1. Не лише наказ: що робить така репліка
Ствердний наказовий спосіб спрямовує співрозмовника до дії: прочитай, зайди, зачекай. Це не повідомлення про те, що людина зазвичай робить. Англійське Read the note. звернене до читача, а She reads the note. описує дію іншої людини.
Слово «наказовий» позначає граматичну форму, а не обов’язково суворий тон. Та сама побудова служить інструкцією, порадою, запрошенням або добрим побажанням. Значення визначають слова й ситуація; знак оклику не є обов’язковим.
Read the message.
Прочитай повідомлення.
Мовець просить співрозмовника виконати дію, а не описує звичку.
Come in.
Заходь.
Біля відчинених дверей це може бути привітним запрошенням.
Enjoy your weekend!
Гарних тобі вихідних!
Форма з enjoy передає побажання, а не вимогу відпочивати певним чином.
2. Починай із базової форми
Для звичайної короткої вказівки використай словникову форму дієслова: wait, read, take. Не додавай -s, -ed або частку to перед цільовим дієсловом. Форма не змінюється, коли замість одного адресата звертаєшся до кількох.
Після дієслова додай тільки потрібні деталі: що зробити, де або коли. Короткий наказ може складатися з одного слова. У сполуках на зразок turn off частинка off лишається частиною значення; базовою формою є turn.
Базова форма дієслова + потрібні деталі
Wait.
Зачекай. / Зачекайте.
Одне слово може бути завершеною реплікою; число адресатів не змінює wait.
Take your bag.
Візьми свою сумку.
Потрібно take, а не takes чи to take.
Turn off the radio.
Вимкни радіо.
Off означає вимкнення; без цієї частинки вказівка змінить зміст.
3. Для «будь» потрібне be
У ствердному наказовому реченні дієслово be також має базову форму. Просиш бути готовим, спокійним чи уважним — починай із be, а не з am, is або are. Ці особові форми потрібні для інших конструкцій, наприклад You are ready.
Після be можна назвати бажаний стан прикметником або вказати місце й час. Be at the door at eight. — інструкція бути біля дверей о восьмій. Are you at the door? — граматичне питання, але воно не дає цієї інструкції.
Be + ознака / місце / час
Be careful with this cup.
Будь обережний із цією чашкою.
Careful описує бажану поведінку; перед ним стоїть be.
Be ready at nine.
Будь готовий о дев’ятій.
Be не змінюється ні для однієї людини, ні для групи.
4. Адресат зрозумілий — але підмет не заборонений
У звичайній інструкції адресата розуміємо з розмови, тому you зазвичай не пишемо. Це може бути «ти», ввічливе «Ви» або «ви» для групи. Український переклад має кілька форм, а англійське дієслово лишається тим самим.
Проте підмет можливий. You stay here. може підкреслювати, що саме цій людині треба залишитися. Everyone take a seat. звертається до всієї групи; Someone open the window. просить когось із присутніх виконати дію. Це правильні наказові конструкції, а не помилки через наявність підмета. На початковому рівні основна модель простіша: без явно названого підмета.
Please wait outside.
Будь ласка, зачекай надворі. / Будь ласка, зачекайте надворі.
Адресатом може бути одна людина або кілька; wait не змінюється.
You stay here.
А ти залишайся тут.
You виділяє адресата й може зробити тон категоричнішим; конструкція граматична.
Everyone take a card.
Усі візьміть по картці.
У зверненні-наказі після everyone стоїть take; це не опис Everyone takes a card.
5. Ввічливість, please та наголос
Please часто пом’якшує пряме прохання. Звичні позиції — перед дієсловом або наприкінці речення; можливі й інші позиції залежно від фрази. Не вважай один порядок єдино правильним. У завданні на збирання слів позицію можуть уточнити лише для обмеження конкретної вправи.
Ввічливість залежить також від інтонації, стосунків і ситуації. Різке прохання не стає автоматично делікатним від одного please. Водночас проста інструкція в рецепті чи дружнє запрошення не обов’язково грубі без цього слова.
Іноді перед базовою формою є наголошене do: Do come in. Це правильний спосіб підсилити запрошення, часто з більш формальним або особливо доброзичливим відтінком. Do не є обов’язковим складником звичайного ствердного наказу.
Please pass the salt.
Будь ласка, передай сіль.
Please стоїть перед pass і пом’якшує пряме прохання.
Pass the salt, please.
Передай сіль, будь ласка.
Кінцева позиція please теж природна; зміст прохання збережений.
Do come in.
Заходьте ж, будь ласка.
Do підсилює запрошення; після нього лишається базова форма come.
6. Поєднуй дії та зберігай намір
Кілька простих інструкцій можна подати окремими реченнями або з’єднати and. Якщо порядок важливий, допоможуть first і then. Кожне дієслово у ствердному наказі лишається в базовій формі. Порядок дій визначає ситуація, а не сам факт наявності наказових речень.
Відрізняй ствердну вказівку від заборони та спільної пропозиції. Open the box. просить адресата відкрити коробку; Don't open the box. забороняє це; Let's open the box. пропонує зробити це разом. Усі три речення граматичні, але виконують різні завдання. Тут практикуємо переважно перше.
Для власної відповіді обери дію, додай необхідний предмет чи місце і перевір форму дієслова. Зразок показує один спосіб сказати це; природний синонім, інша доречна позиція please чи крапка замість знака оклику самі по собі не є помилкою.
First read the form. Then sign it.
Спочатку прочитай форму. Потім підпиши її.
Два накази позначають послідовні дії: читання має передувати підпису.
Come in and sit down.
Заходь і сідай.
Come та sit — дві базові форми в одному запрошенні.
Open the box.
Відкрий коробку.
Це ствердне звернення до адресата, без заборони або пропозиції діяти разом.
Типові помилки
Неправильно:Please sits down.
Правильно:Please sit down.
У зверненні до співрозмовника потрібна базова форма sit, без закінчення -s.
Неправильно:Please are careful.
Правильно:Please be careful.
Перед careful у цьому наказовому реченні потрібне be; are — особова форма для інших конструкцій.
Неправильно:Do comes in.
Правильно:Do come in.
Наголошене do можливе, але після нього потрібна базова форма come, без -s.
Неправильно:Please open the box and takes a card.
Правильно:Please open the box and take a card.
Обидві дії звернені до адресата: після and наказове take теж не має -s.