1. Запросити до роздумів, а не повідомити факт
Supposing означає приблизно «припустімо, що…», imagine — «уяви / уявіть, що…», what if — «а що, як…?». Ми пропонуємо розглянути ситуацію: вона може бути реально можливою, малоймовірною або суто уявною. Саме введення сценарію не стверджує, що подія відбулася чи обов'язково відбудеться.
What if часто ставить на обговорення ризик або пропозицію. Imagine спрямовує увагу на картину чи досвід; supposing зручно вводить припущення перед питанням про подальші дії. Ці функції перетинаються. Не існує незмінної шкали «what if — найімовірніше, supposing — менш імовірно, imagine — неможливо».
What if the lift stops between floors?
А що, як ліфт зупиниться між поверхами?
Мовець порушує питання про можливий ризик, а не оголошує аварію.
Imagine you run a small bookshop. How would you choose the books?
Уяви, що ти керуєш маленькою книгарнею. Як би ти добирав книжки?
Present усередині уявної картини сумісний із would у наступному питанні.
2. Після виразу — підмет і присудок
Після supposing, what if та imagine з особовою частиною речення ставимо звичайний порядок: підмет → дієслово. What if you need help? уже є повноцінним питанням. Не переносимо сюди інверсію з Do you need help?: після what if не потрібне do перед підметом.
Supposing we need help, who can we call? містить дві частини. У припущенні порядок we need; у наступному окремому питанні — who can we call. Зміна структури не повинна змінювати учасників: our team не перетворюється на your team без причини.
What if + subject + verb …? / Supposing + subject + verb …, question? / Imagine (that/if) + subject + verb …
- subject / S —
- Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.
- verb / V —
- Дієслово: дія або стан, наприклад work чи be. Форму визначає конкретна схема.
What if the parcel arrives late?
А що, як посилка прибуде із запізненням?
Порядок the parcel arrives; arrives узгоджене з одниною.
Supposing we needed a larger room, who would we ask?
Припустімо, нам знадобилася б більша кімната: до кого б ми звернулися?
Умова we needed має прямий порядок, питання who would we ask — інверсію.
3. Present: відкрита можливість або конкретна пропозиція
Present Simple після цих виразів може стосуватися майбутнього. What if the office closes early tomorrow? розглядає завтрашній варіант, а не лише звичку офісу. Орієнтир — зміст і часова обставина, а не тільки назва форми.
What if we share a taxi? може бути пропозицією, а What if the taxi doesn't arrive? — побоюванням. Сам вираз однаковий; намір визначають ситуація й зміст. Present не доводить, що подія точно або навіть об'єктивно дуже ймовірно відбудеться.
What if we hold the workshop outside?
А що, як ми проведемо майстер-клас надворі?
Пропонуємо варіант організації, не повідомляємо затверджене рішення.
Supposing the café doesn't accept cash, can we pay by card?
Припустімо, кафе не приймає готівки: чи можемо ми заплатити карткою?
Розглядаємо відкриту можливість. Doesn't accept зберігає заперечення, can питає про можливість оплати.
4. Past: дистанція від реальності, не обов'язково минулий час
Past Simple може відсунути теперішню чи майбутню ситуацію в площину уявного або менш певного. Пара What if we invite a speaker? / What if we invited a speaker? допускає два ракурси тієї самої майбутньої ідеї: друге питання обережніше розглядає припущення.
Past не означає автоматично «цього ніколи не може бути». Supposing the supplier changed the price next week… може стосуватися цілком можливої зміни, яку мовець лише обмірковує. Без контексту не можна визначити точний шанс або довести, що Past описує вчорашню подію.
Для уявного результату типовий would + початкова форма; could виражає можливість, might — можливий, непевний наслідок. Це не взаємозамінні слова без зміни змісту. У вправах зі вказаним модальним значенням зберігай саме його.
Supposing our supplier raised the price next week, would we look elsewhere?
Припустімо, наш постачальник підвищив би ціну наступного тижня: чи шукали б ми іншого?
Raised стосується наступного тижня; would вводить уявну реакцію.
Imagine you had an extra afternoon off. You could visit the exhibition.
Уяви, що в тебе була б ще одна вільна пообідня частина дня. Ти міг би відвідати виставку.
Could називає доступну можливість, а не обіцяє, що людина неодмінно піде на виставку.
5. Imagine має власні граматичні моделі
Граматичні Imagine you live by the sea, Imagine that you live by the sea та Imagine if you lived by the sea. That може явно приєднати картину, if — гіпотетичну ситуацію. Не перенось застереження про зайве if після supposing на imagine if.
У стандартній моделі цього уроку кажемо Supposing the weather changes…, без другого умовного if. Також можливе supposing that. У what if слово if уже є частиною виразу, тому не додаємо ще одне.
Imagine може мати й інші моделі: Imagine working by the sea. Тут working — не особова частина з окремим підметом. А I imagine the office is open означає приблизно «гадаю, офіс відкритий»; це не той самий наказ уявити ситуацію. У цьому уроці основний фокус — imagine + особова частина.
Imagine if every meeting lasted only twenty minutes.
Уяви, якби кожна зустріч тривала лише двадцять хвилин.
Imagine if — допустима модель; lasted задає уявний ракурс.
Imagine that you are the new manager.
Уяви, що ти новий керівник.
That не обов'язкове, а Present робить роль безпосередньою частиною уявної картини.
6. Наступна репліка залежить від наміру
Після сценарію можна попросити рішення, запропонувати вихід або просто дати співрозмовникові подумати. What if the room is full? не потребує обов'язкового продовження з will чи would. Це вже зрозуміле питання про можливий сценарій.
Не встановлюй механічну заборону на Present + would: Supposing we share the cost. That would make it affordable — природний спосіб запропонувати план і оцінити його можливий наслідок. Так само не виправляй кожну комбінацію Past + will без з'ясування часової рамки та значення питання.
На контрольованому етапі завдання може прямо вимагати Past Simple і would, щоб потренувати одну модель. Граматична альтернатива, яка не виконує таку умову, не стає через це помилкою в англійській мові.
What if the room is full? We can wait outside.
А що, як кімната буде заповнена? Ми можемо почекати надворі.
Can дає можливий вихід. Речення не стверджує, що місць уже немає.
Supposing we share the equipment. That would reduce the cost.
Припустімо, ми користуватимемося обладнанням спільно. Це зменшило б витрати.
Present у пропозиції та would в оцінці її результату сумісні.
7. Сусідні вирази не завжди передають той самий задум
If може нейтрально пов'язати умову й наслідок. Supposing виразніше запрошує прийняти припущення для обговорення; what if часто відкриває питання; imagine запрошує подумки опинитися в ситуації. Тому проста заміна одного початку іншим не завжди зберігає мовленнєву дію.
In case зазвичай вводить причину завчасного запобіжного кроку: Take a charger in case the battery runs out. What if the battery runs out? лише порушує питання про ризик; воно не повідомляє, що зарядку взяли. Unless та provided that задають інші умовні зв'язки. Не додавай прихованих дій або наслідків, щоб зробити їх «еквівалентами».
Ці вирази добре працюють у розмовах і неформальних повідомленнях, але не заборонені на письмі. Доречність у робочому обговоренні залежить від тону, адресата й мети, а не від правила «supposing можна лише з друзями».
What if the battery runs out during the call?
А що, як батарея розрядиться під час дзвінка?
Питання про ризик, без доданої обіцянки чи запобіжного кроку.
Take a charger in case the battery runs out during the call.
Візьми зарядний пристрій на випадок, якщо батарея розрядиться під час дзвінка.
Це вже порада підготуватися; граматично правильна, але не той самий зміст.
8. Межа з минулим і перенесення в мовлення
Щоб уявити інший перебіг події, яка вже завершилася, вживають Past Perfect: What if we had forgotten the keys? Це інша часова рамка, ніж What if we forgot the keys tomorrow? Урок знайомить із межею, але не замінює повного тренування третього умовного.
Перед власною реплікою виріши три речі: який сценарій пропонуєш, чи показуєш його як відкриту можливість або дистанційоване припущення, що хочеш отримати від співрозмовника. Потім перевір підмет, заперечення та часові слова. Не потрібно вставляти всі три вирази в кожну відповідь.
We remembered the keys. What if we had forgotten them?
Ми не забули ключі. А що було б, якби ми їх забули?
Had forgotten уявно змінює вже відомий результат минулої події.
Supposing we worked from a quieter place next month, how would that affect our calls?
Припустімо, наступного місяця ми працювали б із тихішого місця: як це вплинуло б на наші дзвінки?
Названо майбутній сценарій і справжнє питання для обговорення; відповідь не нав'язана.
Типові помилки
Неправильно:Supposing if the screen freezes, what can we do?
Правильно:Supposing the screen freezes, what can we do?
У стандартній умовній моделі supposing уже вводить припущення; друге if зайве. Це не заборона на imagine if.
Неправильно:What if does the screen freeze?
Правильно:What if the screen freezes?
Після what if потрібен прямий порядок підмета й присудка, а не інверсія з does.
Неправильно:Imagine we didn't knew the address.
Правильно:Imagine we didn't know the address.
Після didn't використовуємо початкову форму know, не knew; заперечення зберігається.
Неправильно:Supposing the shop closed, what would we bought?
Правильно:Supposing the shop closed, what would we buy?
Після модального would потрібна початкова форма buy.