Навчіться сказати, що необхідно зробити: must + базова форма без to, однаково з I, she та they. Розрізняйте сильну вимогу, пораду й інші значення must.
Must може виражати сильну необхідність або обов’язок: «мусиш», «треба», «необхідно». Мовець не просто називає хорошу ідею, а підкреслює, що дія важлива й потрібна.
Must саме по собі не означає, що дію вже виконали. I must send the email означає, що лист потрібно надіслати, а не що його вже надіслано.
Як побудувати речення
Підмет + must + базова форма дієслова
subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.
I must send the email today.
Я мушу надіслати лист сьогодні.
Мовець називає необхідну справу та її строк.
We must find the key.
Нам необхідно знайти ключ.
Обов’язок стосується мовця разом з іншими.
2. Після must: без to, без -s
Базова форма — це дієслово без додаткових закінчень: go, write, take, be, have. Після must ставимо саме її: must go, must be, must have.
Must не змінюється за особами й числами: I must, she must, everyone must, they must. Не додаємо -s ні до must, ні до наступного дієслова.
У must have a key слово have означає «мати». Така проста конструкція цілком підходить для обов’язку мати ключ; не всі слова після must have утворюють складну часову конструкцію.
Nora must bring her notebook.
Нора мусить принести свій зошит.
Після must — bring, а не brings чи to bring.
Each guest must have a ticket.
Кожен гість повинен мати квиток.
У вигаданій події це вимога до гостя; have не стає has.
You must be ready at ten.
Ти маєш бути готовий о десятій.
Після must потрібне be, не am, is або are.
3. Особиста потреба й публічне правило
I must часто передає власне сильне рішення. Must також природно трапляється в правилах та оголошеннях: вимога може стосуватися відвідувачів, учасників чи працівників.
Have to теж передає необхідність. Різниця «must — від мовця, have to — від зовнішніх обставин» є поширеною тенденцією, а не жорсткою забороною. Обидві форми можуть описати те саме правило.
Усі правила клубів, студій і подій у цьому уроці вигадані для мовної практики. Вони не повідомляють про справжні закони чи інструкції з безпеки.
I must sort these papers.
Мені необхідно розібрати ці папери.
Мовець сам підкреслює потрібну дію.
Visitors must use the side door.
Відвідувачі повинні користуватися бічними дверима.
Це можливе оголошення у вигаданому клубі. Visitors have to use the side door також може передати цю вимогу.
4. Сильна вимога — не те саме, що порада
Порівняй must і should у звичайній пораді про дію. Must зазвичай звучить сильніше; should м’якше пропонує, що варто зробити. Обидві форми можуть бути граматично правильними.
You must іноді звучить владно. З колегою або другом враховуй мету й стосунки: сильна вимога доречна не в кожній ситуації.
Mustn't означає заборону, а don't have to — відсутність необхідності. Це коротка межа теми: наш основний фокус — позитивне повідомлення про те, що потрібно зробити.
You must check the number.
Ти обов’язково маєш перевірити номер.
Сильна вимога виконати перевірку.
You should check the number.
Тобі варто перевірити номер.
Граматично правильна порада з іншою силою, не «помилковий must».
You don't have to bring a cup.
Тобі не обов’язково приносити чашку.
Є вибір. Це не заборона приносити чашку.
5. Як уточнити обов’язок
У питанні must ставимо перед підметом. Do або does до must не додаємо.
Must I…? і Must we…? граматичні, але можуть звучати формально чи наполегливо, іноді з невдоволенням. Нейтральне Do I have to…? часто зручніше в повсякденній розмові.
Коли вправа прямо просить питання з Must, тренуємо саме цю форму. Інший граматичний спосіб запитати не стає помилкою англійської, хоча не виконує задану побудову.
Як побудувати речення
Must + підмет + базова форма … ?
subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.
Must we bring our own chairs?
Нам обов’язково приносити власні стільці?
Must перед we; bring не змінює форму.
Do we have to bring our own chairs?
Нам потрібно приносити власні стільці?
Природна альтернатива для розмови; це інша конструкція.
6. Зараз, завтра й учора
Must може стосуватися теперішньої або майбутньої необхідної дії. Tomorrow не вимагає will перед must. Поєднання will must у стандартній англійській не використовують.
Для звичайної розповіді про минулий обов’язок уживаємо had to: «довелося», «було потрібно». Форми musted немає.
Не перетворюй цю пораду на абсолютне «must неможливе в минулому тексті». У передаванні чиїхось слів або думок must іноді зберігають, особливо коли дія ще була попереду. Повне узгодження часів — окрема тема.
I must call the office tomorrow.
Я мушу подзвонити в офіс завтра.
Майбутня дія з must без will.
Yesterday I had to wait outside.
Учора мені довелося чекати надворі.
Звичайний минулий обов’язок передано через had to.
She said she must leave soon.
Вона сказала, що мусить скоро піти.
Такий варіант можливий у передаванні мовлення: відхід ще попереду щодо моменту її слів.
7. Не кожне must означає обов’язок
Контекст визначає значення. Must може передавати висновок або підсилювати дружнє запрошення. Побачити must — недостатньо, щоб назвати речення правилом.
У цьому уроці такі приклади потрібні лише для розпізнавання меж. Складні висновки про минуле, перфектні конструкції та різні типи модальності не тренуємо.
У власних відповідях зразок — один із варіантів. Перевіряй зміст, форму must + базове дієслово та виконання видимої умови. Дозволяй собі природні синоніми, якщо вони не змінюють фактів або необхідної сили.
The lights are on. Someone must be home.
Світло ввімкнене. Напевно, хтось удома.
Це висновок за ознакою, а не вимога бути вдома.
You must come for tea sometime.
Обов’язково заходь якось на чай.
У дружньому контексті це тепле запрошення, не обов’язкове правило.
Типові помилки
Неправильно:She must to bring the key.
Правильно:She must bring the key.
Після must дієслово стоїть без to.
Неправильно:He musts call the office.
Правильно:He must call the office.
Must не отримує -s із he.
Неправильно:Everyone must writes a name.
Правильно:Everyone must write a name.
Після must потрібна базова форма write, навіть з everyone.
Неправильно:Do I must wait here?
Правильно:Must I wait here?
Must саме стоїть перед підметом у питанні; do не додають.
Неправильно:We will must leave tomorrow.
Правильно:We must leave tomorrow.
Не ставимо will і must разом. Must уже може стосуватися завтрашньої дії.
У значенні заборони mustn't означає «не можна», «заборонено» або «у жодному разі не слід цього робити». Мовець не залишає дію на вибір. Зрозумій правило як необхідність утриматися від дії, а не як відсутність необхідності її виконати.
Усі правила місць і подій у цьому уроці вигадані для практики англійської. Вони не повідомляють реальних правових, медичних або безпекових вимог.
You mustn't open this box.
Тобі не можна відкривати цю коробку.
Власник коробки забороняє відкривання, а не просто каже, що воно необов'язкове.
Members must not take these books home.
Учасникам не можна забирати ці книжки додому.
Повідомлення задає межу дозволеного для всіх учасників.
2. Одна форма для всіх підметів
Після підмета постав mustn't або must not, потім початкову форму дієслова без to: use, touch, bring. Для he, she, it не додавай -s ні до must, ні до наступного дієслова.
Якщо потрібне значення «бути», після mustn't стоїть be, не am/is/are. Для заперечення не додаємо don't або doesn't: not уже належить до must.
Як побудувати речення
Підмет + must not / mustn't + дієслово в початковій формі
subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.
She mustn't move the chairs.
Їй не можна пересувати стільці.
Підмет she не змінює форму move після модального дієслова.
We mustn't be noisy here.
Нам не можна тут шуміти.
Be з'єднує модальне дієслово з прикметником noisy.
3. Повна і скорочена форми
Must not і mustn't у забороні передають ту саму основну вимогу. Скорочення природне в розмові та неформальному письмі; повну форму часто бачимо в оголошеннях або вживаємо для наголосу.
Пишемо mustn't з апострофом перед t; у повній формі must not — два слова. Повна форма не стає помилкою в розмові, а скорочення саме по собі не змінює заборону на пораду.
You mustn't draw on the table.
Тобі не можна малювати на столі.
Розмовне формулювання правила.
You must not draw on the table.
Тобі не можна малювати на столі.
Та сама заборона повною формою; вона може звучати підкреслено.
4. Не можна, не обов'язково чи краще не робити?
Mustn't забороняє. Don't have to і don't need to зазвичай означають «не потрібно / не обов'язково»: обов'язку немає. Не перекладай українське «не мусиш» автоматично як mustn't — спершу з'ясуй намір.
Shouldn't часто дає негативну пораду: «краще не». Таке речення граматичне, але не є рівноцінним чіткому правилу з mustn't. Can’t та not be allowed to теж можуть передавати заборону; якщо вправа просить саме mustn't / must not, інша конструкція може бути правильною англійською, але не виконувати навчальної умови.
You mustn't bring food into this room.
У цю кімнату не можна приносити їжу.
За вигаданим правилом їжу заборонено.
You don't have to bring food to the meeting.
На зустріч необов'язково приносити їжу.
Це не заборона: повідомляємо лише, що потреби немає.
You shouldn't bring a big bag on this short walk.
На цю коротку прогулянку краще не брати велику сумку.
Це порада для зручності, не оголошення заборони.
5. Правило для інших і нагадування собі
Mustn't підходить не лише для звернення you. We включає мовця до групи; I може виражати тверду вимогу до себе. Назва групи, наприклад guests, уточнює, на кого поширюється правило.
Негативне дієслово не обов'язково означає негативний результат: I mustn't forget означає, що потрібно пам'ятати. Можна назвати майбутню ситуацію словами tonight або tomorrow без додавання will перед mustn't.
We mustn't tell Nina about the surprise.
Нам не можна розповідати Ніні про сюрприз.
Мовець теж зобов'язується зберігати таємницю.
I mustn't forget my ticket tomorrow.
Мені не можна завтра забути квиток.
Нагадування собі означає: потрібно взяти квиток, а не залишити його вдома.
Guests mustn't use this door tonight.
Гостям не можна користуватися цими дверима сьогодні ввечері.
Tonight задає майбутній час; mustn't залишається незмінним.
6. Контекст важливіший за автоматичний переклад
Не кожне must not / mustn't в англійській є буквальним правилом. У дружній репліці You mustn't worry мовець може заспокоювати, а не забороняти почуття. Сила й функція залежать від ситуації.
Must not / mustn't також трапляється у висновках на підставі ознак — «мабуть, не…». У цьому уроці ми не тренуємо такі висновки. Для ядра заборони завжди зрозуміло, яку дію не дозволяє правило або мовець.
Don't have to іноді слугує непрямим докором, наприклад коли людина кричить. Тому значення «немає обов'язку» — базове, а не механічний переклад кожної розмовної репліки.
You mustn't worry about the party. Everything is ready.
Не хвилюйся через вечірку. Усе готове.
Це підтримка, не правило, за порушення якого карають.
He must not know our new address; he sent the card to the old one.
Він, мабуть, не знає нашої нової адреси: він надіслав листівку на стару.
Мовець робить висновок, а не забороняє знати адресу; це межа, не продуктивна ціль A2.
You don't have to shout. I'm right here.
Не треба кричати. Я ж тут.
У цій розмові це непряме прохання припинити крик, не повідомлення про необов'язкове завдання.
7. Як сформулювати доречну заборону
Спочатку визнач, кому адресоване правило, яку саме дію заборонено й де або коли діє обмеження. Потім побудуй коротке речення. Причина або дозволена альтернатива допомагає співрозмовнику діяти далі.
Не перетворюй правило лише для одного місця на загальну заборону. Наприклад, заборона записувати звук у кімнаті не означає заборону всіх телефонів у будівлі. У відкритих відповідях доречні синоніми й власні формулювання; зразок — орієнтир, не єдина правильна фраза.
You mustn't record the talk, but you can take notes.
Не можна записувати виступ, але можна робити нотатки.
Заборона стосується запису, не слухання чи нотаток.
We mustn't leave cups on this desk because it is for drawings.
Нам не можна залишати чашки на цьому столі, бо він для малюнків.
We охоплює всіх у групі; причина пояснює конкретне правило.
Типові помилки
Неправильно:You mustn't to touch the model.
Правильно:You mustn't touch the model.
Після mustn't потрібне touch без to. Прибираємо лише зайве to.
Неправильно:She mustn't takes photos here.
Правильно:She mustn't take photos here.
Після модального дієслова take не отримує -s, навіть із she.
Неправильно:They don't must enter this room.
Правильно:They must not enter this room.
Заперечення утворюється за допомогою not після must, без допоміжного don't.
Неправильно:We mustn't are late.
Правильно:We mustn't be late.
Після mustn't потрібна початкова форма be, не особова форма are.
Спочатку виріши, що ти хочеш сказати про дію. Must означає, що її необхідно виконати. Mustn't означає, що її не можна виконувати. Don't have to означає, що обов'язку виконувати її немає. Це три різні рішення, а не три варіанти одного перекладу.
Українське «не треба» може звучати неоднозначно. Якщо ти знімаєш обов'язок — обирай don't have to або don't need to. Якщо встановлюєш заборону — mustn't. У наступній трійці змінюється правило відвідування, хоча дія come залишається тією самою.
You must come to the safety meeting.
Ти маєш прийти на зустріч із безпеки.
Присутність обов'язкова: пропустити зустріч означає не виконати вимогу.
You mustn't come into this room.
Тобі не можна заходити до цієї кімнати.
Це заборона входити, а не звільнення від обов'язку.
You don't have to come to lunch. You're welcome if you want to.
Тобі не обов'язково приходити на обід. Приходь, якщо хочеш.
Обов'язку немає; запрошення в другому реченні окремо показує, що прийти дозволено.
2. Must: вимога або важлива необхідність
Must уживаємо для чіткої вимоги чи сильної необхідності. Мовець може нагадувати собі про важливу справу або передавати правило установи. Тому не вчи абсолютне «must лише для особистих рішень»: воно природне й в інструкціях.
Після must потрібна початкова форма дієслова без to. Must не змінюється після he, she, it: she must wear, не she musts wear. Якщо головне дієслово be, воно теж лишається be.
Як побудувати речення
підмет + must + дієслово без to
subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.
I must charge my phone before I leave.
Мені обов'язково треба зарядити телефон перед виходом.
Мовець вважає дію необхідною для свого плану.
Every visitor must show a pass.
Кожен відвідувач має показати перепустку.
Це вимога для всіх відвідувачів; після must стоїть show без -s.
She must be ready at nine.
Вона має бути готова о дев'ятій.
Must + be: не додаємо ні to, ні is.
3. Mustn't: необхідно НЕ робити
Must not і mustn't передають заборону в правилах цього уроку. Повна форма зручна для чітких письмових інструкцій, скорочена — для звичайної розмови. Обидві граматично правильні; скорочення не змінює значення.
Don't have to не є заперечним відповідником must зі значенням заборони. You mustn't come — правильне англійське речення, якщо людині заборонено приходити. Воно просто не передає думку «можеш пропустити».
Як побудувати речення
підмет + must not / mustn't + дієслово без to
subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.
You must not share this door code.
Не можна повідомляти цей код дверей іншим.
Правило забороняє передачу коду. Це не порада і не необов'язкова дія.
We mustn't block the exit.
Нам не можна перекривати вихід.
Необхідно залишити вихід вільним; після mustn't — block.
4. Don't have to та don't need to: потреби немає
Don't have to знімає обов'язок; don't need to показує, що робити щось немає потреби. У наших побутових ситуаціях обидві конструкції часто передають ту саму думку. Наприклад, якщо інструменти вже на місці, власні приносити не потрібно.
Необов'язковість сама собою не є дозволом. Речення You don't need to use this door лише каже, що користуватися цими дверима не потрібно; воно не повідомляє всі правила доступу. Коли важливо дати вибір, додай дозвіл словами You can if you want або спирайся на явно дозволену в ситуації дію.
Після I/you/we/they — don't have to / don't need to, після he/she/it — doesn't have to / doesn't need to. Після doesn't залишаються have і need, а не has і needs.
Як побудувати речення
підмет + don't / doesn't + have to / need to + дієслово
subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.
You don't need to bring tools. We provide them.
Тобі не потрібно приносити інструменти. Ми їх надаємо.
Інструменти вже забезпечено, отже приносити свої немає потреби. Про заборону тут не сказано.
Maya doesn't have to work on Friday.
Маї не обов'язково працювати в п'ятницю.
Обов'язку немає. Речення не доводить, що вона точно не працюватиме.
He doesn't need to print the form.
Йому не потрібно друкувати форму.
Doesn't узгоджується з he; need після нього без -s, перед print є to.
5. Запитати про потребу — не те саме, що запитати дозволу
Do I have to …? і Do I need to …? питають, чи необхідна дія. Для he/she/it починаємо з Does. Якщо потреби немає, природна відповідь No, you don't або повне You don't have to … / You don't need to ….
Must I …? теж можливе, але звучить формальніше. Не додавай до must допоміжне do. І не відповідай No, you mustn't, якщо хочеш лише сказати, що дія необов'язкова: така відповідь забороняє її.
Can I …? питає про дозвіл. Обов'язок зареєструватися, дозвіл зареєструватися та можливість обійтися без реєстрації — різні питання.
Do I need to book a seat? — No, you don't. There are plenty of seats.
Мені потрібно бронювати місце? — Ні. Місць достатньо.
Запит про необхідність бронювання, не про право бронювати.
Does he have to wear a badge? — Yes, he does.
Він має носити бейдж? — Так.
Після does — have, а в короткій відповіді повторюємо does.
Must we leave now? — No, you don't have to leave yet.
Нам обов'язково йти зараз? — Ні, вам поки не обов'язково йти.
Відповідь знімає необхідність іти; mustn't leave передало б заборону йти.
6. Контекст має називати саме потрібний факт
Не вгадуй правило за одним словом. Напис free entry означає безплатний вхід, але не гарантує відсутності квитка або бронювання. Організатор може видавати безплатні квитки, які все одно треба показати.
Коли одне правило скасували, не перетворюй його автоматично на заборону. «Паперову копію більше не вимагають» → don't have to bring a paper copy. «Паперові копії не приймаємо й приносити їх заборонено» → mustn't bring a paper copy.
У вільній відповіді важливі факти та намір, а не точне повторення зразка. Have to може передавати обов'язок, а don't need to — відсутність потреби. Якщо вправа спеціально просить must або don't have to, використай задану форму як навчальну умову.
Entry is free, but you must show your free ticket.
Вхід безплатний, але ти маєш показати свій безплатний квиток.
Ціна не скасовує окрему вимогу мати квиток.
You don't have to print the ticket. A ticket on your phone is fine.
Тобі не обов'язково друкувати квиток. Квиток на телефоні підходить.
Не потрібен саме друк; сам квиток усе ще потрібний.
7. Межі та власне повідомлення
Тут тренуємо правила й необхідність у теперішніх ситуаціях та для запланованих дій. Не розбираємо must як логічний висновок на кшталт «напевно», а також минулі обов'язки чи needn't have done.
Перед відповіддю перевір: яку дію я називаю; її вимагають, забороняють чи вона не потрібна; чи не додав я дозвіл або факт виконання, яких не було. Далі перевір форму: must без to, а have to / need to — з to.
Для короткої інструкції вистачить двох-трьох речень. Можна вигадати робоче місце, курс або подію — особисті дані не потрібні.
You must sign in. You mustn't enter the store room. You don't have to bring a laptop; we have computers here.
Ти маєш відмітитися при вході. Не можна заходити до комори. Приносити ноутбук необов'язково: тут є комп'ютери.
Кожне речення має власну функцію: вимога, заборона, відсутність потреби.
Типові помилки
Неправильно:She must to wear a badge.
Правильно:She must wear a badge.
Після must ставимо дієслово без to; видаляємо лише зайве to.
Неправильно:He mustn't uses this lift.
Правильно:He mustn't use this lift.
Після mustn't потрібна початкова форма use, незалежно від підмета he.
Неправильно:You don't has to pay.
Правильно:You don't have to pay.
Після don't має бути have. Has у цій конструкції не вживаємо.
Неправильно:She doesn't needs to wait.
Правильно:She doesn't need to wait.
Закінчення третьої особи вже є в doesn't; need після нього без -s.
Неправильно:We don't need bring chairs.
Правильно:We don't need to bring chairs.
У конструкції don't need to перед наступним дієсловом обов'язкове to.