Квантифікатори: All, Every, Each, No

Для всієї групи all поєднується з множиною (all students, all the tickets), для всієї кількості — з незлічуваним іменником (all the water). Коли ця група є підметом, дієслово узгоджується з нею. Окремо існують all day, all the way та інші моделі з одниною; тут тренуємо групи й кількість.

Перед іменником після all можна додати the, my, these чи інший означник (all the tickets, all my colleagues), а можна обійтися без нього, якщо мова про загальну категорію (all students must register). Обидва варіанти зберігають те саме базове значення групи як цілого.

У базовій моделі «кожен предмет» every приєднує злічуваний іменник в однині: every student, every window. Якщо ця група є підметом, потрібне узгодження однини. Окрема модель інтервалів має множину після числа: every three days — кожні три дні.

Найпоширеніша помилка цього правила — поставити після every іменник або дієслово в множині за звичкою думати про групу як про кілька об'єктів. Every завжди «дивиться» на один елемент за раз, навіть коли описує сотні елементів підряд.

У базовій моделі all може приймати означник між собою й іменником: all the guests, all my files, all these boxes. Every в базовій моделі означника між собою й іменником не приймає: every guest, а не every the guest чи every my guest.

Це не випадковість, а частина того, як влаштовані ці слова: all поводиться як квантор, що може супроводжувати повноцінну означену групу, а every завжди безпосередньо приєднується до одного члена цієї групи.

Перед us, them та it у цій моделі потрібне all of: all of us, all of them, all of it. З you можливі all of you та all you. Інший порядок теж природний: We all agree — «Ми всі погоджуємося».

Перед означеною іменниковою групою of необов’язкове: all the students / all of the students. Перед загальною множиною без визначника вживаємо all students, а не all of students.

All вільно поєднується з незлічуваними іменниками (all the water, all the advice, all the traffic), бо не вимагає рахувати окремі одиниці. Every вимагає саме окремого злічуваного члена групи, тому з незлічуваним іменником напряму не поєднується.

Якщо потрібно наголосити на кожній окремій частині незлічуваної маси, речення зазвичай переформульовують через окремий злічуваний іменник (every piece of luggage, every drop of water), а не додають every прямо до незлічуваного слова. Детальний розбір таких перефразувань — поза межами цього уроку.

Not all означає «не всі»: принаймні один член групи не відповідає твердженню. У розмові це часто натякає «дехто так, дехто ні», але саме речення не гарантує наявності позитивних випадків. Для прямого повідомлення «жоден» використовують none або no.

Плутанина виникає, коли учень читає not all як синонім повної відсутності. Якщо потрібно сказати саме про нульову кількість, для цього існують інші засоби вираження заперечного квантора — вони належать окремій темі й тут не розглядаються.

All the residents were informed і Every resident was informed можуть описувати той самий факт. Every підкреслює кожного мешканця, але не доводить, що адреси перевіряли окремо. Обидва слова охоплюють усю відповідну групу без винятків.

Обирати варто за тим, що саме важливо співрозмовнику: підсумок дії для групи чи гарантія відсутності винятків для кожного члена. Це рішення стилістичне й комунікативне, а не питання граматичної правильності одного з варіантів.

Цей урок тренує саме контраст all проти every: число іменника, узгодження дієслова, позицію означника, all of + займенник, поєднання з незлічуваними іменниками та часткове заперечення not all.

Урок не порівнює every з each (це окреме сусіднє правило цієї теми), не вчить форм no/none/none of (теж окреме правило) і не розглядає all як прислівник (all alone, all wet) чи every як частину частотних виразів на кшталт every day, every week — там every означає не «кожен окремо», а періодичність.

Перед власною відповіддю перевір: чи іменник після квантора має правильне число; чи дієслово узгоджене саме з цим числом; чи стоїть означник у правильному місці (або відсутній, якщо потрібно); чи потрібне of перед займенником. Можна використовувати власні або вигадані ситуації.

У базовій моделі «кожен предмет» потрібна однина: each ticket, every ticket. Не додавай the чи my між each/every та іменником. Окремий інтервальний вираз every three months має число й множину; він не скасовує моделі every month.

Коли потрібно вказати на конкретну, вже названу множину (the students, them, these applicants), each приєднує її прямо через of: each of the students. Every не приєднує of безпосередньо — потрібно вставити one: every one of the students. Гола форма 'every of…' завжди неправильна.

Each може бути повністю самостійним підметом чи додатком, коли групу вже названо — іменник після нього не потрібен. Every так самостійно не працює: воно завжди потребує іменника після себе або злитої форми (everyone, everything, everybody).

Each — один із небагатьох визначників, які можуть відірватися від свого іменника й стати одразу після підмета, коли групу вже названо іменником чи займенником у множині; дієслово при цьому лишається множинним. Each може навіть перейти в самий кінець речення зі значенням 'на кожного/поштучно'. Every так ніколи не рухається — воно завжди стоїть безпосередньо перед своїм іменником.

Each природно вживають і для групи з двох: each hand, each of the two finalists. Every типово узагальнює більшу групу. Обидва охоплюють усіх членів названої групи; різниця не в тому, що each допускає пропущених учасників.

Almost every і nearly every — звичні моделі для «майже кожен»; every other day означає «через день», every three months — «кожні три місяці». Але each day теж правильне, як і each single item, коли single підкреслює окремий предмет. Не вважай кожне single або day автоматичною вимогою every.

Not every означає «не кожен / не всі»: принаймні один випадок не відповідає твердженню. Воно часто натякає, що інші відповідають, але саме по собі не гарантує цього. У наведеному прикладі only the early morning ones прямо уточнює, які рейси затримали.

Чесно про межі: у короткому простому твердженні без маркера розміру групи, без of-конструкції, без плаваючої позиції й без стійкої сполучуваності обидва слова справді можуть дати прийнятне, дуже схоже речення — контраст індивідуального й узагальнювального фокусу тут стає питанням вибору мовця, а не прихованим жорстким правилом. Матеріал окремо тренує ситуації з примусовим вибором і окремо називає ситуації, де вибору фактично немає, замість вдавати, що в кожному реченні є один секретний правильний квантор. Також варто відрізняти each від each other — це геть інше слово, займенник взаємності 'один одного', а не квантор цього правила.

No стоїть прямо перед іменником і саме собою виконує роль визначника: воно замінює a/an/the/some, тому перед іменником після no інших визначників не ставимо.

No можливе зі злічуваною одниною (no ticket), множиною (no umbrellas) та незлічуваним словом (no ink). У моделі перед іменником не додаємо of: no paper, no coffee.

None — це займенник: він заміняє іменник, який уже назвали раніше або який зрозумілий зі щойно поставленого запитання. Після none новий іменник не додаємо.

None особливо часто трапляється в коротких відповідях на запитання про кількість: How many...? — None. Іменник із запитання тут повторювати не потрібно — саме тому й обирають займенник, а не no.

Після none of ставимо означену іменникову групу (the forms, my colleagues, these books) або сам займенник (us, them, it). Після us/them/it ще один іменник не потрібен: none of us — ніхто з нас.

Голий іменник одразу після none of без специфікатора («none of colleagues») звучить незавершено: правило вимагає, щоб група була конкретизована. Так само неправильно поставити none перед іменником узагалі без of («none colleagues»).

Для звичайного повідомлення про відсутність часто рівнозначні no + іменник і заперечне дієслово + any: There is no signal = There isn’t any signal. Не перенось заміну механічно на всі сталі вирази: He is no fool означає «Він зовсім не дурень».

У стандартній моделі одного заперечного значення не дублюємо didn’t словом none: She didn’t answer any of my questions. Це не заборона двох заперечень у будь-якому реченні: I didn’t say that nobody came містить дві окремі думки, а It’s not nothing заперечує саму відсутність.

Коли іменник після none of незлічуваний, дієслово завжди стоїть в однині: жодного вибору тут немає, бо в незлічуваного іменника немає форми множини.

Коли ж іменник після none of злічуваний і стоїть у множині, прийнятні обидва варіанти дієслова: однина (традиційна формальна норма: none спочатку означало «не одна річ») і множина (узгодження з самим іменником, типове для розмовного стилю та новинних текстів). Жоден із двох варіантів тут не є помилкою.

Це правило не охоплює складені заперечні займенники nobody, no one і nothing: вони стосуються людей чи речей узагалі, не потребують специфікатора чи of і не заміняють щойно названий іменник так, як none. Це сусіднє, окреме правило.

Обирай форму за тим, що хочеш сказати: no biscuits називає іменник, none дозволяє не повторювати його, none of the biscuits уточнює конкретну групу. No можливе і для вже згаданого предмета; попередня згадка не диктує одну-єдину форму.