Present Continuous

З I вживай am. З he, she, it — is. З you, we, they — are. You поєднується з are і коли звертаєшся до однієї людини, і коли говориш до кількох.

Ім'я або один предмет теж може бути підметом: Nina is…, the phone is…. Для кількох людей чи предметів потрібне are: Nina and Leo are…, the phones are…. Знайди весь підмет, а не лише найближче до дієслова слово.

Коли змінюється тільки підмет, -ing-форма не змінюється: I am working → she is working → they are working. Не додавай до working закінчення -s для he або she.

Якщо відомі підмет і дія, зроби два рішення: обери am/is/are та утвори -ing-форму. Для she + wash виходить she is washing. Варіант she washing не має допоміжного дієслова, а she is wash не має потрібної -ing-форми.

Не став to між be та дієсловом на -ing. У простому ствердженні спочатку йде підмет, потім be, потім дія. Додаток і місце йдуть далі, якщо потрібні за змістом.

Коли виправляєш форму, не вигадуй нових фактів. Якщо людина «готує», виправлення не повинно раптом повідомляти, що вона готує саме вечерю.

Часто достатньо додати -ing: read → reading, wash → washing, wait → waiting. У знайомих словах із кінцевим німим e його прибираємо: make → making, write → writing, use → using. Це не означає «прибирай будь-яке e»: наприклад, see → seeing.

У коротких словах run, sit, swim перед -ing подвоюємо кінцеву приголосну: running, sitting, swimming. Не перенось це на всі слова з кінцевою приголосною. Кінцеві w, x, y не подвоюємо: snowing, fixing, playing.

Для довших слів важливий наголос: open → opening, але begin → beginning. Це опорні приклади, а не повний курс правопису. У цьому тренажері головне — побудувати be + -ing; якщо потрібна незнайома форма, перевір її у словнику.

У звичайному повідомленні I am можна скоротити до I'm; you are — до you're; we are — до we're; they are — до they're. He is, she is, it is мають форми he's, she's, it's. Be не зникає: його частина лишається після апострофа.

Повні й скорочені форми передають той самий зміст. Скорочення звичні в розмові та неформальних повідомленнях; повні форми теж правильні. Якщо вправа спеціально просить скоротити або розгорнути форму, виконай саме цю зміну.

Апостроф важливий: we're означає we are. Пиши його всередині скорочення без пробілів. У реченні She's working скорочене 's означає is, але не кожне 's в англійській мові має це значення.

Щоб сказати, що дія не відбувається, постав not після am/is/are. Дієслово лишається на -ing: I am not driving, she is not driving, they are not driving.

Можна скорочувати: I'm not…, she isn't… або she's not…, they aren't… або they're not…. Для нейтральної моделі цього уроку з I використовуй I'm not; amn't трапляється в окремих регіональних варіантах, але тут його не тренуємо. Тут не потрібні do або does: допоміжне be вже є.

У прямому нейтральному питанні так/ні перенеси am/is/are перед підметом. -Ing-форма лишається після підмета: you are listening → Are you listening? Не додавай do/does.

Якщо запитуєш, що людина робить, постав What перед be: What are you doing? Тут you — підмет, are — допоміжне дієслово, doing — дія.

У стандартній короткій відповіді можна не повторювати дієслово на -ing: Are you listening? — Yes, I am. У такій ствердній відповіді не скорочуй I am до I'm. У заперечній No, I'm not скорочення можливе, бо після нього є not. Повне I'm listening теж правильне, але це вже не коротка відповідь за цією моделлю.

Саме am/is/are ще не означає Present Continuous. She is a teacher повідомляє, хто вона, а she is teaching описує її дію. Обидва речення правильні, але лише друге має be + дієслово-ing.

Не кожну думку про теперішнє треба перетворювати на процес. Для звичайних значень «знати», «потребувати», «подобатися» переважно використовуємо Present Simple: I know, I need, I like. Це не абсолютна заборона -ing для всіх значень такого слова: I think означає думку, а I'm thinking може описувати процес обмірковування. Так само I have a bike — володіння, а I'm having lunch — дія: я зараз обідаю.

Present Continuous може описувати й тимчасову діяльність у цей період або домовлений майбутній план. Тут ці вживання не є окремими цілями. Спершу навчися надійно збирати форму для зрозумілої поточної дії.

Перед відповіддю перевір: хто виконує дію; чи підходить am/is/are; чи є -ing; чи потрібне not або порядок питання. У відкритих завданнях зразок — лише один можливий варіант. Зістав свою відповідь зі змістом і критеріями, дозволяючи інші природні слова.

Для поточної дії підходять right now — просто зараз, at the moment — у цю мить. Проте слово now не обов'язкове: ситуація може вже показувати, що ми описуємо живу подію.

Процес буває видимим або чутним: хтось розмовляє, двері відчиняються, за вікном іде сніг. У короткому повідомленні називай лише те, що справді відомо, не додаючи вигаданого результату.

Present Continuous також описує поточне заняття, яке триває протягом днів або тижнів. Людина може навчатися, читати книжку чи готувати проєкт у цей період, але саме під час розмови обідати.

These days — останнім часом, this month — цього місяця — можуть окреслити такий період. З цього не випливає, що дія відбувається без перерв або що її виконавець зайнятий нею саме зараз.

Можна подати житло, роботу чи спосіб пересування як ситуацію на теперішній період, а не як постійний опис життя. Present Continuous підкреслює саме цей тимчасовий ракурс.

Тимчасово не означає «точно закінчиться в п'ятницю». Мовець може очікувати зміну, не знаючи її дати. І навпаки, сам вираз this week не забороняє Present Simple: він може називати чинний графік або звичний порядок у межах тижня.

Спочатку визнач зміст: загальний факт, звичка, стан чи дія в розвитку? Now, today, currently самі не дають відповіді. Наприклад, «тепер знаю» — це знання, а не дія, яку ми спостерігаємо поетапно.

У нейтральному мовленні know, like, want та подібні дієслова стану зазвичай мають просту форму. Це не заборона на всі можливі вживання слова: в неформальній англійській I'm liking this song може передавати теперішнє задоволення від пісні. Для базового нейтрального повідомлення обирай I like this song; не вважай кожну живу розмовну альтернативу помилкою.

Зберігай обидві частини конструкції: am/is/are та дієслово з -ing. I поєднується з am, he/she/it — з is, you/we/they — з are. Заперечення not стоїть після be; у звичайному питанні be переходить перед підметом.

Питання уточнює поточну ситуацію, заперечення спростовує її. Не змінюй при цьому людину, предмет або час. Повні й скорочені форми природні: We are waiting / We're waiting; She is not waiting / She isn't waiting / She's not waiting.

Перед відповіддю виріши, який масштаб потрібний співрозмовнику: ця мить чи поточний період. Потім назви дію і, за потреби, додай обставину. Не вставляй now у кожне речення, якщо момент уже зрозумілий.

Одна й та сама форма може описувати й домовленість на майбутнє. Тому самої форми is meeting недостатньо, щоб визначити час події: дивись на контекст. Тут тренуємо теперішню дію та ситуацію; майбутні домовленості, докладний правопис -ing і повне зіставлення всіх теперішніх часів — окремі теми.

Якщо немає причини змінювати основу, додаємо -ing: read → reading, work → working, watch → watching.

Кінцеве y перед -ing зберігається: play → playing, study → studying. Не перенось сюди написання studies: перед -ing діє інше правило.

У make, write, take, use, dance кінцеве e не вимовляється окремим звуком. Перед -ing його зазвичай прибираємо: making, writing, taking, using, dancing.

Прибираємо тільки кінцеве e, а не інші букви. Leave → leaving: внутрішнє ea залишається. Не додаємо подвоєння лише тому, що після вилучення e бачимо приголосну.

У коротких односкладових словах на зразок run, sit, swim, stop після однієї короткої голосної стоїть одна кінцева приголосна. Перед -ing цю приголосну подвоюємо: running, sitting, swimming, stopping.

Не достатньо просто побачити приголосну в кінці: read → reading має дві голосні букви, а work → working — дві кінцеві приголосні. Кінцеві w, x та y не подвоюємо: showing, fixing, playing.

Корисна межа для довших слів: важливий наголос. У beGIN наголошено останній склад, тому beginning; у Open — перший, тому opening. Для незнайомого слова перевір наголос і форму в словнику, а не вгадуй.

У lie, tie та die замінюємо все кінцеве ie на y, а потім додаємо -ing: lying, tying, dying. Це невелика група слів, а не правило для будь-якого i або e.

Lie у значенні «лежати» утворює lying. Tie означає «зав'язувати», а die — «помирати»; про телефон dying може означати, що його батарея розряджається. Значення допомагає не переплутати схожі слова.

Зберігаємо ee у see → seeing та e у be → being. Наявність букви e сама по собі не означає, що її треба прибрати. Being описує поведінку в конкретній ситуації; це не заміна звичайного am/is/are у кожному реченні.

Dye означає «фарбувати тканину або волосся» і дає dyeing. Буква e відрізняє його від die → dying. Це корисний приклад межі, а не вимога вивчити великий список винятків.

Для travel нормальні обидва написання: travelling у британській англійській та traveling в американській. Якщо різновид англійської не задано, обидва прийнятні.

Спершу віднови початкове дієслово: writing від write, sitting від sit, lying від lie. Потім перевір потрібну зміну написання. Не змінюй саме дієслово лише для того, щоб уникнути складної форми.

Написання -ing не змінюється у запереченні або питанні. Перевір також am/is/are, порядок слів та зміст: хто що робить, де й коли. У власній відповіді можна використовувати природні скорочення та перефразування, якщо умова не просить конкретної форми.

Почни з того, хто виконує дію. Після I став am; після he, she, it та одного названого предмета чи однієї людини — is; після you, we, they та кількох людей або предметів — are. You поєднується з are і коли означає «ти», і коли означає «ви».

У повній формі not іде після am/is/are, а далі залишається дієслово з -ing. Заперечення не забирає -ing і не замінює смислове дієслово. Якщо спочатку людина writing, то заперечення буде not writing, а не not reading.

Для is not та are not є два звичні способи скоротити речення. Можна поєднати be з not: she isn't, they aren't. А можна поєднати займенник із be і залишити not окремо: she's not, they're not. Обидва варіанти зберігають той самий основний зміст.

Для нейтральної стандартної англійської з I вчи пару I am not → I'm not. Скорочується саме I am, а not залишається окремим словом. Форма amn't трапляється переважно в шотландській та ірландській англійській; це регіональна особливість, а не доказ того, що людина не знає граматики. У цьому тренажері для власного нейтрального мовлення використовуємо I'm not.

Повні форми теж правильні. Вони зручні для уважного письма або виразного заперечення. Не треба виправляти she isn't на she's not лише тому, що інший варіант стоїть у зразку.

У Present Continuous допоміжне дієслово вже є: am, is або are. Саме до нього приєднуємо заперечення. Don't і doesn't не підставляємо перед дієсловом з -ing у цій конструкції.

Порівняння з Present Simple потрібне для змісту, а не для оголошення одного часу неправильним. I don't drive — нормальне повідомлення про звичку або загальну ситуацію. I'm not driving — погляд на те, що я не за кермом у цій ситуації. Якщо завдання просить заперечити дію зараз у Present Continuous, граматичне I don't drive не виконує саме цю навчальну ціль.

Am/is/are + not може заперечувати не лише дію. Після be буває прикметник, назва професії або місце: She isn't busy; She isn't a driver; She isn't at home. Усі ці речення граматичні, але в них немає дієслова дії з -ing, тому це не Present Continuous.

Для початку тренуємо зрозумілі дії: read, cook, walk, wait, write, work. Станові дієслова на кшталт know і want зазвичай потребують іншої конструкції. Не перетворюй кожне українське «не» на isn't + -ing лише через слово «зараз».

Заперечний Continuous може стосуватися тимчасової ситуації навколо теперішнього моменту: наприклад, цього тижня людина не працює в офісі. Такий вислів не дорівнює твердженню про постійну роботу чи відсутність професії.

Та сама форма вживається й щодо домовленого майбутнього: We aren't meeting tonight. У цьому правилі головна ціль — побудувати заперечення, тому часову рамку задаємо явно. Докладний вибір між планом, прогнозом і спонтанним рішенням належить до окремої теми.

У розмові заперечення часто виправляє припущення: «Ти чекаєш на мене?» — «Ні, я не чекаю на тебе». Повна відповідь із дією допомагає навчитися будувати конструкцію, а не лише відтворювати коротке No.

Якщо відомо, що відбувається насправді, додай цю інформацію: I'm not waiting; I'm looking for my keys. Якщо причини або другої дії не задано, не вигадуй їх у перекладі чи виправленні. Під час самоперевірки спочатку звір зміст, потім be, not і -ing. Зразок — один природний варіант, а не єдині дозволені слова.

Підмет називає того, хто виконує дію. У звичайному питанні на так/ні am, is або are стоїть перед ним. Решту повідомлення зберігаємо: не змінюємо дію, предмет, місце чи кількість.

З I використовуємо am; з he, she, it та одним предметом або однією названою людиною — is; з you, we, they та множиною — are. You має are і для однієї людини, і для кількох.

Для цієї конструкції вже є допоміжне be. Не додавай do або does і не замінюй ними am/is/are. Після підмета потрібна форма з -ing, а не початкова форма чи форма із -s.

Коли перебудовуєш готове повідомлення, просто збережи його форму -ing. Коли складаєш питання самостійно, згадай знайомі зміни написання: make → making, sit → sitting. Написання -ing є допоміжною навичкою; головне тут — побудова питання.

What запитує про дію або предмет, where — про місце чи напрямок, why — про причину. Коли підмет уже відомий, постав питальне слово перед am/is/are, а підмет — після нього. На таке питання потрібна деталь, а не просто yes або no.

Не вибирай питальне слово навмання. «Де?» та «Чому?» можуть утворювати правильні питання з тими самими іншими словами, але запитують різне. У запитанні про співрозмовника чи предмет дії збережи потрібний прийменник: talk to, wait for. Питання з why просить причину, але не встановлює її.

Якщо невідомо, ХТО виконує дію, who займає місце цієї людини. Не додавай після is зайве he, she або they. У базовому питанні про невідому людину вживаємо Who is + дієслово-ing.

Порівняй виконавця дії та людину, на яку дія спрямована. У Who is helping Rosa? шукаємо помічника. У Who is Rosa helping? уже знаємо помічницю — Rosa — і питаємо, кому вона допомагає. Зміна порядку змінює зміст.

Щоб не повторювати всю дію, відповідай Yes + займенник + am/is/are або No + займенник + am/is/are + not. Вибирай yes/no за відомим фактом, не за виглядом питання. Заміни назване ім’я чи предмет відповідним займенником.

У ствердній короткій відповіді be наприкінці не скорочуємо: Yes, I am; Yes, she is. Але в довшій відповіді скорочення можливе: Yes, I'm washing the cups. У заперечній відповіді допустимі No, she is not; No, she isn't; No, she's not. Для I: No, I am not або No, I'm not.

Стеж за ролями. Коли питання Are you…? адресовано лише тобі, відповідай I. Коли воно адресовано тобі та ще комусь і ти говориш за всіх, потрібне we. Це зміна точки зору в розмові, а не механічне правило «you завжди стає I».

У розмові можна почути питання з порядком слів повідомлення: You're painting the floor? Так можна здивовано перепитати або перевірити почуте. Це не робить такий порядок слів завжди неграматичним. У цьому уроці, коли просимо нейтральне питання, тренуємо Are you painting the floor?

Present Continuous може описувати й тимчасову діяльність у поточний період, не лише рух цієї секунди. Майбутні домовленості, складні заперечні питання та докладний контраст зі станами тут не відпрацьовуємо. Почни з ясної дії та перевір: хто діє, чи потрібне так/ні або деталь, де стоїть be, чи збереглося -ing.

Використовуй Present Simple, коли говориш про звичний розпорядок, повторювану дію чи загальний факт. Usually, often, every Monday можуть уточнювати частоту, але звичний ракурс іноді зрозумілий і без них.

Загальний факт про роботу чи житло — не обіцянка, що нічого ніколи не зміниться. Простий час лише подає ситуацію як факт життя, без окремого наголосу на її тимчасовості.

Present Continuous може описувати дію, яку можна спостерігати саме зараз. Але «зараз» буває ширшим: поточний тиждень, місяць або тимчасова робота. Дія не мусить відбуватися безперервно в кожну секунду цього періоду.

Тимчасова дія може повторюватися щодня. Тому every day не забороняє Continuous: важливо, чи подаємо ми сталу звичку, чи обмежений поточний режим.

У ствердженні Present Simple маємо початкову форму, а після he, she, it — форму з -s/-es. У Present Continuous обов'язкові am/is/are та дієслово на -ing.

У запереченнях і питаннях зі звичайними дієсловами Present Simple використовує do/does; після них основне дієслово без -s. Present Continuous використовує власне am/is/are: не додавай до нього do або does. Тут ці форми потрібні, щоб правильно передати вибраний зміст, а не для окремого тренування всієї парадигми.

Know, need, like у звичайних значеннях «знати», «потребувати», «подобатися» описують стан, а не дію в процесі. Для таких базових повідомлень зазвичай використовуємо Present Simple, навіть коли стан стосується саме теперішнього моменту.

Це не правило «будь-який стан назавжди» і не заборона всіх можливих Continuous-уживань кожного такого слова. На цьому рівні тренуємо нейтральні, звичайні значення; спеціальні значення й стилістичні ефекти лишаємо для інших тем.

Today, this week або now допомагають зрозуміти час, але самі не визначають форму. Спершу з'ясуй, чи це звичний факт, процес, тимчасовий режим або стан. Наприклад, I know the answer now залишається в Simple.

Вислів у Simple з дієсловом дії може бути можливим у коментарі чи розповіді про події. Для звичайного опису сцени перед очима природний Continuous; інший жанр не слід оголошувати граматичною помилкою. Так само Continuous може стосуватися майбутньої домовленості, але тут тренуємо теперішні ситуації.

Для короткого повідомлення можна поєднати звичку й поточну ситуацію через but або подати їх окремими реченнями. Якщо протиставлення потрібне, перевір не лише форму дієслова, а й збереження обох фактів.

Не вигадуй причину чи результат. Те, що людина зазвичай ходить пішки, а зараз іде дощ, ще не означає, що вона їде автобусом. Так само звичка іншої людини не дає певної відповіді на питання, що вона робить саме зараз.

Не додавай will до Present Continuous лише тому, що подія майбутня. Побудова та сама, що для дії зараз: I am; he, she, it is; you, we, they are — і далі дієслово з -ing. Змінюється часовий зміст, а не набір допоміжних дієслів.

Перевір обидві частини: She meeting не має is, а She is meet не має -ing. Корисні форми для планів: meet → meeting, have → having, come → coming, move → moving, run → running. У розмові природні I'm, we're, they're, she's та he's.

Слова tomorrow, tonight, next week або on Friday часто роблять майбутній зміст явним. Але Friday має бути майбутньою п’ятницею у вашій розмові, а tonight — вечором, який ще попереду. Саме контекст, а не чарівне слово, визначає час.

Не обов’язково повторювати часовий вираз у кожному реченні. Після запитання про завтрашні плани відповідь без tomorrow може бути цілком зрозумілою. Без будь-якого контексту речення I’m meeting a friend може описувати і зустріч зараз, і майбутню домовленість; не роби єдиний висновок лише з форми.

Щоб заперечити майбутню дію в Present Continuous, постав not після am, is або are. Не додавай don't чи doesn't. I'm not coming, she isn't coming і we aren't coming — природні способи повідомити, що відповідна подія не входить до плану.

Заперечення саме по собі не пояснює причини. We aren't working tomorrow означає, що завтра ми не працюємо, але не повідомляє, чи це вихідний, скасована зміна або інша ситуація. Під час зміни домовленості корисно додати новий час, не змінюючи решти фактів.

У питанні перенеси am, is або are перед тим, про кого питаєш. Дієслово з -ing залишається. Якщо потрібна деталь, додай на початку where, when або what time. Do та does для такого питання не потрібні.

Коротка відповідь повторює потрібну форму be: Yes, I am; No, I'm not; Yes, she is; No, she isn't. У стандартній короткій ствердній відповіді не закінчуємо на I'm або she's: Yes, I'm. не працює. Якщо після скорочення є основне дієслово, усе гаразд: Yes, I'm coming.

Present Continuous зручно подає організований план. Be going to теж може передавати намір або план, зокрема вже організований. Will має свої функції: наприклад, прогноз, обіцянку або рішення в момент розмови. Не перетворюй ці орієнтири на заборону інших граматичних форм у будь-якому реченні.

Для звичайного прогнозу погоди не застосовуй модель особистої домовленості: кажемо It will rain tomorrow або It's going to rain tomorrow. Слово tomorrow не перетворює дощ на організований план. Для офіційного розкладу часто використовують Present Simple; речення з ним не стає помилковим лише тому, що подія майбутня.

Якщо вправа прямо просить Present Continuous, граматичний варіант з going to або will може не виконати саме цю навчальну умову. Це відрізняється від справжньої помилки на зразок We is leaving.

Домовленість може змінитися. Речення про майбутню зустріч означає, що зараз її подають як план, а не що зустріч гарантовано відбудеться за будь-яких обставин. Так само з I'm flying to Rome не можна вивести, хто купив квиток, коли його оплатили чи чиє це бронювання.

Не плутай going як основне дієслово руху з конструкцією be going to + інше дієслово. У I'm going to the bank слово bank — місце, тому going є частиною Present Continuous. У I'm going to call the bank після to стоїть call: це конструкція для наміру, а не Present Continuous дієслова call.

Щоб повідомлення допомогло співрозмовнику, назви дію та потрібну деталь: коли, де або з ким. Якщо час уже зрозумілий, не повторюй його механічно. Щоб уточнити план, запитай лише про невідому деталь, а не про те, що людина щойно сказала.

Для власної практики можна придумувати людей і події. Склади невеликий план, повідом одну зміну та постав одне доречне запитання. Не змушуй кожне слово бути частиною Present Continuous: зв’язки, подяка й оцінка можуть мати інші форми.