1. Почни з імені — цього вже достатньо
Під час знайомства найважливіше допомогти іншій людині зрозуміти, хто ти. Можна сказати I am + ім’я або My name is + ім’я. Обидва способи природні; My name is не є обов’язково офіційним, а I’m підходить і для дружнього знайомства на роботі.
Українське «Я Ліна» обходиться без дієслова, але в повному англійському реченні потрібне am. У My name is підмет — name, тому використовуємо is, хоча говоримо про себе. Звичайне власне ім’я в такому представленні не потребує a/an.
Не обов’язково одразу розповідати все. Ім’я та привітна фраза можуть бути повним коротким представленням. У вправах можна користуватися вигаданим ім’ям.
I am / I’m + ім’я. • My name is + ім’я.
Hello, I’m Lina.
Вітаю, я Ліна.
Мовець вітається й називає себе; I'm уже містить am.
My name is Pavel.
Мене звати Павел.
Форма is узгоджується з одниною name, а не з my.
Hi, I am Robin. Nice to meet you.
Привіт, я Робін. Приємно познайомитися.
Повне I am теж правильне у звичайній розмові. Додаткові особисті факти не потрібні.
2. Повні форми та скорочення: зміст той самий
I’m — скорочення I am. Воно особливо звичне в мовленні, але не обмежене лише розмовою з друзями. My name’s означає My name is. Апостроф показує пропущені літери; не пиши Im без апострофа.
Щоб заперечити помилкову інформацію про себе, став not після am: I am not / I’m not. Наприклад, можна виправити чуже припущення про ім’я або роль, не додаючи пояснень чи причин.
Є важлива межа скорочення: стандартна ствердна коротка відповідь закінчується повним am — Yes, I am. У заперечній відповіді після am є not, тому No, I’m not цілком природне.
I am = I’m • My name is = My name’s • I am not = I’m not
I am Alex. / I’m Alex.
Я Алекс. / Я Алекс.
Скорочення не змінює того, хто представляється.
My name’s Kim.
Мене звати Кім.
Тут ’s скорочує is; повне My name is Kim передає той самий зміст.
Are you Sam? — Yes, I am.
Ти Сем? — Так.
Відповідь підтверджує особу; am наприкінці такої відповіді не скорочуємо.
Are you the teacher? — No, I’m not.
Ви викладач? — Ні.
Заперечна коротка відповідь допускає I'm, бо за ним стоїть not.
3. Звідки ти: походження не дорівнює адресі
I’m from + місце повідомляє, звідки ти родом. Можна назвати країну або місто. Це не обов’язково точне місце народження і не гарантія того, що ти живеш там зараз.
Для теперішнього місця проживання можна окремо сказати I live in + місце. Якщо відомо лише I'm from Rome, не можна самостійно додати, що людина зараз живе чи народилася в Римі. Походження також саме по собі не встановлює громадянство.
Після from потрібна назва місця, а не назва людини за національністю: I’m from Poland, але I’m Polish. Тут основний спосіб — from + місце; вивчати всі назви національностей не потрібно.
I am / I’m from + місце походження. • I live in + місце проживання.
I’m from Portugal.
Я з Португалії.
Відоме походження; теперішнє місце проживання не назване.
I’m from Lviv, but I live in Warsaw now.
Я зі Львова, але зараз живу у Варшаві.
Два місця мають різні ролі: звідки мовець і де живе тепер.
I’m from Poland. / I’m Polish.
Я з Польщі. / Я поляк або полька.
Poland — місце після from; Polish — характеристика без from. Англійське Polish не задає гендер мовця.
4. Роль або професія: I’m a student
I am може називати не тільки ім’я, а й роль або професію. Перед звичайною назвою однієї професії чи ролі потрібне a/an: I’m a student, I’m a teacher, I’m an engineer. Вибір a/an залежить від наступного звука.
Не перенось артикль у речення з ім’ям: I’m Lee — це ім’я, I’m a cook — професія. Для повідомлення професії існують й інші способи, наприклад I work as a cook. Якщо вправа тренує саме I’m a/an + роль, вона прямо про це скаже.
Не потрібно мати роботу чи називати справжню професію для виконання вправ. Роль student теж підходить, а всі профілі можна вигадувати.
I’m a student.
Я студент або студентка.
Student — злічуваний іменник в однині; у цьому повідомленні про роль потрібне a.
I’m an engineer.
Я інженер або інженерка.
Engineer починається з голосного звука, тому перед ним an.
My name is Jo. I’m a cook.
Мене звати Джо. Я кухар або кухарка.
Перше речення називає ім’я, друге — професію; артикль є лише перед cook.
5. Вік — лише якщо хочеш його назвати
В англійській вік повідомляємо через be: I am thirty / I’m thirty years old. Короткий варіант без years old — повністю правильний. Коли залишаємо слово years у звичайному представленні віку, додаємо old.
Вік не є обов’язковою частиною знайомства. Він може бути недоречним або просто непотрібним для конкретної розмови. У завданнях на вік використовуй задане чи вигадане число; не потрібно розкривати своє.
I am / I’m + число. • I am / I’m + число + years old.
I’m twenty-eight.
Мені двадцять вісім.
Years old можна не додавати; це не неповна граматична форма.
I am forty years old.
Мені сорок років.
Вік утворюємо з am, а years стоїть у множині після forty.
6. Знайомство — це обмін репліками
Після знайомства можна сказати Nice to meet you — «Приємно познайомитися». Це готова ввічлива фраза: між nice і meet потрібне to. Повне It’s nice to meet you теж можливе.
На Nice to meet you можна відповісти Nice to meet you too, You too або повторити Nice to meet you. Це різні природні відповіді, а не різні ступені граматичної правильності. Too показує взаємність, але його відсутність не робить фразу неграматичною.
Можна підтримати знайомство питанням What’s your name? або Where are you from? Питання запитує невідомий факт; не варто приписувати людині країну чи вік за іменем.
Hi, I’m Eva. — Hello, I’m Max. Nice to meet you.
Привіт, я Єва. — Вітаю, я Макс. Приємно познайомитися.
Друга людина називає власне ім’я, а не повторює ім’я першої як своє.
Nice to meet you. — You too.
Приємно познайомитися. — Взаємно.
Коротке You too природно повертає побажання; повне речення не обов’язкове.
Where are you from? — I’m from Peru.
Звідки ти? — Я з Перу.
Після you у питанні потрібне are, а у відповіді про себе — am.
7. Обери форму для ситуації, а не жорсткий сценарій
На курсах, під час знайомства з колегою або в короткому повідомленні можна поєднати ім’я з одним доречним фактом. Немає правила, що кожна самопрезентація мусить містити країну, вік і професію або що вони завжди йдуть в одному порядку.
Телефоном природно назвати себе через This is + ім’я. Під час особистого знайомства This is також може представляти іншу людину поруч. Тому не вважай This is завжди неправильним способом назвати себе — важливий канал спілкування.
Оцінюй окремо граматику й мету. I live in Berlin — правильне речення, але воно не повідомляє ім’я. Якщо просять лише представитися й назвати роль, не потрібно вигадувати вік, причини переїзду чи робочий досвід.
Hello, this is Jamie.
Вітаю, це Джеймі.
На початку телефонної розмови так можна назвати себе.
Hi, I’m Ali. I’m a student here.
Привіт, я Алі. Я тут навчаюся.
Ім’я та роль доречні на курсах; вік і країна для цього представлення не потрібні.
Hello, my name is Nina. I’m from Prague. Nice to meet you.
Вітаю, мене звати Ніна. Я з Праги. Приємно познайомитися.
Це один можливий короткий вступ, а не обов’язкова послідовність для всіх розмов.
Типові помилки
Неправильно:I is Dana.
Правильно:I am Dana.
Підмет I вимагає am; ім’я після дієслова цього не змінює.
Неправильно:My name are Omar.
Правильно:My name is Omar.
Name — однина, тому потрібне is, а не are.
Неправильно:I from Italy.
Правильно:I am from Italy.
У повному англійському реченні про походження не можна пропустити am.
Неправильно:I am engineer.
Правильно:I am an engineer.
Перед назвою професії engineer в однині потрібен артикль; голосний звук визначає an.
Неправильно:I have thirty years old.
Правильно:I am thirty years old.
Вік із years old повідомляємо через be, не have.
Неправильно:Nice meet you.
Правильно:Nice to meet you.
У цій ввічливій конструкції перед meet потрібне to.