Should and Shouldn't

Побудуй ствердження з підмета, should і початкової форми дієслова: take, read, ask. Між should та цим дієсловом не ставимо to; не додаємо до дієслова -s або -ing.

Це стосується найближчого дієслова, а не всіх слів to в реченні. У should go to the station слово to показує напрямок і залишається. У should try to call конструкція try to call теж правильна.

Should не змінюється залежно від підмета: I should, she should, we should, the guests should. Закінчення -s не додаємо ні до should, ні до наступного дієслова.

Якщо порада стосується того, яким бути або де бути, після should використовуємо be, а не am, is чи are. Аналогічно: should have, не should has.

Should часто подає дію як рекомендовану. Must або have to можуть передавати необхідність, а could — пропонувати можливий варіант. Але універсальної шкали сили для всіх ситуацій немає: намір, інтонація й обставини змінюють значення.

You must visit this museum може бути енергійною особистою рекомендацією, а не правилом. Таке речення граматичне. Коли завдання просить пораду саме зі should, must не виконує ціль вправи, але не стає граматичною помилкою.

Значення визначає контекст. Should також може виражати очікування або уявлення про належну поведінку. У цьому уроці головне — рекомендувати дію зараз або на майбутнє; інші вживання потрібні лише для розуміння меж.

Не визначай пораду тільки за словом should чи за часом tomorrow. Запитай: «Хтось рекомендує дію, чи говорить, що, ймовірно, станеться?» Порада на завтра не потребує will перед should.

Якщо людина запитує Should I…?, вона просить поради. У відповіді можна дати повну рекомендацію зі should і коротко пояснити її. Підмет залежить від ролі: I для себе, you для співрозмовника, we для спільної дії.

Порада не робити щось утворюється з should not або shouldn’t. Тут це допоміжний контраст; основна практика — позитивні рекомендації. Коли пропонуєш альтернативу невдалій дії, часто корисніше назвати, що саме варто зробити.

Спочатку визнач потребу: що людина хоче зробити і що їй заважає? Потім запропонуй одну посильну дію. Коротка причина з because або окреме пояснювальне речення показує зв’язок між потребою та рекомендацією.

Для спільного плану зручно we should. I think може позначити пораду як твою думку. Не потрібно наповнювати кожне речення модальним дієсловом: факти про ситуацію та причини можна висловлювати звичайними реченнями.

Постав підмет, після нього shouldn't або should not, а далі базову форму: go, buy, leave, be. Для he, she та it не додавай -s ні до should, ні до наступного дієслова.

Заперечення вже міститься у shouldn't / should not. Допоміжні don't, doesn't і didn't тут не потрібні. Базове дієслово безпосередньо після should не отримує to.

Shouldn't і should not передають те саме базове заперечення. Скорочення звичне в розмові й неформальному листуванні; повна форма доречна також для наголосу чи стриманішого письмового тону.

Повна форма сама собою не перетворює пораду на закон. Не називай shouldn't неправильним лише через неформальний стиль. У вправі на конкретну форму треба виконати саме цю умову; в інших відповідях обидва варіанти прийнятні.

В англійському скороченні потрібний апостроф перед t: shouldn't. Прямий ' і типографський ’ апострофи є двома способами оформити те саме слово.

I shouldn't — порада самому собі; we shouldn't — спільне рішення; he / she / they shouldn't — порада про іншу людину чи групу. Конструкція не вимагає звернення лише до you.

Перед прикметником потрібне be: shouldn't be rude. Якщо наступне дієслово have означає «мати», після shouldn't пишемо have, не has.

Правило «без to» стосується зв’язку should із наступним дієсловом. Після звичайного дієслова to може бути потрібне: shouldn't forget to call. Прийменник to теж залишається, наприклад go to work.

You shouldn't bring a large bag оцінює велику сумку як невдалу ідею. You don't have to bring a bag / You don't need to bring a bag означає, що сумка не обов’язкова: її можна взяти, якщо хочеш. Це інший зміст, не інший спосіб сказати «не варто».

Mustn't / must not виражає необхідність не робити чогось. Так можна передати заборону, але також дуже наполегливе особисте застереження. Відсутність таблички чи закону не робить mustn't неграматичним.

Shouldn't нерідко звучить м’якше за mustn't, проте не завжди є слабкою порадою: воно може виражати серйозну моральну оцінку. Сила залежить від ситуації, слів і тону. Якщо вправа просить форму з should, інша модальна форма може не виконати завдання, лишаючись правильною англійською.

Одна форма має кілька вживань. The delivery shouldn't take long може означати «доставка, мабуть, не займе багато часу»: це очікування, не порада доставці. Не визначай значення лише за словом shouldn't.

Для негативної поради шукай дію, від якої мовець рекомендує утриматися, та причину такої рекомендації. У цьому уроці тренуємо саме цю дію. Значення очікування лише порівнюємо з нею.

Shouldn't have + третя форма дієслова часто оцінює вже минулу дію. Це окрема тема. Тут говоримо про поточний вибір і майбутні дії через shouldn't + базове дієслово.

Корисна репліка називає конкретну дію, а не оцінює людину загалом. Після негативної поради можна додати причину або позитивний варіант із should. Це робить повідомлення зрозумілим і дає співрозмовнику наступний крок.

Можна почати з Maybe you shouldn't… або I think we shouldn't… для менш категоричного тону. Це варіанти, не обов’язкові частини конструкції. I don't think you should… теж природно передає близьку пораду; якщо завдання прямо вимагає shouldn't / should not, така фраза не показує саме цільової форми.

У власних відповідях не потрібно копіювати зразок дослівно. Збережи ситуацію, правильну негативну пораду й доречний тон; особисті подробиці можна вигадати.

У звичайному прямому питанні should стоїть перед тим, хто має виконати дію. Після підмета ставимо базову форму дієслова: keep, go, choose, be.

Не додавай do, does або did до should. Саме should утворює це питання. Після нього не потрібні to чи закінчення -s; для стану вживаємо be, а не am/is/are.

Якщо потрібна не оцінка готової ідеї, а деталь, почни з питального слова: what — що, where — де/куди, when — коли, how — як.

У цих питаннях після питального слова зберігається порядок should + підмет + дієслово. Порівняй: Should we meet? — чи варто зустрітися; Where should we meet? — де краще зустрітися. Which можна вживати разом з іменником: Which room…?

Якщо питаємо про самого виконавця, питальне слово вже є підметом: Who should bring the key? — Кому варто принести ключ? Окремого I/we між should і bring тоді немає.

Підмет називає виконавця дії, а не обов'язково людину, до якої звертаються. Коли ти питаєш друга про свій вибір, це I, а не you.

Should працює не тільки з I/we: можна попросити думку про рішення колеги, гостей чи всієї команди. З he, she, they та іменниками форма should не змінюється.

Should I use this room? у розмові про найкраще місце запитує пораду. Can I use this room? у розмові з відповідальним за приміщення може запитувати дозвіл. Could you open the window? просить співрозмовника виконати дію. Значення визначають і слова, і ситуація.

Do I call first? — граматично можливе питання про порядок дій; Must I call first? — про необхідність. Вони не стають граматичними помилками через те, що тут тренуємо should.

I should call first? теж може бути допустимим розмовним перепитуванням почутої поради. Для нового нейтрального прямого запиту тренуй Should I call first?; ехо-питання не потрібно «виправляти» поза такою умовою.

Коротко назви проблему, постав питання, а після відповіді уточни те, чого ще не знаєш. Якщо тобі вже порадили надіслати листа, можна запитати, коли або як краще це зробити.

Не кожне речення в розмові має містити should. Контекст може бути простим повідомленням, а цільова конструкція — лише питанням. Власні відповіді порівнюй зі зразком за змістом і формою: природні синоніми дозволені.

Тут працюємо з порадою про теперішній або майбутній вибір. Should have для минулого, припущення про ймовірність і складні заперечні питання — окремі теми.