Vague Language and Approximation

Маркери утворюють два типи. Тип з and продовжує перелік: and so on, and so forth, and the like, and suchlike, and things like that, and that sort of thing, and stuff (like that), and whatnot, and all that. Тип з or показує невпевненість чи вільний вибір: or something, or something like that, or whatever, а також or someone та or somewhere для особи чи місця.

Вибір залежить від стилю. And the like та etc. часто трапляються на письмі; and so on — поширений нейтральний варіант. And stuff, and whatnot і or whatever розмовні. Suchlike також може бути неформальним, тож це не універсальна заміна для офіційного тексту. У точному документі краще назвати потрібні пункти прямо.

Регістр маркера має збігатися з регістром усього тексту. Це ще одна причина, чому «правильний» маркер залежить від ситуації, а не лише від значення.

У маркері and the like слово like незмінне: -s не додаємо. The likes of — інша конструкція, наприклад the likes of him. And so on та and so forth теж не мають форми множини.

Скорочення etc. читається як et cetera і вже містить значення «і»: перед ним не ставлять and. У розмовних маркерів stuff і whatnot також немає множини в цьому вжитку.

Другий маркер одразу після першого зазвичай зайвий, адже обидва відсилають до тієї самої решти. Один виразний маркер краще за два.

Маркер з and стоїть після названих прикладів; іноді достатньо й одного, якщо ширша категорія зрозуміла: music and stuff. Кома перед маркером залежить від будови та стилю переліку.

Маркер з or може показувати неточність назви або вільний вибір: He is a doctor or something — «він лікар чи хтось подібний». And so on натомість продовжує перелік; його доречність залежить від того, чи зрозуміло, які інші заняття або предмети маються на увазі.

And-маркер зазвичай означає «це та подібне», or-маркер — «це або щось близьке». В описі фактичного вмісту коробки природний перелік з and; якщо мовець не певен, що саме всередині, можливе or something.

Приклади разом із контекстом мають підказувати потрібну групу. Фарби, пензлі й полотна легко пов’язати з малюванням. Різнорідні предмети теж можуть утворювати зрозумілу категорію, наприклад усе потрібне для походу, але без спільного контексту маркер лишає читачеві надто багато здогадок.

Це стосується й дій та властивостей: reading, writing, and so on вказує на навчальні вміння, а ряд із несумісних дій ні. Добре перевірити себе питанням: якби слухач мав доповнити ряд, чи знав би він, чим?

Нечіткий маркер недоречний там, де слухач мусить діяти за кожним пунктом: в інструкціях безпеки, договорах, таблицях значень, перевірочних списках. Там виконавець не повинен домислювати, що ховається за «та інше».

Другий ризик це хибне враження повноти. Якщо ви перевірили лише два варіанти, маркер натякає, що решта така сама, хоча ви цього не знаєте. Чесніше назвати перевірене й сказати про неперевірене прямо.

Третій випадок: слухач не поділяє вашої категорії, наприклад читач з іншої галузі чи культури. Тоді маркер не відсилає ні до чого. Коли перелік справді вичерпний, цього треба прямо сказати: nothing else, only.

Це правило про хвіст, що відсилає до решти категорії після іменників чи переліку. Числові наближення на кшталт about, roughly, or so перед числами чи після них належать до правила про наближення з квантифікаторами й пом'якшувачами. Пом'якшувачі sort of та kind of перед прикметником, дієсловом чи іменником належать до правила про навмисну нечіткість з прагматичною метою.

Межа очевидна за позицією й функцією. «The queue was roughly forty people long» кількість наближена, а не категорія. «The meeting was sort of tense» пом'якшується прикметник. «The queue included students, retirees, and the like» відсилає до решти людей тієї самої групи, і саме так працює це правило.

Перед вживанням поставте собі чотири питання. Чи слухач відновить категорію? Чи тут допустима неповнота? Який регістр у тексті? І чи йдеться про перелік (and) чи про невпевненість (or)?

Той самий зміст легко переписати для іншого читача: у чаті розмовний маркер, у звіті письмовий, в інструкції названі предмети. Уміння перемикатися між цими варіантами це і є вільне володіння нечіткою мовою.

Найпоширеніші слова ставлять безпосередньо перед числом чи кількістю: approximately, roughly, around, about, some, circa (у датах і цифрах). Формальні складені фрази — in the region of, on the order of (у британській англійській також of the order of) — теж стоять перед кількістю.

Прийменники в складених фразах сталі: in the region of, on the order of. Помилкою є in the region two million, on the order to ten, а також around of fifty чи some of 200 людей, коли some вживають як апроксиматор.

Для ясності зазвичай достатньо одного маркера. Roughly around може звучати надлишково, хоча поєднання приблизних маркерів трапляються в мовленні. Exactly та approximately суперечать одне одному, якщо описують те саме число в одному значенні.

Or so та or thereabouts ставимо після числа або кількісної групи: seventy or so members, seventy members or so. Give or take означає «плюс-мінус» і теж часто стоїть після оцінки: a hundred pounds, give or take.

-Odd додають до числа через дефіс: sixty-odd members. Це означає «трохи більше за шістдесят»: вниз від числа ця форма не відхиляється. -Ish додає розмовність: sixish, fifty-ish.

Поєднання about 200 or so можливе, особливо в розмові, але зазвичай одного маркера досить: about 200 або 200 or so. Це питання стислості, а не загальна граматична заборона.

Roughly, around, about та approximately не задають одного напряму відхилення. Nearly, almost і just under зазвичай позначають кількість нижчу за орієнтир; just over — трохи вищу, well over — помітно вищу. Upwards of задає нижній орієнтир: приблизно «від названої кількості й більше».

Вибір спрямованої форми — це інформація про дійсність. Nearly 50 не можна уточнити словами «а насправді 53». Нейтральне about 50 такої суперечності не створює.

Спрямовані форми поєднуються і з частками: nearly half, just over a third, well over two thirds.

Апроксиматори природно ставлять і перед частками (half, a third, two thirds), і перед порівняннями (double, twice as, three times as): roughly half of the voters, about double the price.

Тут важливий напрям: 49 відсотків — це almost half, а не over half. Точна спрямована форма доносить більше інформації, ніж загальне roughly.

Після частки зазвичай слідує of the + іменник, а дієслово узгоджується з іменником: Roughly half of the voters were undecided.

A couple of, a handful of, dozens of, hundreds of уже дають загальне уявлення про кількість. Couple може означати рівно два або, неформально, кілька; handful — невелику кількість без фіксованого числа. Ще один маркер наближення часто зайвий, але не кожне таке поєднання автоматично неграматичне.

Але перед числовою групою апроксиматор можливий: approximately a dozen, about a hundred. Dozens стоїть у множині без артикля: dozens of people, а не a dozens of people.

Dozens означає десятки, hundreds — сотні, а handful лише підкреслює малу кількість. Воно не встановлює межу в п’ять чи шість.

Формальні апроксиматори — approximately, in the region of, on the order of, circa — природні для звітів, статей і презентацій. Around, about, or so, give or take і -ish нейтральні чи розмовні. Вибір залежить від адресата, а не від точності числа.

Ступінь округлення має відповідати потрібній точності. Для оцінки натовпу природне roughly 2,000. Дробове наближене число теж можливе, наприклад approximately 1.73 metres: точність вимірювання може бути високою, але не абсолютною. Самі десяткові знаки не суперечать approximately.

Нерідко достатньо порядку величини: on the order of ten thousand — це не оцінка суми до сотень, а повідомлення про розмір.

Розрізняй оцінку та точну вимогу. Якщо число задає суму до сплати, дозу за інструкцією чи конкретну технічну межу, не замінюй його довільним наближенням. Водночас документи цих сфер можуть містити й явно позначені оцінки або допустимі діапазони.

У одному тексті легко поєднати обидва підходи: приблизна оцінка відвідуваності поруч із точною сумою рахунку. Читач бачить різницю між тим, що оцінено, і тим, що задокументовано.

Не поєднуйте апроксиматор із маркером точності (exactly, precisely): саме тому exactly approximately — суперечність.

Sort of і kind of — розмовні пом’якшувачі: sort of tired, kind of like it. Перед іменником можливі різні будови: a kind of memoir називає щось схоже на мемуари, а kind of a memoir розмовно пом’якшує саму класифікацію. У цих повних формах of не пропускають.

More or less означає «більш-менш» і може стояти перед ознакою, дією або наприкінці: more or less ready; I more or less agree; It’s ready, more or less. Інші маркери теж рухливі: To some extent, I agree; I agree to some extent. Коми потрібні для вставного прочитання, але не в кожній позиції.

Перша функція — гнучкість: мовець не бере на себе більше, ніж може підтвердити. Прогноз, статус справ, оцінка ще невиконаної роботи — усе це природно вимагає пом'якшення, поки точні дані невідомі.

Друга — солідарність. У невимушеній розмові sort of і kind of знижують авторитарність мовця й створюють відчуття спільності: «я не претендую на останнє слово». Третя — м'якість у критиці й незгоді: дружня оцінка з пом'якшувачем звучить як спільне міркування, а не як вирок.

To some extent та up to a point обмежують ступінь згоди, не називаючи точної міри. In a sense та in a way радше уточнюють ракурс. Часто корисно додати, з чим саме погоджуєшся і де проходить межа, але вона може бути вже зрозумілою з контексту.

Поширена модель: часткова згода, потім уточнення з but або however. Без такого продовження вислів теж може бути змістовним, якщо співрозмовники вже знають предмет незгоди.

Sort of і kind of належать до розмовного регістру: у розмові між друзями чи колегами вони звучать природно, а в офіційному звіті — недоречно. У письмі й формальних виступах краще обирати to some extent, in a sense, up to a point або більш-менш нейтральне more or less.

Стиль і граматика — різні питання. Kind of у протоколі може бути надто розмовним для потрібного тону, але це не робить речення неграматичним. Зважай на адресата й призначення тексту.

Пом’якшувач і підсилювач не завжди суперечать одне одному: sort of very strange може обережно подавати сильну оцінку «дуже дивний». Kind of absolutely terrifying можливе як розмовна оцінка з відтінком вагання. Такі поєднання можуть бути стилістично важкими, але їх не слід оголошувати загальною граматичною помилкою.

Перевір, що саме обмежується: сила ознаки, упевненість мовця чи застосовність оцінки до певного аспекту. Якщо to some extent entirely wrong не дає зрозуміти цього розрізнення, краще уточнити: entirely wrong about the dates, but right about the causes. Це порада для ясності, а не заборона всіх поєднань.

У деяких контекстах невизначеність не пом'якшує, а шкодить: медичні дози, безпекові інструкції, юридичні умови, адреси й час, коли від точності залежить, чи людина дістанеться місця. Уміння вимкнути невизначеність — так само частина прагматичної компетентності, як і вміння її застосовувати.

Якщо потрібно залишити частину інформації відкритою, лишай відкритим лише те, що справді ще не вирішено, а все відоме називай точно. Тоді пом'якшення стає чесним: слухач знає, що відкрито, а що ні.

Найпереконливіша навмисна невизначеність — та, за якою одразу йде одна точна деталь. Фраза «we are more or less there» без продовження лишає слухача здогадуватися; з продовженням («only the testing remains») вона дає і загальну картину, і конкретну дію.

Кілька пом’якшувачів можуть передавати вагання в живій розмові. У стислому поясненні часто досить одного та конкретної деталі. Кількість маркерів сама по собі не визначає граматичної правильності.