Demonstratives

Перед назвою одного злічуваного предмета вживаємо this або that, а іменник залишаємо в однині: this cup, that ticket. Українські «цей», «ця», «це» не потребують різних англійських форм this.

Якщо додаємо опис, він стоїть між вказівним словом та іменником: this small cup. Для кількох предметів потрібні these / those та множина. Це сусідня тема; тут вона допомагає помітити межу однини.

This і that вже уточнюють, який саме предмет мається на увазі. У звичайному словосполученні з одним іменником не ставимо поруч a, an або the: this book, а не this a book; that old bag, а не that the old bag.

Порівняй два різні способи побудови: This book is new. і This is a new book. У першому this стоїть перед book; у другому this самостійне, а a належить до іншої частини речення — a new book. Другий спосіб є правильним, але це вже займенникове вживання.

Якщо this book або that door є підметом і ми описуємо його через be в теперішньому часі, потрібне is: This book is new. Для питання is ставимо перед усім підметом; для заперечення додаємо not.

This / that не вимагають is у кожному реченні. Можна сказати I need this pen або Please open that door. У першому реченні підмет I, а this pen — предмет потреби; у другому звучить прохання. Не вставляй is між this та іменником.

Відстань оцінюємо від мовця, а не автоматично від читача або слухача. Якщо двоє стоять у різних кінцях кімнати, той самий предмет може бути «тут» для одного й «там» для іншого.

Заміна this на that може змінити те, на що ми вказуємо, але сама по собі не робить речення неграматичним. Якщо місце або намір не задані, обидва варіанти іноді можливі. У вправах на один правильний вибір точка відліку буде названа.

This і that також можуть стояти перед незлічуваними назвами: this water, that bread. Тож «перед іменником в однині» — головна тема уроку, а не заборона на незлічувані слова. Water у звичайному значенні речовини не перетворюємо на waters.

У фразі This is nice слово this ужите без іменника — це правильне займенникове вживання. Ми лише відрізняємо його від this cup, а не тренуємо окремо. Так само this morning та реакція That's great мають інші способи прив'язки до ситуації.

Для власної репліки спершу визнач предмет і свою позицію, потім обери this / that та назви предмет. Далі скажи, що про нього треба повідомити або запитати. Можна користуватися вигаданими речами й ситуаціями; особисті дані не потрібні.

У цьому уроці головна модель — these/those + іменник у множині. Прикметник можна поставити між ними: these blue bags. Англійський прикметник від множини не змінюється.

У простому словосполученні не додавай a/an або the між вказівним словом та назвою: these bags уже виділяє певну групу.

Для bags, books, rooms множину видно за -s; для boxes — за -es. Але важлива кількість, не остання літера слова.

Відомі особливі форми теж поєднуються з these/those: child → children. Sheep має однакову форму в однині й множині; these sheep явно показує кількох тварин. Не потрібно вивчати тут увесь список винятків.

Якщо група є підметом у теперішньому реченні з be, їй відповідає are: these seats are free. У запитанні are стоїть перед усім підметом, а в запереченні додається not.

Але ця група може бути додатком після іншого дієслова: I like those books. Або підметом зі звичайним дієсловом: These books help me. Не вставляй are автоматично після these/those.

«Близько» й «далеко» — ракурс мовця, а не фіксована кількість метрів. У вправах цей ракурс показано словами «в моїй руці», «прямо переді мною», «далеко на іншій полиці».

Двоє людей можуть по-різному вказувати на ту саму групу. Предмети біля однієї людини можуть бути віддаленими від іншої. При зміні мовця перевір точку відліку знову.

Якщо ти береш далекі предмети в руки, можеш перейти від those до these. Це не означає, що вони стали твоїми. Власність передають інші слова: my, your, mine, yours.

Свіжі яблука можуть бути й близько, і далеко. Fresh, red, expensive не визначають вибір these/those. Без просторового контексту обидва вказівні слова можуть бути граматично можливими.

These/those можуть самостійно замінювати зрозумілу назву: These are ready. Це правильне займенникове вживання, а не пропущений обов'язковий іменник.

Тут ми здебільшого називаємо предмети: these tickets, those boxes. Так легше розділяти групи. Окреме вживання без іменника розглядається в наступному правилі; переносні відстані в часі чи ставленні тут не тренуємо.

Визнач мовця, вибери потрібну множинну групу, а потім назви її через these/those + іменник. Додай ознаку чи місце, якщо поруч є інша група схожих предметів.

Далі вислови справжню мету: описати, запитати, попросити, обрати або відмовитися. Не всі речення мають містити are; головне — зберегти групу, кількість, діяча й заперечення.

Порівняй this phone та this у реченні This is my phone. У першому випадку this безпосередньо визначає іменник phone. У другому this самостійно займає місце назви предмета.

Наявність іменника десь далі в реченні не скасовує займенникового вживання. У This is a book слова a book пояснюють, чим є предмет, після is. У This book is new слово this безпосередньо пов'язане з book.

Однина/множина й займенникова роль — різні ознаки. This може одночасно бути формою однини та займенником; these може бути множинним займенником.

Для однієї речі біля себе зазвичай використовуємо this, для кількох — these. Для однієї речі далі від себе — that, для кількох — those. Близькість визначаємо від того, хто зараз говорить.

У простій сцені відстань і кількість допомагають обрати форму. Але в реальному мовленні близькість буває й смисловою: ми виділяємо певний предмет або повертаємося до щойно сказаного. Це не вимірювання в метрах.

Is підказує однину, are — множину, але не визначає близькість: і This is…, і That is… можливі. Без сцени пропуск перед are не дає вибору між these і those.

Коли вказівний займенник є підметом із be, узгоджуй число: this/that is, these/those are. У питанні be стоїть перед займенником: Is that…? Are these…? У запереченні додаємо not після be.

Займенник також може бути додатком — тим, на що спрямовано дію: I need this. I like those. Після like, need, want не треба додавати is або are перед таким займенником.

Для запиту про назву предмета використовуй What is this/that? або What are these/those? У відповіді можна назвати предмет після be.

Для знайомства з людиною поруч природно сказати This is… і назвати її. Представляючи групу, можна сказати These are my friends… або представити кожну людину окремо.

На початку телефонної розмови This is… — звична формула, щоб назвати себе. Вона працює без фізичного жесту. It's… також може бути природним у розмові; якщо вправа просить саме вказівний займенник, це буде інша конструкція, а не граматична помилка.

Не переносимо this/that на кожне наступне повідомлення про людину. Після знайомства для звичайної розповіді про неї часто потрібні he, she або they.

That може посилатися не на предмет у просторі, а на попередню репліку: ідею, новину або пораду. Зміст попередньої репліки робить посилання зрозумілим.

It та they часто дають нейтральну відповідь про вже визначений предмет. Після What are those? можна відповісти They are keys. Не потрібно повторювати those в кожному реченні.

These/those сильніше виділяють певні речі; it/they можуть просто продовжити розмову про них. Обидва варіанти бувають граматичними. У навчальній вправі читай окрему вимогу: показати за допомогою вказівного займенника чи просто відповісти.