VocairoПочати навчання

Reported Speech: Questions and Commands

Переказуй питання так/ні через asked + if або whether: She asked if I was ready — «Вона запитала, чи я готовий». Усередині підрядної частини порядок прямий. Час і займенники обираємо за ситуацією переказу; минулий зсув не завжди обов’язковий.

Опубліковано

Непрямі питання так/ні

Що таке непряме питання так/ні

Коли ми розповідаємо, про що нас запитали, ми не повторюємо питання слово в слово, а вбудовуємо його в своє речення. Питання, на яке відповідають «так» чи «ні», вводиться дієсловом на кшталт asked і сполучником if або whether.

Вбудована частина зберігає зміст питання, але не має питальної інверсії: if I was ready, а не if was I ready. Усе речення She asked … повідомляє про чуже запитання.

Як побудувати речення

підмет + asked (me) + if / whether + підмет + дієслово (зсунутий час)

subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.

My neighbour asked if I had a ladder.

Мій сусід запитав, чи є в мене драбина.

Do you have → I had: допоміжного do немає, дієслово у минулому.

The waiter asked whether we were ready to order.

Офіціант запитав, чи ми готові замовляти.

Are you → we were: інверсії нема, займенник змінено з you на we.

If чи whether: що обрати

У більшості ситуацій if і whether взаємозамінні: обидва вводять питання так/ні. Whether звучить трохи офіційніше й застосовується в письмі, ділових повідомленнях та там, де хочемо підкреслити два варіанти.

У цій моделі asked + підрядна частина whether потрібне, зокрема, безпосередньо перед or not. Якщо or not стоїть у кінці, можливі if і whether. Інші випадки вибору whether — наприклад перед to-інфінітивом — розглядаємо в окремій темі.

Як побудувати речення

whether or not + підмет + дієслово; if / whether + підмет + дієслово + or not

subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.

She asked whether or not the lift was working.

Вона запитала, чи працює ліфт, чи ні.

Or not стоїть одразу після сполучника, тому тут лише whether.

He asked if the lift was working or not.

Він запитав, чи працює ліфт, чи ні.

Or not у кінці підрядної частини — тоді if також можливе.

Порядок слів: питальна форма зникає

У прямому питанні допоміжне чи модальне дієслово стоїть перед підметом: Can you, Are you, Have you або з'являється do/does/did. У непрямому питанні підмет іде першим, а допоміжне дієслово займає звичайне місце в присудку.

Do/does/did, додані тільки для прямого питання, у переказі прибираємо: Does she like it? → if she liked it. Заперечне або наголошене do зберігається за потреби: if she didn’t like it, if she really did like it. Розповідне She asked … звичайно закінчуємо крапкою; зовнішнє питання Did she ask …? потребує знака питання.

Як побудувати речення

if + підмет + (be / have / модальне / дієслово у минулому)

subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.

The guard asked if the gate was locked.

Охоронець запитав, чи зачинені ворота.

Be після підмета: the gate was, а не was the gate.

My cousin asked if I had booked a table.

Мій двоюрідний брат запитав, чи я забронював столик.

Have стало had і стоїть після I.

The coach asked whether we could train earlier.

Тренер запитав, чи можемо ми тренуватися раніше.

Модальне could після підмета we.

Leo asked if I wanted a lift.

Лео запитав, чи хочу я, щоб мене підвезли.

Допоміжне do зникло: wanted замість do I want.

Зсув часу й займенників

Якщо розмова вже в минулому, час у вбудованому питанні зазвичай зсувається на крок назад: Present Simple стає Past Simple, Present Continuous — Past Continuous, Present Perfect (і часто Past Simple) — Past Perfect. Модальні can і will стають could і would.

Одночасно змінюються особа й присвійні слова: займенники мають відповідати тому, хто переказує, а не тому, хто питав. Якщо Мія питала «Do you like my idea?», то я переказую: Mia asked if I liked her idea.

Коли обставини ще актуальні, носії інколи залишають теперішній час: She asked if I like tea. У вправах нижче ми переказуємо давні розмови зі стандартним зсувом.

Як побудувати речення

do/does → Past Simple; have + V3 → had + V3; can → could; will → would

V3 / past participle
—
Третя форма дієслова: worked, gone, seen. Потрібна, наприклад, після have/has або в пасиві; не завжди збігається з V2.

Ivy asked if my brother played chess.

Айві запитала, чи грає мій брат у шахи.

Does ... play → played: do зникає, а дієслово бере форму минулого.

Dad asked whether I had finished the washing-up.

Тато запитав, чи я закінчив мити посуд.

Питання Have you finished? у цьому переказі стає whether I had finished: змінюються час, займенник і питальний порядок.

Our teacher asked if we would bring the forms.

Наша вчителька запитала, чи принесемо ми форми.

Початкове Will you bring the forms? переказує учень: you → we, will → would.

Дієслова введення: asked, wondered, wanted to know

Найчастіше непряме питання вводить asked, при цьому me/him/her після нього необов'язкове: She asked (me) if... Синоніми — wondered, wanted to know, was wondering. Wondered не потребує співрозмовника: так ми передаємо питання, яке тільки спало на думку.

Для повідомлення про те, що хтось запитував, обирай asked, а не told. Told me whether … може бути граматичним, але означає, що мені повідомили відповідь: She told me whether the shop was open — «Вона сказала мені, чи був магазин відчинений». That не замінює if/whether для вбудованого питання.

Як побудувати речення

asked (me) / wondered / wanted to know + if / whether + ...

She wanted to know whether the shop sold stamps.

Вона хотіла знати, чи продають у магазині марки.

Wanted to know повідомляє про бажання знати відповідь. Воно саме по собі не гарантує, що людина вголос поставила запитання.

I wondered if anyone had seen my umbrella.

Я замислився, чи не бачив хтось мою парасольку.

Wondered без співрозмовника; Present Perfect → Past Perfect.

Переказ розмови з кількох питань і відповіді

У реальній розповіді рідко буває одне питання. Кожне питання вбудовується окремо, і для кожного діють ті самі правила: свій сполучник, свій розповідний порядок, своє зміщення часу.

Відповідь на питання переказується вже іншою конструкцією (said that, said no), яка належить до переказу тверджень. Тут вона з'являється лише як кінець історії.

Як побудувати речення

She asked if ..., and I said ...; First she asked whether ..., then she wondered if ...

Dad asked if I had eaten, and I said that I had.

Тато запитав, чи я поїв, а я сказав, що так.

Питання з if, потім окрема коротка відповідь.

First, he asked if I was lost. Then he wondered whether I needed a map.

Спочатку він запитав, чи я заблукав. Потім замислився, чи не потрібна мені мапа.

Два питання, кожне з власним сполучником і розповідним порядком.

Межі правила: сусідні конструкції

Непряме питання так/ні відрізняється від переказу спеціальних питань: там після asked стоїть питальне слово (where, why, what), а не if/whether. Від команд і прохань воно відрізняється тим, що не має to + дієслово.

Тип змісту визначає модель: питання так/ні — if/whether, спеціальне питання — питальне слово, прохання до адресата — asked + адресат + to-інфінітив. Коли все речення є розповіддю, у кінці зазвичай крапка.

She asked if the train was late.

Вона запитала, чи спізнюється потяг.

Питання так/ні: if.

She asked where the platform was.

Вона запитала, де платформа.

Спеціальне питання: питальне слово замість if. Це окреме правило.

She asked me to wait here.

Вона попросила мене зачекати тут.

Прохання: to + дієслово. Це також окреме правило.

Типові помилки

Неправильно:She asked me did I like tea.

Правильно:She asked me if I liked tea.

Сполучник if або whether обов'язковий, а did I like (питальна форма) змінюється на розповідне I liked.

Неправильно:He asked if was the office open.

Правильно:He asked if the office was open.

Після if підмет іде перед дієсловом be; інверсія залишається лише в прямому питанні.

Неправильно:I asked him that he was ready.

Правильно:I asked him if he was ready.

That вводить твердження; питання так/ні вводиться словами if або whether.

Неправильно:Mia asked if did I lock the door.

Правильно:Mia asked if I had locked the door.

Допоміжне did зникає, а дієслово зсувається: had locked замість did I lock.

Джерела

Переказ питань із what, where, why та іншими питальними словами

Що таке переказане wh-питання

Коли розповідаємо про чуже запитання, його зміст стає підрядною частиною нашої розповіді. Замість цитати What time does the reading room open? кажемо The librarian asked what time the reading room opened.

Питальне слово (what, where, when, why, how, who, which, whose) при цьому зберігається і саме вводить частину речення про зміст питання. Сполучника if чи whether тут немає: він потрібен для питань із відповіддю так чи ні, а це окреме правило.

У типовому розповідному переказі в кінці крапка, а всередині немає питальної інверсії. Це не заборона всіх do або знаків питання: She asked why I didn’t come зберігає заперечне didn’t, а Did she ask where I lived? є зовнішнім питанням.

The librarian asked what time the reading room opened.

Бібліотекарка запитала, о котрій відкривається читальна зала.

Пряме питання було «What time does the reading room open?». Питальне слово what time лишилося, а does зникло.

Our teacher asked why we had missed the bus.

Наш учитель запитав, чому ми пропустили автобус.

Пряме питання: «Why did you miss the bus?». У переказі did теж зникло, а минулу подію передає had missed.

Будова: рамка, питальне слово, підмет, дієслово

Для питання не до підмета схема така: хто питав + asked (+ кого) + питальне слово + підмет + дієслово. Якщо сама питальна група є підметом, іншого підмета не додаємо: asked who called.

Питальне слово може бути одним словом або словосполученням: how long, how many, what time, whose coat. Це словосполучення не розривається: how many people, а не how people many.

У переказі минулої розмови використовуємо asked або wanted to know. Можлива й теперішня рамка asks. Після ask адресат стоїть без to: asked me, asked her.

Як побудувати речення

хто запитав + asked (+ адресат) + питальне слово + підмет + дієслово; до підмета: asked + who/what + дієслово

subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.

Lucia asked me where the bakery was.

Люсія спитала мене, де пекарня.

Після where йде the bakery, а was стоїть після підмета.

The waiter asked how long we were staying.

Офіціант спитав, як довго ми залишимося.

How long — одне питальне словосполучення; далі підмет we і форма were staying.

Zoran asked whose coat was on the sofa.

Зоран спитав, чиє пальто лежить на дивані.

Whose coat разом виконує роль підмета, тож порядок слів не змінюється.

Зникають do, does і did

Do/does/did, потрібні лише для питальної інверсії, у вбудованій частині не використовуємо. Заперечні або наголошені форми залишаються за змістом: asked why I didn’t come; asked who did take the biscuit — запитання з особливим наголосом на did.

Та інформація, яку вони несли, переходить на основне дієслово: did you stop стає I stopped, а does she study стає she studied.

Це найчастіша помилка українськомовних учнів: у них зберігається звична інверсія (where was the library) або залишається зайве did.

He asked where my sister studied.

Він спитав, де вчиться моя сестра.

Пряме питання: «Where does your sister study?». Does зникло, дієслово стало минулим.

Mum asked what the children had broken.

Мама спитала, що розбили діти.

Пряме питання: «What did the children break?». Did зникло, а подія вже сталася: had broken.

Зсув часу в переказаних питаннях

Якщо рамка в минулому (asked, wanted to know), час у клаузі зазвичай зсувається на крок назад: Present Simple → Past Simple, am/is/are → was/were, Present Continuous → Past Continuous, Present Perfect → Past Perfect, will → would, can → could.

Past Simple у прямому питанні в повному зсуві дає Past Perfect (had + третя форма). У розмовній мові часто лишають просте минуле, коли з контексту зрозуміло, що відбулося раніше. У вправах тут це зазначено в умові, коли потрібен саме Past Perfect.

Зсув не потрібен, якщо рамка в теперішньому (Arturo asks where we usually have lunch) або коли сказане лишається правдою й важливим на момент розповіді. Тому тренуємо зсув там, де умова його вимагає.

She asked how many emails I had sent.

Вона спитала, скільки листів я надіслав.

Present Perfect «have you sent» стало Past Perfect «had sent».

The conductor asked when the choir would arrive.

Диригент спитав, коли приїде хор.

Модальне will зсунулося в would.

Dad asked who was at the door.

Тато спитав, хто за дверима.

Is → was, при цьому who залишилося підметом.

Arturo asks where we usually have lunch.

Артуро питає, де ми зазвичай обідаємо.

Рамка в теперішньому часі, тому зсуву немає.

Питання до підмета: who, what, which

Іноді питальне слово саме є підметом: Who called you? What happened? Which bus goes to the lake? У таких питаннях немає допоміжного do і порядок слів не змінюється.

У переказі змінюється тільки форма дієслова: who called стає who had called (або who called), who lives стає who lived. Додавати did не треба: це типова помилка.

Визначай роль за змістом: у Who called you? who — той, хто телефонував, тобто підмет. У Who did you call? виконавець you, а who — додаток. Самого сусідства питального слова з дієсловом недостатньо.

Mira asked who had borrowed her umbrella.

Міра спитала, хто взяв її парасольку.

Who — підмет, тому did не було й немає; змінюється лише час.

The tourist asked which of the buses went to the lake.

Турист спитав, котрий із автобусів їде до озера.

Which of the buses — підмет; went стоїть одразу після нього.

Рамка переказу: asked, wanted to know, знак питання, займенники

Щоб повідомити про акт запитування, зазвичай кажемо asked. Wanted to know передає бажання знати, навіть якщо питання не вимовили. Said where/when … може передавати названу інформацію, але не означає, що мовець її запитував.

Після asked додаток ставимо без to: asked me. Інші слова в переказі змінюються за точкою зору: you → I чи he, my → his, тут/там, сьогодні/того дня.

Звичайний розповідний переказ закінчується крапкою. Якщо все речення є питанням, потрібен знак питання: Did she ask where I lived? Порядок у where I lived при цьому лишається прямим.

Katia wanted to know how I had found the flat.

Катя хотіла знати, як я знайшов квартиру.

Wanted to know — природна рамка; клауза розповідна.

Tina asked us where we would meet the next day.

Тіна спитала нас, де ми зустрінемося наступного дня.

Tomorrow змінилося на the next day, will — на would.

Межі правила: сусідні теми

Питання з відповіддю так чи ні переказуються з if або whether: це окреме правило про reported yes/no questions. Накази й прохання (told me to…) також окремі, у правилі про reported commands.

Схожий розповідний порядок бачимо у ввічливих питаннях типу Could you tell me where the pharmacy is? Це не переказ, тому зсуву часу там немає: ми питаємо про теперішнє.

Не плутай переказ питання з тим, як його ставити: Where did you go? — пряме питання, воно потребує допоміжного do.

Could you tell me where the pharmacy is?

Підкажіть, будь ласка, де аптека.

Ввічливе питання: порядок як у розповідному реченні, але без зсуву часу і без asked.

She asked if I was ready.

Вона спитала, чи я готовий.

Це питання з відповіддю так чи ні: воно вводиться if і належить іншому правилу.

Типові помилки

Неправильно:Daria asked where was the library.

Правильно:Daria asked where the library was.

Після питального слова ставимо підмет перед дієсловом, як у розповідному реченні.

Неправильно:Marek asked me what time did the lesson start.

Правильно:Marek asked me what time the lesson started.

У переказі did зникає, а минулий час передає основне дієслово.

Неправильно:Piet asked me what do I think.

Правильно:Piet asked me what I thought.

Після what потрібен розповідний порядок: what I think або, зі зсувом часу в минулому переказі, what I thought. Питальне do прибираємо.

Неправильно:Alina asked to me why I was late.

Правильно:Alina asked me why I was late.

Після ask додаток стоїть без to.

Джерела

Непрямі накази та прохання

1. Від наказу до непрямої мови

Коли ми переказуємо, що нам наказали або про що попросили, наказова форма зникає. Замість неї з'являється інфінітив із to, а людина, якій адресована вказівка, стає додатком одразу після дієслова: told або asked.

У моделі told/asked + адресат + (not) to + дія адресата називаємо додатком: me, us, him, her або іменною групою. Далі потрібна базова форма: told me to wait. Це зручний спосіб передати українське «сказав, щоб я…». Інші дієслова можуть мати інші моделі переказу.

Часового зсуву теж немає: інфінітив не має часу, тому наказ у минулому звіті виглядає так само, як і в теперішньому.

Як побудувати речення

told/asked + особа + (not) to + базове дієслово

“Sit up straight.” → The driving instructor told me to sit up straight.

«Сидіть рівно». → Інструктор з водіння сказав мені сидіти рівно.

Наказова форма sit перетворюється на to sit, а me стоїть одразу після told.

“Please wait here.” → The hairdresser asked us to wait there.

«Будь ласка, зачекайте тут». → Перукар попросив нас зачекати там.

Ввічливе прохання передає asked; слово here змінюється на there.

“Don't touch the oven.” → Our chef told the kids not to touch the oven.

«Не торкайтеся печі». → Наш шеф-кухар наказав дітям не торкатися печі.

Заперечення Don't стало not to, а особа the kids стоїть після told.

2. Told чи asked: сила висловлювання

Граматична схема в told і asked однакова. Різниця в силі: told передає вказівку чи наказ, asked передає прохання. Ознаки прохання в прямій мові — please, could you, would you, can you. Ознаки наказу — голий наказовий спосіб, знак оклику, голос влади.

Багато повсякденних вказівок можна переказати обома дієсловами, і граматика від цього не постраждає. Зміниться лише відчуття: asked м'якше, told різкіше. Тому обираємо дієслово, що найкраще зберігає тон оригіналу.

За цією самою схемою будуються й інші reporting verbs: ordered (суворий наказ), warned (попередження), advised (порада), reminded (нагадування) і begged (наполегливе прохання). Вони поводяться так само: дієслово + особа + (not) to + базова форма.

Як побудувати речення

told / asked / ordered / warned / advised / reminded / begged + особа + (not) to + дієслово

“Hand in your forms by noon.” → The head of department told us to hand in our forms by noon.

«Здайте свої форми до полудня». → Завідувач кафедри сказав нам здати свої форми до полудня.

У цьому контексті керівник дає вказівку, тому told. Сама відсутність please не робить будь-яку репліку наказом.

“Would you mind speaking more slowly, please?” → The tourist asked the driver to speak more slowly.

«Чи не могли б ви говорити повільніше?» → Турист попросив водія говорити повільніше.

Ввічливе формулювання з would you mind і please дає asked; форма mind + -ing зникає.

“Be careful on the ice!” → My uncle warned me to be careful on the ice.

«Обережно на льоду!» → Дядько попередив мене бути обережним на льоду.

Дієслово warned зберігає схему з особою та to.

3. Заборони: not to

Коли в прямій мові стоїть Don't…, у непрямій мові ставимо not перед to-інфінітивом: told/asked + особа + not to + базове дієслово. Не можна залишати don't всередині речення й не можна замінювати інфінітив формою -ing.

У живій мові трапляється й порядок to not + дієслово, особливо в розмовному стилі. Для навчальної роботи опорною лишається форма not to; в матеріалах цього правила обидва порядки прийнято там, де це не змінює змісту.

Негативні прохання працюють так само: asked + особа + not to. Так вийде з Please don't…, тільки з м'якшим тоном.

Як побудувати речення

told/asked + особа + not to + базове дієслово

“Don't be nervous.” → Her coach told her not to be nervous.

«Не хвилюйся». → Її тренер сказав їй не хвилюватися.

Don't be перетворилося на not to be; займенник her відповідає спортсменці.

“Please don't park here.” → The attendant asked me not to park there.

«Будь ласка, не паркуйтесь тут». → Паркувальник попросив мене не паркуватися там.

Негативне прохання: asked + me + not to; here змінюється на there.

4. Адресат після told/asked у цій моделі

Для вказівки іншій людині потрібен адресат: told us/the students not to submit late. Asked to … без адресата теж можливе, але з іншим змістом: She asked to leave — «Вона попросила дозволу піти сама». Не плутай це з She asked me to leave — «Вона попросила мене піти».

Особа стоїть без прийменника. Помилка told to us to leave виникає, коли учень калькує український зворот «сказав нам». Прийменник тут не потрібен: told us.

Дієслово said не будує такої схеми з особою: said me to… неправильне. Для вказівки обираємо told (або asked, ordered…). Для іншого значення, наприклад прохання про річ, дієслово ask поєднується з for: asked for a pen. Це вже не конструкція з інфінітивом.

The plumber told Mr Ortiz to turn off the water.

Сантехнік сказав пану Ортісу перекрити воду.

Особа Mr Ortiz названа прямо після told, без прийменника.

The tutor asked everyone to submit drafts by Friday.

Репетитор попросив усіх подати чернетки до п'ятниці.

Особою може бути й займенник everyone.

He asked for a pen. He asked me to bring a pen.

Він попросив ручку. Він попросив мене принести ручку.

Ask for + іменник просить річ; asked + особа + to + дієслово просить дію.

5. Займенники й обставини змінюються, часи не змінюються

Коли ми переказуємо чужі слова, ми дивимось із власної точки зору. Займенник you стає me, us, him, her або them залежно від того, хто адресат і хто розповідає. Присвійне your стає my, our, his, her чи their.

Якщо ви розповідаєте пізніше або в іншому місці, слова місця й часу теж змінюються: here → there, this → that, now → then, tomorrow → the next day, today → that day. Це залежить від моменту, коли ви розповідаєте. Якщо ви говорите в той самий день і в тому самому місці, багато слів можуть залишитися.

Інфінітив to bring не зсувається за часом: часову точку задає головне дієслово та контекст. У переказі тверджень зсув часової форми можливий, але теж не є автоматичним у кожній ситуації.

“Bring your sketchbook here tomorrow.” → He told us to bring our sketchbooks there the next day.

«Принесіть свій альбом сюди завтра». → Він сказав нам принести наші альбоми туди наступного дня.

your → our, here → there, tomorrow → the next day, а форма to bring не змінюється.

“Show me your pass.” — the steward said to the passengers. → The steward told the passengers to show him their passes.

«Покажіть мені ваші перепустки». → Стюард сказав пасажирам показати йому їхні перепустки.

me стає him, бо це стюард, а your стає their, бо це пасажири.

6. Інші дієслова: ordered, warned, advised, reminded, begged

Схема не обмежена told і asked. Ordered робить вказівку суворою, warned попереджає, advised дає пораду, reminded нагадує, begged просить із наполегливістю. Усі вони приймають особу й to-інфінітив: дієслово + особа + (not) to + базова форма.

Заперечення так само ставимо перед to: warned me not to, advised her not to. Вибір дієслова залежить від того, що саме відбувається в прямій мові: заборона, порада, нагадування.

Не переносимо цю схему на дієслова suggest чи recommend: вони вживаються інакше й належать окремим правилам. У нашому матеріалі їх немає.

Як побудувати речення

ordered / warned / advised / reminded / begged + особа + (not) to + дієслово

The tour rep reminded us to keep our wristbands on.

Гід нагадав нам не знімати браслети.

Reminded вказує на те, що вказівка вже відома, і потребує особи та to.

My brother warned me not to trust the website.

Брат попередив мене не довіряти сайту.

Warned з запереченням not to: попередження про небезпеку.

The judge ordered him to pay the fine.

Суддя наказав йому сплатити штраф.

Ordered передає офіційний наказ тієї самої будови.

7. Межі правила: інші конструкції, схожі на цю

Дієслово asked має два значення: попросити щось зробити та запитати. Якщо після особи стоїть to + дієслово, це прохання. Якщо після особи стоїть if, whether або питальне слово (where, why), це запитання, і воно належить правилам про непрямі питання.

Схожа за поверхнею форма — not to в реченнях мети (so as not to, in order not to). Там інфінітив пояснює, навіщо хтось щось зробив, а не передає чужу вказівку. Порівняйте: She told me not to wake the baby (хтось наказав) і She left quietly so as not to wake the baby (мета).

Тут практикуємо ланцюжок «дієслово + адресат + (not) to + дія». Зсув часів у переказі тверджень та пропозиції зі suggest розглядаємо окремо.

He asked me to leave. He asked me if I would leave.

Він попросив мене піти. Він запитав мене, чи піду я.

Перше — прохання з to; друге — запитання з if, яке належить сусідньому правилу.

She told me not to wake the baby. She left quietly so as not to wake the baby.

Вона сказала мені не будити дитину. Вона тихо вийшла, щоб не розбудити дитину.

У першому not to передає чужу вказівку, у другому so as not to виражає мету.

Типові помилки

Неправильно:The instructor said me to stop.

Правильно:The instructor told me to stop.

Said не будує схему з особою й інфінітивом: для вказівки потрібне told (або asked, ordered).

Неправильно:My tutor told me don't be late.

Правильно:My tutor told me not to be late.

Наказова форма don't не залишається в непрямій мові: замість неї стоїть not to + базове дієслово.

Неправильно:The chef asked us putting on aprons.

Правильно:The chef asked us to put on aprons.

Після asked + особа потрібен інфінітив із to, а не форма -ing.

Неправильно:The usher told to sit down.

Правильно:The usher told us to sit down.

Після told обов'язкова особа: told + to-інфінітив без того, кому наказують, не вживається.

Неправильно:The taxi driver told me to don't smoke inside.

Правильно:The taxi driver told me not to smoke inside.

Після to не ставимо don't: заперечення входить у not to, а за ним йде базова форма.

Джерела
Практикуватися з Vocairo