Make, Let, and Help

Після додатка в активному реченні стоїть проста базова форма. Не можна додавати to, не можна писати -ing чи форму минулого часу.

Базова форма не змінюється ні за особою, ні за часом. Навіть коли підмет у третій особі, закінчення -s отримує make, а не дієслово, що стоїть далі.

Додаток має займенникову форму додатка. Форма підмета (he, she, they) після make неправильна.

Час, заперечення й питання належать make та допоміжному дієслову. Після Did, didn't, will, can't і подібних make стоїть у базовій формі, а дієслово після додатка залишається таким самим.

Для запитань про причину зручна модель What made you…?: вона запитує, що саме привело до рішення чи реакції. Така конструкція вживається і в теперішньому часі: What makes you say that?

Заперечення виражає відсутність примусу або причини: хтось не змушував або подія не спричинила реакцію.

Коли той, кого змусили, стає підметом, використовуємо пасивну модель be made + to + дієслово. To є частиною саме цієї конструкції: They made her wait → She was made to wait.

Пасив зручний, коли важливо, кого змусили, а виконавець невідомий або неважливий. За потреби його можна додати через by.

Час передає форма be: is made, was made, will be made. Дієслово після to лишається базовим.

Make має два близьких значення. Коли діє людина з владою чи правило, це примус: вибору майже немає. Коли діє подія, це причина реакції: смішне відео не наказує, але спричиняє сміх.

Обидва значення мають однакову граматичну форму. Визначай їх за всім контекстом, а не лише за тим, чи підмет людина: My sister makes me laugh — «Моя сестра мене смішить» — не обов’язково означає примус.

Make також поєднується з прикметником: The delay made everyone angry. Це інша конструкція, у якій немає базової форми дієслова, тому її окремо не тренуємо. Але made someone feel angry — наша модель, де feel є базовою формою.

Make не єдине дієслово зі схемою «дієслово + додаток + дієслово». Let передає дозвіл і так само вживається без to, help допускає to або без нього. Ці конструкції мають власні уроки; тут важливо тільки не змішувати значення.

Force, ask, tell, want, allow та подібні дієслова після додатка беруть to: The officer forced him to open the bag. Тому «force me to work» правильно, а «make me to work» — ні.

Інші значення make (make a decision, make sure) не стосуються цього правила.

Українське «змусив мене плакати» використовує інфінітив, а багато англійських дієслів (force, ask, want) справді вимагають to перед інфінітивом. Тому за аналогією з'являється зайве to після make, а іноді й форма -ing.

Практичне правило: в активному реченні шукай make і додаток, одразу після нього став просте дієслово. У пасиві повертай to. Спершу перевір, чи це активний або пасивний стан, і лише потім обирай форму.

Ще одна пастка: займенник після make часто пишуть у формі підмета. Перевіряй me, him, them замість I, he, they.

Між let і дієсловом дії стоїть об'єкт. Це займенник у формі me, you, him, her, us, them або іменник. Форми I, he, she, we, they тут неправильні: після let потрібен об'єкт.

Дієслово після об'єкта — базова форма: без to, без -ing, без закінчення -s і без минулої форми. Це найчастіша помилка: учні переносять to з allow і want на let.

Let має три однакові форми: let у базовій формі, let у Past Simple і let у причасті. У Present Simple третя особа однини отримує -s: lets. Час показує саме let (або допоміжне дієслово); дієслово після об'єкта завжди лишається в базовій формі.

Заперечення й питання будуємо через do, does, did або will. Допоміжне дієслово бере на себе час і -s, тому let і наступне дієслово лишаються базовими: Did the officer let you pass? Після прийменника for вживаємо -ing: thanks for letting me know.

Для звичайного пасивного повідомлення про дозвіл використовуємо be allowed to, а не was let to: I was allowed to leave — «Мені дозволили піти». Не поширюй це на всі значення let: усталене He was let go — «Його відпустили / звільнили» — правильне.

У be allowed to перед базовою формою потрібне to. Порівняй теперішнє правило They let us park here — We are allowed to park here. By можна додати, якщо важливо назвати того, хто дозволив; часто цього не потрібно.

Let, allow і permit близькі за змістом, але мають різну модель. Після allow і permit об'єкт з'єднується з базовою формою через to: allow someone to do. Після let to немає.

Let звичайне в розмові, allow нейтральне, permit часто офіційне. Для стандартного пасиву про дозвіл обираємо allowed або permitted з to; окремі усталені вживання let, як was let go, мають іншу будову.

Make означає примус, help — допомогу: She made me wait (я не мав вибору), She let me wait (мені дозволили), She helped me find the room (мені допомогли). Правила make та help мають окремі теми; тут важливо лише чути різницю у змісті.

Let me know, let me see, let me try — усталені вирази з тією самою моделлю: let + me + базова форма. Інші вживання let стоять осторонь: Let's go (пропозиція), let go of (відпустити), let down (підвести), let a flat (здавати в оренду).

У довшому реченні let може стояти після інших слів: I asked the office to let me work from another desk; She hopes her parents will let her take the car. Після to, will, would, can't, won't дієслово let лишається базовим, а після об'єкта — теж базова форма.

Якщо дію вже назвали, її можна опустити: I wanted to stay longer, but the guard wouldn’t let me. Для звичайного пасивного переказу цього дозволу скажи I wasn’t allowed to stay longer.

Після help іде об'єкт: займенник в об'єктній формі (me, you, him, her, it, us, them) або іменник (the students, my brother). Після об'єкта стоїть базова форма дієслова: без -ing, без -ed, без -s, навіть якщо підмет в однині. Закінчення -s чи -ed бере лише help, а не друге дієслово.

Перед базовою формою можна поставити to, а можна його пропустити. Позиція to строга: воно стоїть тільки перед дієсловом, ніколи перед об'єктом, тому helped to me do не існує.

У простих питаннях і запереченнях do/does/did вимагають базового help: Did she help? В інших формах можливі helping або helped: is helping, has helped. Дієслово після додатка все одно лишається базовим, із to або без нього.

Чотири помилки повторюються найчастіше. Перша — -ing після об'єкта (helped me finding). Друга — закінчення на другому дієслові (helped me to finds, helped me found the keys): друге дієслово не змінюється ні за особою, ні за часом. Третя — підметова форма замість об'єктної (help I carry). Четверта — to перед об'єктом (helped to me carry).

Усі чотири помилки мають спільний корінь: учень переносить на друге дієслово ті правила, які діють на help. Корисно уявити конструкцію як два блоки. У першому блоці help змінюється за часом та особою, у другому дієслово залишається в базовій формі, бо воно описує дію об'єкта.

Інколи те, що ми робимо, називаємо не дієсловом, а іменником: допомогти з домашнім завданням, зі збиранням, з дорогою. Тоді після об'єкта потрібен прийменник with: help me with my homework. Голого дієслова після with не буде: або help + об'єкт + дієслово, або help + об'єкт + with + іменник.

Обидва зразки передають схожий зміст, і часто можна вибрати будь-який: helped me with the cooking або helped me cook. Змішувати їх не можна: helped me with cook — помилка. У виразі help yourself (to something) об'єкт збігається з підметом, і це вже окремий сталий вираз.

У пасиві після was / were helped стандартно вживають to + дієслово: I was helped to understand the rules. Гнучкість «з to або без to» діє в активі, а в пасиві стандартна форма — з to.

Коли сам help стоїть у формі to help, друге to часто опускають, щоб уникнути повтору: I'm here to help you understand. Варіант з двома to теж можливий, але вони звучать важче; обидва правильні.

Окремий випадок — couldn't help (і can't help) у значенні «не міг стриматися». Це не help + об'єкт: після нього стоїть -ing. I couldn't help smiling. Тут -ing правильне, бо це інша конструкція зі своїм значенням.

Make може означати примус або причину реакції, let — дозвіл, help — допомогу чи сприяння. Людина, яка допомагає, також може виконувати дію разом з іншою: help me carry the box.

У формі теж є різниця: в активі make і let беруть тільки голе дієслово, а help — і голе, і з to. Через це вибір to залежить від того, яке дієслово стоїть першим. Докладно make і let розглядають окремі правила цього розділу; тут головне — запам'ятати, що help унікальний своєю свободою.

У житті конструкція найчастіше з'являється у чотирьох ситуаціях. Пропонуємо допомогу: Can I help you carry that? Просимо про допомогу: Could you help me find the right form? Дякуємо: Thanks for helping me sort it out. Розповідаємо про користь: Walking to work helps me clear my head.

Підмет може бути людиною, річчю, дією чи явищем, а об'єкт — майже будь-ким. Для розмовної мови це дуже зручна модель: вона коротка, природна й не потребує складної граматики. Просте правило тримається: об'єкт, потім базова форма, а to за бажанням.