Countable and Uncountable Nouns

Звичайна множина додає -s до слова: pen → pens, key → keys. Це основний сигнал того, що йдеться про більше одного предмета.

Кілька дуже частих слів змінюють усю форму замість додавання -s: child → children, man → men, woman → women, person → people. Вони так само залишаються злічуваними: приймають числа, стоять після several чи how many — просто виглядають інакше. Повний список особливих форм і докладний правопис звичайної множини (-es, -ies) належать окремим правилам; тут потрібно лише впізнати сигнал «більше одного».

A/an показує один неконкретний предмет із групи однакових. Однина злічуваного іменника майже ніколи не стоїть сама по собі: перед нею потрібен a/an, число або інший визначник.

Вибір між a і an залежить від звуку наступного слова, а не від його першої літери. Тому an hour (h тут не вимовляється — перший звук голосний), але a university (перший звук приголосний /j/, хоч літера u — голосна).

Щоб запитати про точну або приблизну кількість злічуваних предметів, речення починають з how many, а іменник одразу після нього завжди стоїть у множині — навіть якщо відповідь згодом виявиться «один».

Решта питання (do you have, are there, did she buy) будується за звичайним порядком відповідної конструкції. Коротка відповідь може містити лише число: One, Two, About ten. Якщо повторюємо іменник, добираємо однину або множину за числом: one key, two keys.

Коли точне число не важливе, замість числівника вживають слово кількості. Many, a few, few і several поєднуються саме з множиною злічуваного іменника, а не з незлічуваним.

Several означає «кілька», а a few — «трохи / кілька» з акцентом на тому, що вони є. Ці слова самі не гарантують достатньої кількості. Few без a підкреслює малу кількість, часто меншу за бажану. Many частіше вживаємо в питаннях і запереченнях; у звичайному ствердженні часто природніше a lot of.

Не кожен англійський іменник поводиться так. Слова на кшталт money, water, rice, information називають масу чи ідею, а не окремі предмети: вони не мають цієї пари однина/множина, не беруть a/an чи число напряму й не відповідають на how many — натомість вони поєднуються з how much і словами кшталт much/a little.

Ця межа важлива, бо вживання a/an, числа чи how many з не тим іменником — часта помилка. Повні правила для таких іменників — тема окремого правила; тут достатньо помічати, коли іменник перед вами НЕ поводиться як злічуваний із цього правила.

У щоденному спілкуванні ці рішення трапляються постійно: описати вміст сумки чи кімнати, запитати продавця, скільки лишилося, розповісти, скільки в тебе родичів, відреагувати, коли хтось називає приблизну кількість.

Мета — не переказати правило, а автоматично зробити правильний маленький вибір: один предмет чи кілька, a/an чи число, яке слово кількості пасує до злічуваного іменника, — і залишити решту речення природною.

У незлічуваному значенні не ставимо a/an безпосередньо перед іменником. Для однієї одиниці можемо додати злічуване слово: a piece of advice, a bottle of water.

З тієї самої причини такі іменники, як правило, не отримують звичайного закінчення -s. Є кілька рідкісних винятків, які лише виглядають як множина: news — найчастіший приклад, і про нього — в наступному розділі.

Коли один незлічуваний іменник є головним словом підмета, узгоджуємо дієслово як з одниною: the water is, the furniture was, this information does. Велика кількість речовини не робить цей підмет множинним.

Це особливо підступно для слів, чий український відповідник граматично множина: гроші, меблі, новини поводяться в реченні як множина («ці гроші мої», «меблі стоять»), а їхні англійські відповідники money, furniture, news лишаються одниною: this money is, this furniture is, the news is.

Та сама модель — форма нагадує множину, а поведінка однинова — трапляється і в кількох інших групах слів: назвах деяких наук чи предметів (mathematics, economics), ігор (billiards) і хвороб. Для цього правила достатньо пам'ятати сам принцип: дієслово при такому іменнику завжди в однині.

Замість чисел незлічувані іменники беруть слова кількості: much для питань і заперечень, a lot of найприродніше у звичайних стверджувальних реченнях (much у ствердженнях звучить дуже формально).

Little без a підкреслює дуже малу кількість, часто небажано малу. A little означає «трохи» й акцентує, що певна кількість є. Чи цього достатньо, визначає ситуація: a little money може як вистачати, так і не вистачати.

A bit of — розмовний, неформальний синонім a little: a bit of time означає майже те саме, що a little time. Повний список подібних фраз про міру (a piece of, a bottle of) належить іншій темі; тут a bit of — лише перший, найпростіший приклад цієї групи.

Щоб запитати про кількість незлічуваного іменника, речення починають з how much, а сам іменник одразу після нього лишається в базовій формі — без -s, як і завжди.

Решта питання будується за звичайним порядком відповідної конструкції: do you need, is there, has arrived. Відповідь може бути приблизною — a little, not much — або точною з одиницею виміру: two litres, ten minutes.

Готового правила «яке слово незлічуване» не існує — це запам'ятовується по слову. Але кілька широких категорій допомагають здогадатися про нове слово: рідини та речовини (water, oil, sand), матеріали (wood, glass, plastic), їжа як маса, а не окремі штуки (rice, bread, cheese).

До поширених незлічуваних слів належать advice, information, news, homework, work, traffic, luggage, furniture, money, weather. Деякі з них стосуються фізичних речей, але англійське слово називає їх узагальнено: furniture — меблі загалом, а chair — окремий стілець.

Найчастіша пастка для українськомовних учнів — слова, чий український відповідник граматично множина (гроші, меблі, новини) або звично сприймається як щось злічуване (порада, інформація). Мозок автоматично додає множину чи артикль за звичкою рідної мови, хоча англійське слово цього не дозволяє.

Інші слова взагалі не мають прямого відповідника-пастки, але поводяться так само: furniture, luggage, homework не мають множини в англійській, хоча в українській «меблі», «речі», «завдання» цілком природно вживаються в множині чи однині залежно від контексту. Тому цю межу варто перевіряти окремо для кожного слова, а не виводити з перекладу.

У щоденному спілкуванні ці рішення трапляються постійно: попросити пораду, поскаржитися на брак часу чи грошей, обговорити новини, описати нову квартиру. Мета — автоматично обрати правильну форму й дієслово, а не переказати правило.

Міри поділяються на кілька зрозумілих груп. Посуд: a glass of, a cup of, a bowl of, a plate of. Упаковка: a bottle of, a carton of, a packet of, a bag of, a jar of, a tin of. Відділена частина: a slice of, a piece of, a bar of, a loaf of. Вага й об'єм: a kilo of, a gram of, a litre of, a spoonful of.

Міру добираємо за змістом і звичним сполученням: a glass of water, a slice of bread, a kilo of rice. Для повсякденного замовлення a slice of water або a litre of bread звучить неприродно: співрозмовник не зрозуміє, яку звичну порцію мають на увазі.

Близькі міри можуть називати різні кількості або форми. A loaf of bread — хлібина, a slice of bread — скибка. A bar of chocolate — плитка, a piece of chocolate — шматочок, не обов’язково рівний квадратик. Добір міри додає зміст.

Коли одиниць кілька, множину отримує слово-міра: bottle → bottles, piece → pieces, slice → slices. Незлічуване слово після of у тому самому значенні не змінюємо: two bottles of water.

Тому дві помилки трапляються найчастіше. Перша — залишити міру в однині після числа: two bottle of water. Друга — перенести множину на речовину: two bottles of waters. Обидві порушують одну й ту саму логіку — рахують не те слово.

Перевірка проста: спитайте себе, чого саме два. Якщо двох пляшок — множину бере bottle. Вода при цьому не ділиться на «дві води», вона просто розлита по двох пляшках.

Щойно з'явилася міра, уся фраза починає жити за правилами злічуваних іменників. Перед нею можна поставити a, число або this і that, її можна порахувати й перепитати про кількість.

Коли рахуємо окремі предмети або посудини, дієслово узгоджується з мірою: a jar of honey is, two jars of honey are. Тут саме банки є підметом повідомлення про їхнє розташування.

Кількість як єдине ціле може мати інше узгодження: Two litres of water is enough — «Двох літрів води достатньо». Це оцінка загального об’єму. Не застосовуй правило про окремі пляшки чи банки механічно до будь-якої фрази з числом.

Без міри про кількість незлічуваного іменника питають how much: how much rice, how much water. Це відправна точка, і вона нікуди не зникає.

Але щойно ми додали міру у множині, головним словом питання стає саме вона — злічуване слово. Тому питання перебудовується на how many: how many glasses of water, how many bags of rice. Речовина після of при цьому не змінюється.

Різниця не косметична: how much water запитує про обсяг, а how many bottles of water — про число пляшок. Відповіді на ці питання можуть бути зовсім різними, і саме тому вибір міри в питанні варто робити свідомо.

Для абстрактних і збірних іменників міра — це не посудина, а умовна одиниця. Найуніверсальніше слово тут piece: a piece of advice, a piece of information, a piece of news, a piece of furniture. У розмові так само працюють a bit of і a word of advice, а для речей у дорозі — an item of luggage.

Логіка та сама: число й множина стоять на слові piece або item, а сам іменник лишається без -s. Три поради — це three pieces of advice, а не three advices.

Не кожен незлічуваний іменник природно поєднується з piece. Для повсякденного опису грошей кажемо a sum of money, a coin або a banknote; для житла — a room чи a flat; для заторів — traffic jams. Обирай одиницю, яка передає потрібний зміст.

Цілі злічувані предмети можна рахувати прямо: four apples. Якщо потрібні частини або упаковки, міра теж доречна: four pieces of apple, two bags of apples. У другому прикладі apples — злічувана множина; вимога не додавати -s стосується саме незлічуваного значення.

У кав’ярні a coffee або two teas може означати окремі порції. Повна форма уточнює посудину: two cups of tea. Вибирай її, якщо справді маєш на увазі чашки; чай може бути поданий і в чайнику чи іншому посуді.

Деякі слова частіші в певному різновиді англійської: tin — типово британське слово для бляшанки, can — звичне американське й також можливе британське. У Великій Британії використовують і метричні, і традиційні міри: litre, kilo, pint, pound. Не визначай регіон лише за однією одиницею.