1. Від наказу до непрямої мови
Коли ми переказуємо, що нам наказали або про що попросили, наказова форма зникає. Замість неї з'являється інфінітив із to, а людина, якій адресована вказівка, стає додатком одразу після дієслова: told або asked.
У моделі told/asked + адресат + (not) to + дія адресата називаємо додатком: me, us, him, her або іменною групою. Далі потрібна базова форма: told me to wait. Це зручний спосіб передати українське «сказав, щоб я…». Інші дієслова можуть мати інші моделі переказу.
Часового зсуву теж немає: інфінітив не має часу, тому наказ у минулому звіті виглядає так само, як і в теперішньому.
told/asked + особа + (not) to + базове дієслово
“Sit up straight.” → The driving instructor told me to sit up straight.
«Сидіть рівно». → Інструктор з водіння сказав мені сидіти рівно.
Наказова форма sit перетворюється на to sit, а me стоїть одразу після told.
“Please wait here.” → The hairdresser asked us to wait there.
«Будь ласка, зачекайте тут». → Перукар попросив нас зачекати там.
Ввічливе прохання передає asked; слово here змінюється на there.
“Don't touch the oven.” → Our chef told the kids not to touch the oven.
«Не торкайтеся печі». → Наш шеф-кухар наказав дітям не торкатися печі.
Заперечення Don't стало not to, а особа the kids стоїть після told.
2. Told чи asked: сила висловлювання
Граматична схема в told і asked однакова. Різниця в силі: told передає вказівку чи наказ, asked передає прохання. Ознаки прохання в прямій мові — please, could you, would you, can you. Ознаки наказу — голий наказовий спосіб, знак оклику, голос влади.
Багато повсякденних вказівок можна переказати обома дієсловами, і граматика від цього не постраждає. Зміниться лише відчуття: asked м'якше, told різкіше. Тому обираємо дієслово, що найкраще зберігає тон оригіналу.
За цією самою схемою будуються й інші reporting verbs: ordered (суворий наказ), warned (попередження), advised (порада), reminded (нагадування) і begged (наполегливе прохання). Вони поводяться так само: дієслово + особа + (not) to + базова форма.
told / asked / ordered / warned / advised / reminded / begged + особа + (not) to + дієслово
“Hand in your forms by noon.” → The head of department told us to hand in our forms by noon.
«Здайте свої форми до полудня». → Завідувач кафедри сказав нам здати свої форми до полудня.
У цьому контексті керівник дає вказівку, тому told. Сама відсутність please не робить будь-яку репліку наказом.
“Would you mind speaking more slowly, please?” → The tourist asked the driver to speak more slowly.
«Чи не могли б ви говорити повільніше?» → Турист попросив водія говорити повільніше.
Ввічливе формулювання з would you mind і please дає asked; форма mind + -ing зникає.
“Be careful on the ice!” → My uncle warned me to be careful on the ice.
«Обережно на льоду!» → Дядько попередив мене бути обережним на льоду.
Дієслово warned зберігає схему з особою та to.
3. Заборони: not to
Коли в прямій мові стоїть Don't…, у непрямій мові ставимо not перед to-інфінітивом: told/asked + особа + not to + базове дієслово. Не можна залишати don't всередині речення й не можна замінювати інфінітив формою -ing.
У живій мові трапляється й порядок to not + дієслово, особливо в розмовному стилі. Для навчальної роботи опорною лишається форма not to; в матеріалах цього правила обидва порядки прийнято там, де це не змінює змісту.
Негативні прохання працюють так само: asked + особа + not to. Так вийде з Please don't…, тільки з м'якшим тоном.
told/asked + особа + not to + базове дієслово
“Don't be nervous.” → Her coach told her not to be nervous.
«Не хвилюйся». → Її тренер сказав їй не хвилюватися.
Don't be перетворилося на not to be; займенник her відповідає спортсменці.
“Please don't park here.” → The attendant asked me not to park there.
«Будь ласка, не паркуйтесь тут». → Паркувальник попросив мене не паркуватися там.
Негативне прохання: asked + me + not to; here змінюється на there.
4. Адресат після told/asked у цій моделі
Для вказівки іншій людині потрібен адресат: told us/the students not to submit late. Asked to … без адресата теж можливе, але з іншим змістом: She asked to leave — «Вона попросила дозволу піти сама». Не плутай це з She asked me to leave — «Вона попросила мене піти».
Особа стоїть без прийменника. Помилка told to us to leave виникає, коли учень калькує український зворот «сказав нам». Прийменник тут не потрібен: told us.
Дієслово said не будує такої схеми з особою: said me to… неправильне. Для вказівки обираємо told (або asked, ordered…). Для іншого значення, наприклад прохання про річ, дієслово ask поєднується з for: asked for a pen. Це вже не конструкція з інфінітивом.
The plumber told Mr Ortiz to turn off the water.
Сантехнік сказав пану Ортісу перекрити воду.
Особа Mr Ortiz названа прямо після told, без прийменника.
The tutor asked everyone to submit drafts by Friday.
Репетитор попросив усіх подати чернетки до п'ятниці.
Особою може бути й займенник everyone.
He asked for a pen. He asked me to bring a pen.
Він попросив ручку. Він попросив мене принести ручку.
Ask for + іменник просить річ; asked + особа + to + дієслово просить дію.
5. Займенники й обставини змінюються, часи не змінюються
Коли ми переказуємо чужі слова, ми дивимось із власної точки зору. Займенник you стає me, us, him, her або them залежно від того, хто адресат і хто розповідає. Присвійне your стає my, our, his, her чи their.
Якщо ви розповідаєте пізніше або в іншому місці, слова місця й часу теж змінюються: here → there, this → that, now → then, tomorrow → the next day, today → that day. Це залежить від моменту, коли ви розповідаєте. Якщо ви говорите в той самий день і в тому самому місці, багато слів можуть залишитися.
Інфінітив to bring не зсувається за часом: часову точку задає головне дієслово та контекст. У переказі тверджень зсув часової форми можливий, але теж не є автоматичним у кожній ситуації.
“Bring your sketchbook here tomorrow.” → He told us to bring our sketchbooks there the next day.
«Принесіть свій альбом сюди завтра». → Він сказав нам принести наші альбоми туди наступного дня.
your → our, here → there, tomorrow → the next day, а форма to bring не змінюється.
“Show me your pass.” — the steward said to the passengers. → The steward told the passengers to show him their passes.
«Покажіть мені ваші перепустки». → Стюард сказав пасажирам показати йому їхні перепустки.
me стає him, бо це стюард, а your стає their, бо це пасажири.
6. Інші дієслова: ordered, warned, advised, reminded, begged
Схема не обмежена told і asked. Ordered робить вказівку суворою, warned попереджає, advised дає пораду, reminded нагадує, begged просить із наполегливістю. Усі вони приймають особу й to-інфінітив: дієслово + особа + (not) to + базова форма.
Заперечення так само ставимо перед to: warned me not to, advised her not to. Вибір дієслова залежить від того, що саме відбувається в прямій мові: заборона, порада, нагадування.
Не переносимо цю схему на дієслова suggest чи recommend: вони вживаються інакше й належать окремим правилам. У нашому матеріалі їх немає.
ordered / warned / advised / reminded / begged + особа + (not) to + дієслово
The tour rep reminded us to keep our wristbands on.
Гід нагадав нам не знімати браслети.
Reminded вказує на те, що вказівка вже відома, і потребує особи та to.
My brother warned me not to trust the website.
Брат попередив мене не довіряти сайту.
Warned з запереченням not to: попередження про небезпеку.
The judge ordered him to pay the fine.
Суддя наказав йому сплатити штраф.
Ordered передає офіційний наказ тієї самої будови.
7. Межі правила: інші конструкції, схожі на цю
Дієслово asked має два значення: попросити щось зробити та запитати. Якщо після особи стоїть to + дієслово, це прохання. Якщо після особи стоїть if, whether або питальне слово (where, why), це запитання, і воно належить правилам про непрямі питання.
Схожа за поверхнею форма — not to в реченнях мети (so as not to, in order not to). Там інфінітив пояснює, навіщо хтось щось зробив, а не передає чужу вказівку. Порівняйте: She told me not to wake the baby (хтось наказав) і She left quietly so as not to wake the baby (мета).
Тут практикуємо ланцюжок «дієслово + адресат + (not) to + дія». Зсув часів у переказі тверджень та пропозиції зі suggest розглядаємо окремо.
He asked me to leave. He asked me if I would leave.
Він попросив мене піти. Він запитав мене, чи піду я.
Перше — прохання з to; друге — запитання з if, яке належить сусідньому правилу.
She told me not to wake the baby. She left quietly so as not to wake the baby.
Вона сказала мені не будити дитину. Вона тихо вийшла, щоб не розбудити дитину.
У першому not to передає чужу вказівку, у другому so as not to виражає мету.
Типові помилки
Неправильно:The instructor said me to stop.
Правильно:The instructor told me to stop.
Said не будує схему з особою й інфінітивом: для вказівки потрібне told (або asked, ordered).
Неправильно:My tutor told me don't be late.
Правильно:My tutor told me not to be late.
Наказова форма don't не залишається в непрямій мові: замість неї стоїть not to + базове дієслово.
Неправильно:The chef asked us putting on aprons.
Правильно:The chef asked us to put on aprons.
Після asked + особа потрібен інфінітив із to, а не форма -ing.
Неправильно:The usher told to sit down.
Правильно:The usher told us to sit down.
Після told обов'язкова особа: told + to-інфінітив без того, кому наказують, не вживається.
Неправильно:The taxi driver told me to don't smoke inside.
Правильно:The taxi driver told me not to smoke inside.
Після to не ставимо don't: заперечення входить у not to, а за ним йде базова форма.