Реакція та необов’язкове продовження
Спершу дай зрозуміти, чи приймаєш запрошення: That sounds lovely! — згода, Sorry, I can't — відмова. Якщо потрібно, додай питання, причину чи іншу пропозицію. Тон і стосунки впливають на те, наскільки коротко доречно відповісти.
Поєднання «реакція + продовження» допомагає підтримати розмову, але не є обов’язковою граматичною схемою. Yes, please і No, thank you — самостійні ввічливі відповіді на частування або допомогу.
That sounds lovely! I'll bring a cake.
Звучить чудово! Я принесу торт.
Реакція зі згодою й продовження-обіцянка.
Sorry, I can't come on Tuesday. I'm at the gym.
Вибач, у вівторок не зможу прийти. Я буду в спортзалі.
Вибачення, відмова й причина.
Як погодитися
Поширені формули згоди: That sounds great (good, nice, fun, lovely, perfect)!, Good idea!, Sure! і I'd love to (come). Для оцінки ідеї після sounds вживаємо прикметник: That sounds great, а не greatly. Well як прикметник означає «здоровий» і не передає тут «гарна ідея».
На пропозицію частування чи допомоги відповідаємо Yes, please. Слово please додає чемності. Після згоди зручно додати корисне продовження: питання про час, місце, учасників або що принести.
That sounds + прикметник! / Good idea! / Sure! / I'd love to.
- adjective —
- Слово, що описує, який хтось або щось: happy, tired, interesting.
Good idea! I'm free that evening.
Гарна ідея! Того вечора я вільний.
Згода з підтвердженням, що вечір вільний.
That sounds perfect, thank you!
Звучить ідеально, дякую!
Sounds + прикметник і подяка.
Як ввічливо відмовити
Можна пом’якшити відмову за допомогою I'm sorry, I'm afraid або Thanks, but, а потім сказати I can't come. Після can't стоїть початкова форма дієслова без to: I can't come.
Причина необов’язкова: повідомляй лише те, чим хочеш поділитися. Thanks for inviting me, but I can't come — уже завершена ввічлива відповідь. I'm afraid часто звучить стриманіше за Sorry; доречний тон залежить від ситуації.
I'm sorry, I can't + дієслово без to. За бажанням — причина.
I'm afraid I can't come tonight. I have a headache.
Боюся, що сьогодні я не зможу прийти. У мене болить голова.
I'm afraid пом'якшує відмову.
Thanks, but I have plans on Sunday.
Дякую, але в неділю в мене плани.
Подяка замінює вибачення.
«I'd love to, but …»: інтерес і відмова
I'd love to, but… виражає прихильність до ідеї перед відмовою. Повна форма — I'd love to come. Якщо дія зрозуміла, come можна пропустити, залишивши to: I'd love to. Фраза I'd love it теж можлива, коли it називає річ або ситуацію, але це інша побудова.
Те саме можна сказати м'якше чи формальніше: I'd like to, but …; That sounds great, but …. Слово but тут вводить причину, яка вирішує відповідь, тож теплі слова перед ним не є згодою.
I'd love to (+ дієслово), but + причина.
I'd love to join you, but I have a test tomorrow.
Я б із задоволенням приєднався, але завтра в мене контрольна.
Після to прямо названо дію join; після but пояснено, чому мовець не приєднається.
That sounds great, but I'm working that night.
Звучить чудово, але того вечора я працюю.
Тепла реакція з відмовою після but.
Причини: чотири зручні моделі
Причину можна сказати чотирма простими способами: I'm busy (on Thursday); I'm + дієслово з -ing (I'm meeting a friend); I have + іменник (I have a doctor's appointment); I have to + голе дієслово (I have to pick up my brother).
Типова помилка — пропустити допоміжне дієслово (I busy) або поставити -ing після have to (I have to working). Кожну модель варто перевірити окремо.
I'm busy · I'm + -ing · I have + іменник · I have to + дієслово
- V-ing / -ing —
- Форма дієслова із закінченням -ing: working, going. Її роль залежить від конструкції.
- noun —
- Слово, яке називає людину, предмет або поняття: student, book, happiness.
I'm busy on Thursday.
У четвер я зайнятий.
Be + прикметник.
I'm meeting a friend at six.
О шостій я зустрічаюся з другом.
Present Continuous як запланована справа.
I have a doctor's appointment.
У мене прийом у лікаря.
Have + іменник.
I have to pick up my brother.
Мені треба забрати брата.
Have to + голе дієслово.
Частування, допомога й «іншим разом»
На пропозицію частування чи допомоги правильні короткі відповіді: Yes, please (приймаю) і No, thank you або No, thanks (ввічливо відмовляю). Після No, thanks додай причину, якщо потрібно: I've just eaten.
Maybe another time або Maybe next week можуть м’яко відхиляти нинішнє запрошення чи пропонувати перенести зустріч. Саме Maybe another time не обіцяє наступної зустрічі. Якщо рішення ще немає, можна сказати I'm not sure yet і, за потреби, домовитися, коли даси відповідь.
Yes, please. / No, thank you. / Maybe another time.
No, thanks. I've just eaten.
Ні, дякую. Я щойно поїв.
Ввічлива відмова від частування з причиною.
Maybe next week? I'm free then.
Може, наступного тижня? Тоді я вільний.
Відкладання з новою пропозицією.
Тон і межі правила
З друзями достатньо коротких формул (Sorry, I can't. I'm working.). З керівником або малознайомою людиною краще почати з подяки і додати чемне формулювання: Thank you for the invitation. I'm afraid I can't come.
Тут вчимося відповідати на запрошення. Саму пропозицію дії можна побудувати через Shall we…?, Let’s… або How about…?; після згоди зазвичай уточнюють час і місце.
Thank you for inviting me. Unfortunately, I can't come.
Дякую, що запросили мене. На жаль, я не зможу прийти.
Офіційніший тон.
Thanks for asking! I'm not free on Friday.
Дякую, що запитав! У п'ятницю я не вільний.
Дружній, але ввічливий тон.
Типові помилки
Неправильно:I'd love to coming, but I have a class tonight.
Правильно:I'd love to come, but I have a class tonight.
Після would love to потрібна початкова форма come, а не coming.
Неправильно:Sorry, I can't to come on Friday.
Правильно:Sorry, I can't come on Friday.
Після модального can't стоїть голе дієслово без to.
Неправильно:That sounds greatly! I'll come.
Правильно:That sounds great! I'll come.
Оцінку ідеї після sounds передає прикметник great, а не прислівник greatly.
Неправильно:I'm sorry, I don't can come.
Правильно:I'm sorry, I can't come.
Заперечення від can утворюємо через can't, без допоміжного do.
Неправильно:I'd love to, but I busy on Sunday.
Правильно:I'd love to, but I'm busy on Sunday.
Перед прикметником busy потрібне дієслово be: I'm busy.
Неправильно:Thank you, but I have to working.
Правильно:Thank you, but I have to work.
Після have to стоїть голе дієслово, без -ing.