Дієслово "to be"

У звичайному теперішньому ствердженні про себе обираємо am, а не is, are чи початкову форму be. Запам'ятай пару I am як один початок думки.

Is та are не є поганими словами: вони потрібні з іншими підметами. У цьому правилі тренуємо лише мовця I. Сам займенник I на письмі завжди має велику літеру.

Після am може бути назва ролі, прикметник стану, фраза з from про походження або вік. Це одна зв'язка з різними повідомленнями, а не чотири різні форми дієслова.

Професію зручно вчити готовим сполученням: a cook, a doctor, an engineer. Перед самим прикметником на зразок tired артикля немає. Докладний вибір артиклів — окрема тема.

I am from… повідомляє про походження, не обов'язково про теперішнє місце перебування. Вік англійською теж передаємо через be: I am 30 або I am 30 years old. Не перекладай українське «мені» окремим займенником.

I am можна скоротити до I'm. Апостроф позначає пропущену літеру a. Скорочення звичне в розмові; повна форма також правильна й може бути доречною, коли говоримо виразніше.

I'm уже містить am: додавати ще одне am не потрібно. У власних повних реченнях цього уроку обидві форми прийнятні, якщо завдання прямо не просить потренувати одну з них.

Для простого ствердження спочатку назви мовця I, потім постав am, потім додай повідомлення про себе. Не починай таке ствердження з Am I: це порядок для питання, яке вивчатимемо окремо.

Коли співрозмовник питає про тебе, у своїй відповіді ти стаєш I. Не копіюй you з його репліки. У цьому уроці відповідаємо повними повідомленнями, наприклад I'm ready; окремі короткі відповіді на кшталт Yes, I am належать сусідньому правилу.

Перед відповіддю визнач, що потрібно слухачеві: твоє ім'я, роль, походження, вік чи стан. Обери потрібний факт і побудуй повне ствердження. Не потрібно розкривати реальні особисті дані: можна говорити від імені вигаданого дорослого персонажа.

Am не є словом, яке механічно ставимо після кожного I. Наприклад, I work означає «Я працюю» і вже має дієслово. I am working — інша конструкція для дії в процесі; її тут не тренуємо. Так само не будуємо заперечень і питань.

Правильна англійська відповідь іноді не виконує конкретного завдання: назвати професію замість стану — не граматична помилка, але не відповідь на потрібний зміст. Після власного тексту звір зміст, форму та доречність зі зразком і критеріями; зразок не є єдиним дозволеним формулюванням.

He, she та it поєднуються з is. Так само працюють ім’я однієї людини та назва одного предмета: Maria is, my brother is, the small shop is. Кілька слів у підметі не означають кількох людей або предметів.

Важливе уточнення до короткого правила «однина → is»: I має форму am, а you має are навіть у звертанні до однієї людини. Для двох людей або кількох предметів потрібне are. They теж поєднується з are, зокрема коли позначає одну людину; вибір займенника залежить від контексту, а не від професії людини.

Після is можна назвати роль або предмет, ознаку, стан, місце чи походження. Тому початкова формула з іменником або прикметником корисна, але не вичерпна: from Spain та at home також природно стоять після is.

У назвах професій на кшталт a teacher артикль належить до іменникової групи. Перед самим прикметником його не додаємо: is tired. Артиклі тут є опорою для цілого речення, а не окремою темою перевірки.

Is не означає, що будь-яке наступне дієслово треба додати без змін. He works — речення про дію; He is tired — опис стану. Конструкції на зразок is working вивчаються окремо.

У звичайному описі предмета it може замінити його назву, якщо зрозуміло, про що йдеться. Український рід не визначає англійський займенник: лампа — «вона», але the lamp → it. Спершу назви предмет або переконайся, що співрозмовник його бачить.

У повідомленні про погоду it не замінює конкретну річ: It is cold outside. Українською достатньо «Надворі холодно», а англійською це повне речення має it та is. Не потрібно шукати уявний предмет, якому холодно.

Це не правило «it ніколи не стосується людини»: в англійській є окремі конструкції представлення на зразок It's Anna. Тут тренуємо прості описи предметів і погоди, без таких додаткових значень.

He is, she is, it is можна скоротити до he's, she's, it's. У цих простих описах зміст не змінюється. Скорочення звичні в розмові й неформальному повідомленні; повна форма теж правильна. Якщо завдання прямо просить повну або скорочену форму, це навчальна умова, а не заборона іншого варіанта в мові.

Апостроф у it's важливий: it's = it is у прикладах цього уроку, а its означає належність, як у its name. Не додавай ще одне is після he's, she's або it's: дієслово вже входить до скорочення. В інших конструкціях 's може мати інше значення; їх тут не перевіряємо.

Представ людину або предмет, а потім додай корисний факт: хто це, який він або вона, де перебуває. Коротких речень цілком достатньо. У повідомленні про одну людину не потрібно повторювати ім’я щоразу, якщо he або she мають зрозуміле значення.

Під час самоперевірки відділяй три речі: помилку у формі, зміну змісту та невиконану умову. She are here має помилку; She is at home може бути граматично правильною, але не передає зміст «вона тут»; She's here правильне в мові, проте не виконує прохання написати без скорочення.

Короткі написи та уривчасті репліки можуть обходитися без повної структури, але в цих завданнях потрібні повні стандартні речення. Зразок відкритої відповіді — лише один варіант. Порівняй власний текст із критеріями; це самоперевірка, а не незалежне підтвердження правильності.

You може означати «ти», ввічливе «Ви» до однієї людини або «ви» до групи. В усіх цих випадках форма одна: you are. Не замінюй are на is лише тому, що перед тобою одна людина.

Число адресатів установлюємо з ситуації. Саме речення You are ready не повідомляє, скільком людям говорять. Іменник після are може допомогти: a guest — один гість, guests — кілька гостей; дієслово при you не змінюється.

We означає «ми»: мовець говорить про себе разом з іншими. They означає «вони»: у наших основних вправах це вже названі інші люди або речі. В обох випадках уживаємо are, але зміна займенника змінює учасників повідомлення.

У відповіді на репліку займенник обирай зі своєї позиції. Якщо співрозмовник говорить you and Lina, а ти відповідаєш про себе й Ліну, це вже we. Однакова форма are не робить we та they взаємозамінними.

Are потрібне також після зрозумілих множинних іменників: the chairs, two rooms, my parents. Два окремі учасники, поєднані and, теж утворюють множинний підмет: Lena and Tom are here.

Дивись на весь підмет, а не лише на найближче до дієслова слово. У Mina and I підмет — дві людини разом, тому потрібне are, хоча окреме I поєднується з am. Зі звичайним одиничним підметом діє інше правило: The door is open, але The doors are open.

Назва ролі після are не обирає форму дієслова. We are a small group — правильне речення: підмет we, а a small group називає всю групу як одне ціле.

You are, we are та they are можна скоротити до you're, we're та they're. У звичайному повідомленні це той самий зміст; скорочення особливо звичні в розмові та неформальному письмі. Повна форма також правильна.

У скороченні апостроф позначає пропущену літеру: we're, а не were. Якщо вправа просить саме повну або саме скорочену форму, виконай цю умову. Інша граматично правильна форма тоді не виконує конкретну ціль, а не стає неграматичною.

Тут тренуємо ствердження про теперішній стан, роль, місце або походження. Заперечення, побудова питань, короткі відповіді та дієслова на -ing — наступні окремі теми. Можна відповідати на готове питання повним ствердженням, не вивчаючи зараз будову самого питання.

Are — не правило «усюди, де людей багато». Наприклад, складні випадки з назвами колективів розглядають окремо. They також може позначати одну людину; тоді з ним теж are. Наші основні ситуації з they явно задають кількох людей або речей, щоб спочатку відпрацювати просту опору.

Перед власною реплікою перевір три речі: про кого говорю; чи потрібне тут повідомлення з be; чи збережено зміст. Зміна We are here на They are here граматично можлива, але вже повідомляє про інших учасників.

Для I використовуй am; для he, she, it — is; для you, we, they — are. Not не змінює цього вибору. You поєднується з are і для одного співрозмовника, і для кількох.

Ім’я або назва одного предмета зазвичай потребує is. Кілька людей чи предметів потребують are: Anna is not…, Anna and Max are not….

У звичайному повному заперечному повідомленні not стоїть після am, is або are. Щоб зробити ствердження заперечним, не переставляй be перед підметом і не додавай do/does.

Заперечення саме по собі не прибирає артикль, прикметник чи місце: a teacher залишається a teacher, at home — at home. Змінюється твердження про факт, а не словник речення.

Is not можна скоротити до isn't, are not — до aren't. Займенник і be теж можуть скорочуватися: she is not → she's not, we are not → we're not. Обидва шляхи звичайні; не вважай один із них помилкою лише через інший вигляд.

Для першої особи в нейтральній навчальній англійській використовуй I am not або I'm not. Не поєднуй два скорочення в одному слові на зразок she'sn't. Якщо вправа не просить певного написання, повна форма й звичайне скорочення однаково доречні.

Заперечення часто виправляє припущення: співрозмовник помилився щодо людини, речі або місця. Можна додати правдивий факт другим реченням, але не потрібно вигадувати його, коли він невідомий.

Для ввічливої відповіді доречні короткі слова на кшталт Sorry або Thank you. Ввічливість не вимагає прибирати not чи змінювати факт на протилежний.

Тут тренуємо теперішні повідомлення з be: стани, ролі й місце. Після be + not може стояти не лише роль або ознака, а й місце: here, at home, in the office. Таке повідомлення теж є повним реченням.

Формулювання «amn't не існує» занадто категоричне: словники фіксують його переважно в Шотландії та Ірландії. Тут ціль — нейтральні I am not / I'm not; регіональна форма поза цією навчальною ціллю, а не доказ відсутності такого слова в мові.

Don't be late — граматичне прохання або наказ, а не подвійне заперечення. Воно означає «Не запізнюйся», а не «Ти не запізнився». Питання, короткі відповіді без названого стану, накази, was/were та заперечення з іншими дієсловами вивчаються окремо.

З I поєднується am, з he/she/it — is, з you/we/they — are. У скороченій формі це узгодження зберігається. Апостроф і закінчення приєднуємо до займенника без пробілу.

Після скорочення додаємо зміст: хто це, який він або де перебуває. Не додавай ще одне am/is/are: у She's ready дієслово is уже міститься в She's.

У he is not, she is not, it is not можна скоротити займенник із is або is із not: he's not / he isn't. Так само we're not / we aren't та they're not / they aren't. Обидва способи зберігають заперечення.

Для I am not у стандартній формі, яку тренуємо тут, використовуй I'm not. Не перенось aren't із you на I. Регіональне amn't трапляється в ірландських і шотландських різновидах англійської, але не є цільовою формою цього курсу.

Після іменникового підмета зручно скорочувати саме дієслово з not: The chair isn't free; The chairs aren't free. Не вставляй they перед aren't, якщо підмет The chairs уже є.

У цих вправах it's означає it is: повідомляємо ознаку, стан або місце. Its без апострофа означає належність і стоїть перед іменником: its name, its door, its screen.

Перевір себе заміною: якщо на цьому місці підходить it is, потрібне it's. Якщо йдеться про назву, частину або річ, що належить уже згаданому предмету чи тварині, потрібне its. В інших темах it's також може означати it has; цього значення тут не тренуємо.

У завершеній ствердній короткій відповіді після yes залишаємо повне am/is/are: Yes, I am; Yes, he is; Yes, they are. Не закінчуй таку відповідь на I'm, he's або they're.

Якщо речення має продовження, скорочення можливе: Yes, I'm ready. У заперечній короткій відповіді скорочення також можливе: No, I'm not; No, he isn't; No, they're not. Отже, важливо не саме слово yes/no, а будова всієї відповіді.

Скорочення доречні в повсякденній розмові, записці чи повідомленні знайомій людині. Повна форма теж може бути правильною в розмові, зокрема для наголосу. Не вважай I am fine помилкою тільки тому, що можна сказати I'm fine.

Порада використовувати повні форми в офіційних текстах — орієнтир щодо стилю, а не інше граматичне значення. Тут практикуємо короткі побутові повідомлення, а не офіційні листи.

Під час самоперевірки запитай: чи той самий підмет, чи збережене not, чи є апостроф, чи можна тут закінчити речення? Якщо завдання прямо просить скорочення, повна форма може бути граматичною, але не виконувати саме цю умову. Зразок відкритої відповіді — один можливий варіант, а не список усіх правильних речень.

Підмет відповідає на запитання «про кого або про що це речення?». Для I потрібне am; для he, she, it — is; для you, we, they — are. Зміна порядку не скасовує цього узгодження.

Перенеси одну наявну форму be на початок. Не залишай її другу копію після підмета. Для імені однієї людини також уживай is, а для двох людей — are. You поєднується з are і коли звертаєшся до однієї людини.

Підмет може складатися з кількох слів: your new phone, the two chairs. У питанні ця маленька група залишається разом. Be стоїть перед усією групою, а не всередині неї.

Після підмета збережи опис: прикметник, назву ролі або простий вираз місця. У професії не губи a/an; у місці не губи at, in чи from. Їхню окрему граматику тут не вивчаємо, але під час перестановки вони не зникають.

У наших реченнях be саме виражає стан або зв'язок: busy, a driver, at work. Воно утворює питання без do/does. Не потрібно додавати ні do, ні ще одне be.

Це не правило для будь-якого англійського дієслова. Питання про дію work мають іншу побудову. Тут важливо навчитися не змішувати дві рамки.

Українське «Ти вільний?» не має окремого слова, яке треба дослівно перекласти як are. В англійській формі воно все одно потрібне. Спершу з'ясуй, про кого питаєш, потім побудуй усе питання.

Якщо просто перетворюєш подане речення, не міняй I на you самовільно. Якщо ж звертаєшся до автора слів «I am new», у твоєму питанні вже потрібне you. Таку зміну ролей має задавати ситуація.

She is a teacher? можливе в розмові, коли перепитують або виражають здивування. Воно не виконує нашу ціль — побудувати нейтральне питання з be перед підметом. Тому не кожне питання з порядком ствердження є неграматичним: важливо, навіщо й у якій ситуації його кажуть.

Нейтральне питання часто має підвищення голосу наприкінці, але це не єдина можлива інтонація. Підвищення голосу — корисна стартова опора, а не заборона всіх інших мелодій. Письмові вправи не оцінюють вимову.

Відкриті відповіді звіряй зі змістом і критеріями; зразок — лише один спосіб сказати потрібне. Питання з not, питальні слова where/who, минулі was/were та система коротких відповідей належать сусіднім темам.

Не копіюй займенник із питання. Коли запитують тебе одного, you у питанні стає I у твоїй відповіді. Коли людина питає про себе з Am I…?, ти відповідаєш їй із you.

Зберігаємо дієслово to be і теперішній час, але форму узгоджуємо з підметом ВІДПОВІДІ, а не механічно повторюємо з питання: Are you…? → Yes, I am., а не Yes, I are.

You може означати одну людину або кількох. Якщо відповідаєш за себе й ще когось, потрібне we. Якщо we у питанні охоплює тебе й того, хто питає, у відповіді теж може залишитися we.

Наприкінці стандартної позитивної короткої відповіді пишемо й вимовляємо am, is або are окремо: не з'єднуємо їх із займенником. Це стосується всіх осіб, не лише I.

Не плутай коротку відповідь і повне повідомлення. Yes, I'm ready. правильне: після I'm є ready. Але Yes, I'm. без продовження не є правильною стандартною короткою відповіддю.

Для I використовуємо No, I am not. або No, I'm not. У стандартній англійській цього уроку не утворюємо I amn't і не замінюємо am на aren't.

З he, she, it можливі три способи: повна форма is not, скорочення isn't або з'єднання займенника з is перед окремим not. Так само з you, we, they: are not, aren't або you're/we're/they're not.

Повні й скорочені заперечення зберігають той самий основний зміст. Скорочення звичні в розмові; повна форма теж правильна й може звучати виразніше. Якщо завдання спеціально просить повну форму, скорочення не виконає саме цю умову, хоча може бути граматично правильним.

У короткій відповіді зазвичай не повторюємо ім'я чи назву. Для однієї речі використовуємо it, для кількох — they. Для людини обираємо займенник, який зрозумілий із контексту; не вгадуємо його лише за професією.

Далі узгоджуємо форму: I am; he/she/it is; you/we/they are. Український рід назви предмета не визначає англійський займенник: телефон — it, а не he.

У справжній розмові можливе окреме Yes. або No., а також повна відповідь. Це не автоматично граматична помилка чи неввічливість. Тут ми спеціально тренуємо модель із займенником і to be, тому умова вправи прямо просить її використати.

Після короткої відповіді можна додати корисну деталь окремим реченням. Не потрібно розтягувати саму коротку відповідь або повторювати все питання.

У закритих завданнях на точну форму дотримуйся видимої вимоги до великої літери, коми й крапки. У власних репліках зразок — лише один спосіб сказати потрібне; звіряй свій текст зі змістовими критеріями.

Тут працюємо зі звичайними питаннями am/is/are про теперішній стан, місце або особу. У такій відповіді не з'являється do чи does. Водночас No, she doesn't. може бути правильною відповіддю на інше питання, наприклад про регулярну дію.

Питання з where або who потребують інформації, а не просто Yes/No. Питання із запереченням, хвостики на зразок isn't it?, минулі was/were та інші дієслова — сусідні теми, не додаткові пастки цього A1-уроку.

Перед відповіддю перевір три речі: про кого говорю я, підтверджую чи заперечую факт, яка форма to be потрібна моєму займеннику.