Дві формули, які повідомляють позицію мовця, а не факт
«Suffice it to say» і «Far be it from me to» — не звичайні речення, а застиглі формули. До фактів вони майже нічого не додають: обидві повідомляють, як мовець ставиться до того, що збирається сказати. Перша позначає достатній для поточної думки підсумок, не забороняючи подальших подробиць; друга — що мовець не претендує на право судити.
Обидві успадкували давню суб'юнктивну модель, у якій дієслово стоїть перед підметом: не «it suffices», а «suffice it»; не «it is far», а «far be it». Саме цей перевернутий порядок і тримає формулу разом. Розпрями його — і фраза перестане бути формулою, навіть якщо всі слова лишаться на місці.
Запам’ятай звичний склад цих двох формул. Подібні усталені суб’юнктивні звороти існують і поза ними, але довільно переставляти слова за аналогією не варто.
Suffice it to say that the second landlord was no better than the first.
Досить сказати, що другий орендодавець виявився не кращим за першого.
Мовець не переказує історію: формула сигналізує, що коротка згадка вже достатня.
Far be it from me to plan anyone's wedding, but eleven courses is a long dinner.
Не мені планувати чиєсь весілля, але одинадцять страв — це довга вечеря.
Формула знімає з мовця роль розпорядника, а зауваження все одно звучить — саме в цьому її сенс.
It suffices to say that the report is finished.
Достатньо сказати, що звіт завершено.
It suffices to say — граматичний варіант зі звичайним порядком слів. Він також може стисло підсумовувати; відтінок визначає контекст, а не сама відсутність інверсії.
Suffice it to say: повна форма з it
У повній формулі suffice it to say слово it є формальним підметом. Для цього уроку відтворюй повний варіант, але не сприймай його як єдиний можливий в усій англійській.
Дієслово стоїть у голій формі: suffice, ніколи suffices і ніколи sufficed. Це залишок суб'юнктива, а не помилка узгодження, тож жодне закінчення тут не з'являється навіть тоді, коли решта речення стоїть у минулому чи в перфекті.
Скорочений варіант suffice to say також уживається і зафіксований словниками. Частина редакторів віддає перевагу suffice it to say; у формальному письмі повна форма — надійний вибір.
It suffices to say — звичайна особова конструкція. І вона, і усталена формула можуть підсумовувати без докладної розповіді; це не обов’язкова обіцянка ніколи не наводити подробиць.
Suffice + it + to say + (that | кома) + клауза
Suffice it to say that the first draft never reached the client.
Досить сказати, що перший варіант так і не дійшов до клієнта.
It стоїть одразу після дієслова, клауза приєднана через that — базовий письмовий варіант.
Suffice it to say, the kitchen needed more than paint.
Досить сказати, що кухні бракувало не лише фарби.
Замість that — кома. Обидва варіанти нормативні й означають те саме.
Suffice to say, the kitchen needed more than paint.
Досить сказати, що кухні бракувало не лише фарби.
Уживаний короткий варіант без it. У цьому уроці тренуємо повну форму, якій часто віддають перевагу редактори.
Suffice it to say that I have learned to read guarantees carefully.
Досить сказати, що я навчився уважно читати гарантії.
Гола форма suffice не змінюється навіть тоді, коли клауза після неї стоїть у Present Perfect.
Far be it from me to…: інверсія, from і гола форма дії
Розгорнуто ця формула означає приблизно «щоб я таке зробив — це було б далеко від мене». It тут теж порожнє: воно наперед вказує на інфінітив у кінці. Тому речення й читається як «не мені це робити».
У цільовій формулі be стоїть перед it: far be it. Варіант far is it не відтворює цю формулу; для звичайного твердження потрібна інша побудова речення.
Нормативний прийменник — from. Варіант for чути дедалі частіше, але довідники подають його як нестандартний, тож в іспитовому чи діловому письмі його краще не вживати.
Після me завжди йде to + гола форма дієслова: to comment, to question, to suggest. Герундій сюди не підставляють. Замість me можливі інші особи (from us, from him), але сама рамка не змінюється.
Майже завжди далі йде but — і саме там лежить справжнє повідомлення. Формула без продовження теж можлива, але тоді вона читається просто як відмова від ролі, а не як пом'якшене зауваження.
Far + be + it + from me + to + гола форма дієслова (+ but …)
Far be it from me to question a surgeon, but the appointment letter has the wrong date.
Не мені сперечатися з хірургом, але в листі про прийом стоїть неправильна дата.
Be перед it, далі from me і to + гола форма; справжнє зауваження йде після but.
Far be it from me to suggest a rewrite at this stage.
Не мені пропонувати переписування на цьому етапі.
Без but формула звучить як завершена відмова від ролі порадника — так теж можна, але це вже інша дія.
Far be it from us to interrupt a rehearsal.
Не нам переривати репетицію.
Замість me можна поставити us; порядок слів і решта рамки не змінюються.
I would not presume to redesign your website, but the menu is hard to find on a phone.
Не берусь переробляти ваш сайт, але меню важко знайти з телефона.
Той самий намір без формули: нейтральніше, менш книжно й без іронічного шлейфу.
Що приєднується після формули
Типове продовження suffice it to say — повна підрядна частина з that або без нього. Можливі й цитати чи короткі вислови, але в навчальних прикладах найпростіше передати підсумок окремою клаузою.
That частіше в письмовому тексті, кома — у розмовному й публіцистичному. Значення при цьому однакове, тож вибір суто стилістичний.
Після Far be it from me йде to + дієслово: дія, від якої мовець дистанціюється, називається саме інфінітивом, а не іменником і не герундієм.
Формула може йти після вступної частини або бути вставною: The results, suffice it to say, were disappointing. Важливо зберігати зрозумілий зв’язок із тим змістом, який вона коментує.
Suffice it to say that the tenants left on the same day the boiler failed.
Досить сказати, що мешканці виїхали того самого дня, коли зламався котел.
Клауза приєднана через that; усе, що після нього, — це вже зміст, який мовець вирішив звести до одного речення.
Suffice it to say, nobody asked for a second tour.
Досить сказати, що другої екскурсії ніхто не попросив.
Та сама рамка через кому — типова для розмовного й публіцистичного регістру.
Whatever the brochure promised, suffice it to say that the room was cold.
Хоч що обіцяв буклет, досить сказати, що в кімнаті було холодно.
Формула стоїть після вставної частини; рамка й порядок слів усередині неї зберігаються.
Far be it from me to reorganise a stranger's bookshelves.
Не мені впорядковувати чужі книжкові полиці.
Після me — to + гола форма; далі може йти but, а може й нічого.
Прагматика: одна закриває тему, друга відкриває незручну репліку
Suffice it to say виділяє те, що мовець вважає достатнім для поточного підсумку. Часто подробиці опускають, але продовжити пояснення пізніше можна: формула не накладає граматичної заборони на подальшу розповідь.
Far be it from me to — навпаки, двері: вона попереджає, що зараз прозвучить щось незручне, і заздалегідь знімає з мовця претензію на владу чи експертність. Найчастіше далі йде but, і справжнє повідомлення лежить саме там.
Формула дистанціювання часто звучить іронічно: усі розуміють, що мовець якраз збирається зробити те, від чого відмовляється. Це впізнавана риса цієї фрази, а не помилка вживання.
Обидві формули говорять про мовця, а не про світ. Якщо у твоєму реченні вони нічого не змінюють у тому, як звучить голос, — вони там зайві.
Suffice it to say that the interview ended early.
Досить сказати, що співбесіда закінчилася раніше.
Мовець подає короткий підсумок замість повної історії. Реакція слухача залежить від ситуації: він усе одно може попросити подробиці.
Far be it from me to time anyone's presentation, but we have nine minutes left.
Не мені стежити за чиїмось регламентом, але в нас лишилося дев'ять хвилин.
Двері: формула готує слухача до зауваження, яке йде після but.
Far be it from me to complain about the weather, as I have done nothing else all week.
Не мені скаржитися на погоду — я ж цілий тиждень тільки цим і займаюся.
Іронія: мовець прямо визнає, що робить саме те, від чого щойно відмежувався.
Регістр і межі доречності
Формули можуть звучати книжно, риторично або іронічно. Вони трапляються й у розмові; доречність залежить від взаємин та наміру мовця, а не лише від жанру.
В інструкціях і технічних поясненнях перевір, чи формула допомагає читачеві. Вона може позначати стислий підсумок, але не повинна підміняти потрібні для дії відомості.
Якщо адресат потребує подробиць, одного suffice it to say може бути замало. Можна подати короткий підсумок і додати деталі окремо; сама формула не означає обов’язкової відмови їх надати.
Far be it from me to після справжньої образи звучить фальшиво: формула пом'якшує зауваження, а не вибачається за нього. Якщо потрібне вибачення, потрібні інші слова.
Suffice it to say that the results were mixed.
Досить сказати, що результати були неоднозначні.
У рецензії чи огляді доречно: читач не чекає повного розбору й читає це як стриману оцінку.
The pump failed twice, on 3 and 11 March, and the seal was replaced on 12 March.
Насос виходив з ладу двічі, 3 і 11 березня, а ущільнення замінили 12 березня.
Для цього технічного повідомлення важливі конкретні дати й дії. Самого стислого підсумку могло б бути замало; формула не забороняє додати потрібні подробиці.
Far be it from me to lecture a jeweller about stones, but this setting looks loose to me.
Не мені повчати ювеліра щодо каміння, але оправа здається мені хиткою.
Мовець дистанціюється від ролі експерта й обережно висловлює спостереження. Із самого речення не випливає, чи він справді не фахівець і наскільки щира ця скромність.
Межі теми: що НЕ є цими формулами
У цій самій темі є ще дві групи застиглих суб'юнктивів, і сплутати їх легко. Be that as it may — поступка: «попри щойно сказане». Come what may — незалежність від обставин, часто рішуче зобов’язання чи рішення. Вони нічого не підсумовують і ні від чого не дистанціюються.
God forbid, Heaven help, Long live — окличні побажання й перестороги. У них теж гола форма дієслова, але вони виражають волю мовця щодо подій, а не його позицію щодо власного мовлення.
It is not for me to теж може означати «не мені» і виражати дистанціювання. У ньому немає суб’юнктивної інверсії; іронія або щирість можливі в обох моделях залежно від контексту.
Suffice it to say виділяє достатній підсумок; needless to say подає наступну думку як очевидну. Це різні функції, але не логічні протилежності: стислий підсумок теж може містити очевидну інформацію.
Be that as it may, the deadline has not changed.
Попри це, дедлайн не змінився.
Поступка сусідньої формули: допустити аргумент заради поступки і лишитися при своєму — не наш випадок.
Come what may, we are opening the doors at nine.
Хоч би що сталося, ми відчинимо двері о дев'ятій.
Обіцянка триматися рішення, а не підсумок і не дистанціювання.
Needless to say, the flight was delayed.
Зрозуміло, рейс затримали.
Needless to say подає затримку як очікувану. Suffice it to say позначало б її як достатній підсумок, не обов’язково прихований факт.
It is not for me to approve the budget.
Не мені затверджувати бюджет.
Звичайний порядок слів: те саме значення, але без інверсії й без стилістичного відтінку формули.
Типові помилки
Неправильно:Suffices it to say that the boiler failed on the coldest night of the year.
Правильно:Suffice it to say that the boiler failed on the coldest night of the year.
У повній усталеній формулі потрібне suffice без -s перед it. Скорочений suffice to say теж існує; його не слід оголошувати універсально неграматичним.
Неправильно:Suffices it to say that nobody complained about the noise.
Правильно:Suffice it to say that nobody complained about the noise.
Дієслово формули стоїть у голій формі; закінчення -s тут з'явитися не може — це залишок суб'юнктива, а не звичайне узгодження з підметом.
Неправильно:It suffice to say that the tour was cancelled without warning.
Правильно:Suffice it to say that the tour was cancelled without warning.
Або інверсія з голою формою (Suffice it to say), або звичайний порядок із -s (It suffices to say). Змішувати не можна: «It suffice» неграматичне.
Неправильно:Far be it for me to question the estimate, but the labour cost has doubled.
Правильно:Far be it from me to question the estimate, but the labour cost has doubled.
Нормативний прийменник у цій формулі — from. Варіант for трапляється в мовленні, але довідники подають його як нестандартний.
Неправильно:Far is it from me to correct a native speaker.
Правильно:Far be it from me to correct a native speaker.
Формула тримається на голій формі be перед підметом. З is інверсія перестає бути суб'юнктивною, і фраза розсипається.
Неправильно:Far be it from me directing the queue, but the second till is free.
Правильно:Far be it from me to direct the queue, but the second till is free.
Після me йде to + гола форма дієслова. Герундій у цю рамку не підставляють.
Неправильно:Suffice it to saying that the second visit went no better.
Правильно:Suffice it to say that the second visit went no better.
To тут — частка інфінітива, тому далі стоїть гола форма say, а не saying.
Джерела
- Wiktionary — suffice it to say (present subjunctive, optative clause)
- Wiktionary — far be it from me (usage notes on from/for and the infinitive)
- The Grammarphobia Blog — Suffice it to say
- LawProse — Garner's Usage Tip of the Day: suffice it to say
- Longman Dictionary of Contemporary English — far be it from me to do something
- Wikipedia — English subjunctive (formulaic and fossilised subjunctives)
- Cambridge Dictionary — suffice (it) to say (повний і короткий варіанти)