Non-restrictive Clauses with Which

Коли which є підметом коментаря, після нього йде присудок: which helped, which was helpful. Коли which є додатком, потрібен власний підмет: which we welcomed, which nobody had predicted. Формула which + verb описує лише перший варіант.

Не дублюй ту саму роль займенником it: у which we welcomed слово which уже є тим, що ми схвалили. Але самостійний підмет we не зайвий. Узгодження також залежить від ролі: which was — про одну ситуацію; which the organisers were expecting — were узгоджується з organisers.

У звичайному зв’язному письмовому реченні відокремлюй такий коментар комою перед which. Для цієї конструкції не замінюй which на that або what і не пропускай його, навіть коли воно є додатком.

У розмові Which was nice може бути окремим доданим коментарем до попередньої репліки. Це не робить таку репліку універсально неграматичною, але в завданнях на одне завершене письмове речення приєднуй її через кому. Пунктуація допомагає читачеві побачити межу; сам зміст відсилання все одно треба перевірити.

Порівнюй не лише знаки, а й те, що описує коментар. У The scanner, which is portable, fits in a bag слово which описує scanner. Кома є, проте ціль цього уроку — інша: відсилання до повного факту, а не властивість іменника.

Іноді можливі два прочитання: наприклад, компанія оголосила прибутки, які підвищили ціну акцій, або саме оголошення спричинило підвищення. Кома сама не завжди усуває цю двозначність. Для ясного коментаря до події обери зрозумілий контекст, а за потреби перефразуй усе повідомлення.

Поєднання речень не дає дозволу змінювати факти. Якщо початкове повідомлення каже may, наслідок не можна автоматично подавати як уже здійснений. Якщо сказано did not, коментар стосується саме відсутності дії.

Which саме по собі не означає «тому що». Значення створює присудок коментаря: caused позначає причину, was disappointing — оцінку, we had expected — попереднє очікування. Не перетворюй оцінку на наслідок і не додавай нової дати.

Візьми два повідомлення: We started late. This reduced our discussion time. Заміни лише відсилання This на which і приєднай другу частину через кому. Перевір, що перший факт лишився тим самим і саме він пояснює другу частину.

Інший природний спосіб — We started late, and this reduced our discussion time. Він граматичний. Якщо завдання прямо вимагає коментар через which, такий варіант не виконує навчальну ціль, але це не граматична помилка. Аналогічно, іменник the delay може передавати схожий зміст, проте which після нього може відсилати вже до цього іменника, а не до цілого повідомлення.

Спочатку виріши, який факт співрозмовник має зрозуміти, а потім додай рівно той коментар, що потрібний: наслідок для плану, свою реакцію або межу очікувань. Коротке which was helpful доречне, якщо зрозуміло, що саме допомогло; не нанизуй кілька which із нечіткими відсиланнями.

Перевірка власного тексту: чи можна назвати весь факт перед which; чи коментар логічно стосується саме нього; чи нема зайвого it; чи збережені час, заперечення та можливість; чи є кома в письмовому реченні. Зразки у відкритих вправах — орієнтири для самоперевірки, не єдині допустимі відповіді.

Спершу віднови коротку вихідну думку: we refer to the appendix → the appendix to which we refer. Формальність змінює позицію прийменника, але не керування дієслова. Depend on або depend upon дає on which або upon which; refer to дає to which.

Для абстрактних іменників теж важлива усталена модель: to a certain extent → the extent to which; under these conditions → the conditions under which. Прийменники не є довільним набором прикрас. У просторових контекстах in, at, under можуть створювати різні правдиві описи: обирай той, що точно передає розташування.

Коли відносна підрядна частина стосується предмета, після винесеного прийменника використовуємо which, а не відносне that. Не можна залишити тільки прийменник без відносного займенника. Після which звичайно стоїть підмет і присудок; порядок не стає питальним.

Заборона стосується саме відносного that. Звичайне After that, we left. цілком правильне: that тут означає «після цього» і не вводить означальну підрядну частину. Якщо йдеться про людину, типовою формальною моделлю буде прийменник + whom; which не є універсальним словом після всіх прийменників.

Конструкція прийменник + which можлива і в означальній підрядній частині, що визначає потрібний предмет, і в частині з додатковим повідомленням. Якщо уточнення відповідає на «який саме з кількох?», коми не ставимо.

Якщо предмет уже однозначно відомий, додаткове повідомлення відокремлюємо комами. Усередині речення потрібні дві коми. Не додавай коми автоматично лише через which або через формальний стиль: це може змінити те, як читач визначає предмет.

Під час формалізації перемісти наявний прийменник до which та прибери його колишню копію. Не повторюй після дієслова it або them на позначення того самого предмета: він уже представлений займенником which. Інші додатки, потрібні за змістом, можуть залишатися.

Зберігай заперечення, часову рамку, учасників і ступінь твердження. Зміна which на that чи додавання strictly — різні редагування: strictly додає «суворо», а не ремонтує відносну конструкцію. Якщо об’єднуєш два речення, передай факти обох, не посилюй один із них випадково.

Не кожне which потребує прийменника. У the report which I read дієслово read має прямий додаток, тому прийменник не треба вигадувати. Так само не кожне where механічно замінюється на in which: порівняй відправлення з місця, рух до місця та перебування в ньому.

Не переміщуй частку фразового дієслова так, ніби це прийменник. У give up a habit слово up належить до дієслова зі значенням «відмовитися від звички»: the habit which I gave up. Модель up which I gave не передає цю конструкцію. Складні фразово-прийменникові дієслова тут не розгортаємо в окрему тему.

Назви предмет, до якого відсилає which. Потім віднови просту думку з цим предметом і перевір прийменник: depend on the grant, refer to the table, work under the conditions. Якщо такий зв’язок не виходить, спочатку виправ значення, а вже потім порядок слів.

Далі перевір ціль тексту: чи потрібне формальне винесення, чи уточнення визначає предмет, чи лише додає інформацію. У власному повідомленні можна обирати різні природні слова та структури, зберігаючи потрібний зміст і зв’язок прийменника з дієсловом чи іменником.

Для звичайної означальної частини про речі без прийменника безпосередньо перед відносним словом можливі і that, і which. Заміна одного на інше сама по собі не перетворює defining на non-defining. Коми не з’являються автоматично лише через слово which.

Деякі редакції вимагають that у defining, залишаючи which для non-defining. Виконуй таку вимогу, якщо вона явно задана для конкретного тексту. Це домовленість про стиль, а не загальна заборона defining which, зокрема й не універсальне правило американської англійської.

У сучасній нейтральній письмовій англійській non-defining частину про речі вводить which, не that. Саме тут вибір між цими двома словами граматично обмежений.

Якщо non-defining частина стоїть усередині речення, постав дві коми: перед which і після всього підрядного фрагмента. Друга кома повертає читача до головної частини. Не відривай комою відносне слово від його присудка.

Якщо додаткове повідомлення завершує речення, перед ним потрібна одна кома, а в кінці стоїть звичайна крапка. Не додавай другу кому перед крапкою. У цих вправах відпрацьовуємо саме оформлення комами, хоча в інших редакторських завданнях вставну інформацію іноді можна оформити дужками чи тире.

У defining не відокремлюй означальну частину комами. Але це не означає «у всьому реченні не може бути жодної коми»: кома може належати вступній фразі або іншій конструкції.

Non-defining показує, що адресат може встановити, про що йдеться, без цієї частини. Предмет могли вже назвати, показати або зробити зрозумілим ситуацією. Фраза my car, which… не доводить, що власник має тільки один автомобіль.

Для множини визначеним може бути цілий набір, відомий із попереднього повідомлення. Додаткова характеристика стосується цього набору, а не всіх таких предметів у світі.

Defining виділяє групу, про яку зроблено твердження, але зазвичай не повідомляє, що сталося з рештою. The files which were corrupted were restored стверджує відновлення пошкоджених файлів. Воно не стверджує, що жодного непошкодженого файла не відновили, і не дає кількості файлів.

У defining частині відносне слово можна не писати, якщо воно є додатком: the report (that / which) I read. Підмет I уже є, а пропущене слово відповідає об’єктові читання. Нульовий варіант не потребує ком.

Якщо that або which є підметом підрядної частини, просте вилучення неможливе: the report that arrived, не the report arrived у цій означальній конструкції. Це не заборона окремого речення The report arrived, а вимога до підрядного зв’язку.

У non-defining займенник не вилучаємо навіть тоді, коли він додаток. Не дублюй його окремим it або they у тій самій синтаксичній ролі: which I read уже містить об’єкт, а which arrived — підмет.

Коли прийменник стоїть безпосередньо перед відносним словом про річ, потрібне which: on which, with which. Варіант on that у цій відносній конструкції не підходить. Це обмеження позиції прийменника, а не доказ того, що кожна частина з which додаткова. Повну стилістичну перебудову з прийменниками тренують окремо.

Which може також коментувати весь попередній факт: у реченні The screen froze, which delayed the presentation затримку спричинило зависання, а не сам екран. Це також додатковий відносний коментар із комою, але його опора — подія, не іменник. Non-defining і «посилання на весь факт» не слід перетворювати на взаємовиключні категорії.

Якщо which теоретично може стосуватися і предмета, і події, не вгадуй задум. Додай контекст або перефразуй. Тут головна навичка — ясно визначати референт і межі повідомлення, а не класифікувати неоднозначні речення одним довільним ключем.

Перед виправленням визнач, який зміст потрібно зберегти. У The boxes, that arrived today, are upstairs можна замінити that на which й залишити додаткове повідомлення про вже визначені коробки. А можна прибрати обидві коми й отримати вибір коробок за часом прибуття. Обидва результати граматичні, але це не одна й та сама редакторська дія.

У робочому листі або інструкції спочатку назви предмет достатньо ясно. Потім виріши: наступна характеристика обирає його чи лише додає відомості? Для defining вибери допустиме that / which або нульовий додаток; для non-defining — which та повні межі вставки.

Під час самоперевірки прочитай лише головну частину, а потім поверни означення. Чи не змінився потрібний набір предметів? Чи не додав ти висновок про кількість або долю решти? Зразки відкритих відповідей показують можливе рішення; природні інші слова й структури прийнятні, якщо виконано видиму мету.