Passive Voice

Основні частини цієї форми — am/is/are та третя форма дієслова. Be узгоджується з підметом; третя форма не отримує -s через he/she/it.

У правильних дієслів третя форма збігається з формою минулого часу: clean → cleaned, wash → washed, check → checked. Неправильні дієслова треба запам'ятати окремо: speak → spoken, make → made, write → written, sell → sold, keep → kept, pay → paid.

З I вживаємо am; з he/she/it або звичайним іменником в однині — is; з you/we/they та множиною — are. You потребує are і для однієї людини. Узгоджуємо з підметом пасивного речення, а не з виконавцем після by.

Незлічувані іменники — water, rice, money, information, coffee — поводяться як однина й беруть is, навіть коли йдеться про велику кількість.

Заперечення утворює be + not: am not, is not, are not. Можна скоротити isn’t/aren’t або I’m not. Для утворення саме цього заперечення don’t/doesn’t не потрібні.

У розмові природніші скорочення, у написаних правилах і оголошеннях частіше стоїть повна форма. Обидва варіанти правильні.

У загальному питанні форма be стає перед підметом, а третя форма лишається одразу після нього. Ніякого do або does додавати не треба.

Спеціальне питання починається з питального слова — how often, where, when або why, — а далі йде той самий порядок: питальне слово + be + підмет + третя форма.

Головна перевага конструкції в тому, що виконавця можна не називати. Фразу з by додають лише тоді, коли ця інформація щось додає: несподіваний виконавець, автор, конкретна відповідальна сторона.

Загального або очевидного виконавця часто опускають. Але by our staff теж може бути корисним, якщо важливо підкреслити, що роботу виконує саме персонал, а не інша служба.

Present Simple у пасиві описує регулярне й загальне: процеси, правила закладів, оголошення, опис товару чи послуги. Саме тому конструкція так часто трапляється на дверях, у меню та в інструкціях.

Для минулої події є was/were + V3, а для поточного процесу — is/are being + V3: The room is being cleaned. Не кожне am/is/are + V3 описує процес: The door is closed може називати теперішній стан дверей. Тут тренуємо регулярні й загальні пасивні дії.

Основні частини Past Simple Passive — was/were та V3. З I/he/she/it та іменником в однині вживаємо was; з you/we/they та множиною — were. You має were навіть для однієї людини. Третя форма не змінюється за числом.

Число беруть саме з підмета, а не з того, хто виконав дію. У реченні Both machines were tested by one engineer форма be узгоджена з machines, хоча інженер один.

У правильних дієслів третя форма збігається з формою минулого часу й закінчується на -ed: book — booked — booked. Тому в таких реченнях головна перевірка — саме форма be.

У неправильних дієслів усе цікавіше. Іноді третя форма відрізняється від минулого часу (write — wrote — written, break — broke — broken, steal — stole — stolen), і після be потрібна саме третя. Іноді вони збігаються (sell — sold — sold, find — found — found), і тоді помилку легко не помітити.

Перевіряй саме V3: was written, не was write чи was wrote. Якщо V1/V2/V3 збігаються, як у put, вирішує вся конструкція, а не вигляд окремого слова.

Виконавця можна назвати через by. Цей зворот часто стоїть після дієслова, але не обов’язково в самому кінці: The room was cleaned by the staff yesterday. Його можна опустити, якщо виконавець неважливий або зрозумілий.

Зворот з by потрібен тоді, коли виконавець сам є новиною або коли важливий контраст: не будь-хто, а саме ці люди. Якщо ж виконавець невідомий, неважливий або очевидний, називати його не треба — і додавати somebody чи people теж не варто.

Обережно з іншими додатками наприкінці речення. In three hours, twice, in 2004, near the lake відповідають на питання «як довго», «як часто», «коли», «де» — і виконавця не називають.

Заперечення утворює сама форма be: після неї додають not, повністю або скорочено. Допоміжне did у цій конструкції не з’являється взагалі, бо форма be вже виконує роль допоміжного слова.

У питанні форма be виходить перед підмет, а третя форма залишається після нього. У спеціальному питанні перед формою be стає питальне слово: спершу when, where чи why, потім форма be, потім підмет, потім третя форма.

Пасив у минулому часто доречний у новинах, оголошеннях, музейних підписах і розповідях про речі. Вибір залежить від того, на чому зосереджуємо увагу; активні речення й названі виконавці теж можуть бути потрібні в цих текстах.

Він також рятує в делікатних розмовах. Сказати про зіпсовану каву чи запізнене замовлення можна, не звинувачуючи конкретну людину: підметом стає сама річ, а не працівник.

Не кожне речення з формою be в минулому є пасивом. У was building, were playing після be стоїть -ing-форма: це тривала дія самого підмета, а не дія, якої він зазнав.

Для звичайного пасиву дієслово має допускати додаток, який стає підметом. У звичайних значеннях happen та arrive такого додатка немає: The accident happened; The bus arrived. З go/come конструкція може змінюватися залежно від значення й прийменника, тому оцінюй повний зворот.

Is cleaned / are checked — теперішні форми, які розглядаємо окремо. Для повідомлення, де або коли людина народилася, запам’ятай звичайну конструкцію was/were born; це не єдиний можливий спосіб говорити про народження взагалі.

Перебудова має три кроки. Об'єкт активного речення стає підметом пасивного. Дієслово перетворюється на пару be + третя форма, причому be бере той час, який був у активного дієслова. Виконавця або прибирають, або залишають після by.

Решта змісту не змінюється: місце, час і кількість учасників лишаються ті самі. Перебудова змінює ракурс повідомлення, а не факти.

У пасиві змінюється лише be. Третя форма основного дієслова залишається однаковою в усіх варіантах.

У теперішньому з I потрібне am; з he/she/it або іменником в однині — is; з you/we/they та множиною — are. У минулому I/he/she/it мають was, you/we/they — were. You узгоджується з are/were навіть для однієї людини.

Пасив без by — звичайний, а не скорочений варіант. Виконавця прибирають у трьох типових випадках: він невідомий, він очевидний із ситуації або він просто неважливий для повідомлення.

Саме тому пасив так часто трапляється в оголошеннях, новинах і повідомленнях про проблеми: слухачеві потрібен факт про річ, а не ім'я людини.

By-фразу залишають тоді, коли виконавець і є новиною. Пасив у такому разі дає змогу почати речення з теми розмови й водночас назвати автора дії.

Обережно з by: цей прийменник має й інші значення. У реченні про спосіб пересування або про строк by нікого не називає, тому саме собою це слово ще не робить речення пасивним.

У звичайній перебудові активний додаток стає пасивним підметом: They ate the sandwiches → The sandwiches were eaten. У неперехідному The accident happened такого додатка немає.

Іноді додаток належить до дієслова з прийменником: They laughed at him → He was laughed at. Тому слова laugh чи sleep не варто забороняти в усіх пасивних зворотах; перевіряй повну конструкцію. Тут основа — прості перехідні дієслова.

Стан — це вибір теми. Постав на початок те, про що насправді йдеться: людину, якщо важлива людина, і річ або подію, якщо важливі вони.

У зв’язному тексті актив і пасив можуть чергуватися. Вибирай форму за темою та потрібним наголосом. Кілька пасивних речень поспіль теж можуть бути доречними, наприклад в описі процесу; самої кількості недостатньо, щоб назвати текст штучним.