зв’язок, а не обов’язково юридичну власність. Люди не є чиїмись речами.

Так само говоримо про частини тіла й особисті речі: my hands, her hair. Українське «свій» не має однієї універсальної англійської форми: I wash my hands, you wash your hands, she washes her hands. Спершу визнач, чиї саме руки маються на увазі.

Its пов’язує іменник із предметом, місцем або твариною, про які говоримо як it: its door, its name, its tail. У присвійного its немає апострофа.

It’s означає it is, а в іншій конструкції також it has. У цьому уроці практикуємо простий контраст з it is: It’s small — «Воно маленьке»; its small room — «його маленька кімната». Вживання it has у складніших часових формах — окрема тема.

Щоб перевірити написання, спробуй розгорнути скорочення. У It’s open заміна на It is open працює. У its door заміна на it is door руйнує потрібну іменну групу.

Their означає зв’язок із they і стоїть перед групою іменника: their room. They’re — скорочення they are: They’re ready. There може означати «там»: The room is there. Також воно входить до there is / there are, але ці конструкції тренуються окремо.

Ці слова часто звучать однаково. Сам звук не вибирає правильне написання: потрібні зміст і будова речення. У their new room після their є іменна група; у they’re in the room після they are повідомляємо, де люди.

Те саме ім’я або та сама річ може бути my для власника і your для його співрозмовника. На What is your name? відповідаємо My name is…, бо тепер говоримо від себе. Our включає мовця до групи; their зазвичай відсилає до іншої вже зрозумілої групи.

Не визначай he або she лише за іменем, професією чи річчю. У навчальних завданнях потрібну особу встановлює контекст. Their може стосуватися і однієї людини, наприклад коли її гендер невідомий: Someone left their bag. Це не помилка множини.

Про тварину можна говорити it / its нейтрально, а про знайомого домашнього улюбленця — he / his або she / her. Зберігай обраний зрозумілий спосіб згадування; не вважай its єдиним можливим для кожної тварини.

Перед відповіддю зроби три короткі перевірки: з ким пов’язаний іменник; хто зараз говорить; чи є після присвійної форми іменник. У цьому уроці орієнтир — нейтральна стандартна письмова англійська. Діалектні форми не є моделями для цих вправ.