Implied Conditionals

Не додавай not механічно до кожного перефразування. Якщо перша частина вже заперечна, інший сценарій часто стверджувальний: Don't press it → if you press it.

Те саме працює із заперечним повідомленням. I won't mention it; otherwise … означає наслідок згадування, а не мовчання.

Otherwise не вимагає тільки майбутнього часу. Will передає прогноз, may/might — можливість, Present Simple — регулярний наслідок.

Для нереалізованого минулого наслідку доречне would have + V3. Не перетворюй уже відвернену проблему на майбутню лише через otherwise.

Otherwise може починати частину з наслідком; у розмові природне й кінцеве розташування. Не додавай до нього if, якщо воно вже передає цю умову.

У формальному письмі дві самостійні частини зручно розділяти крапкою або крапкою з комою. У коротких попередженнях зустрічається й кома перед otherwise; не вважай кожну таку кому помилкою. Якщо вправа тренує конкретну пунктуаційну модель, вона назве її прямо.

Or else — сполука в такому порядку. Після модального дієслова потрібна базова форма, після would have — V3.

Or else часто посилює попередження. В окремому Or else! наслідок може бути не названо — співрозмовник чує погрозу, іноді жартівливу. У ввічливій робочій пораді краще прямо назвати реальний наслідок.

Не кожне or else умовне: воно також може зіставляти дві альтернативи. Розрізняй комунікативний намір за контекстом, а не лише за двома словами.

У but otherwise … слово може означати «в іншому», «якщо не враховувати згадане». Тут не потрібно придумувати приховане невиконання наказу.

Для розуміння перевір: друга частина описує інший сценарій чи решту властивостей того самого предмета? Обидва значення правильні, але виконують різні завдання.

Перед відповіддю визнач три речі: на яку думку посилається otherwise/or else, що саме змінюється в іншому сценарії та коли можливий наслідок.

Після написання розгорни приховану умову через if подумки. Якщо зміст перевернувся, виправ заперечення. Для власних ситуацій можна вигадувати факти; зразки не обмежують твої слова.

Після цілісного прийменникового виразу but for найзручніше поставити іменникову групу: the delay, her support, this map. Якщо це окремий особовий займенник, потрібна об’єктна форма: me, him, her, us, them.

Дію також можна назвати формою на -ing, якщо вона природно позначає потрібну обставину. Не підставляй будь-який герундій механічно: важливо, хто виконує дію і як вона впливає на наслідок. Іменник часто звучить компактніше.

Коли треба зберегти ціле повідомлення з підметом і дієсловом, використовуй but for the fact that + речення. Тут the fact — іменниковий центр; that вводить його зміст. Без the fact не приєднуй звичайне речення безпосередньо до but for.

Якщо уявний наслідок стосується теперішньої ситуації або майбутньої можливості, використовуй would / could / might + початкову форму дієслова. Після модального слова не додаємо -s і не ставимо to.

But for саме по собі не позначає час. Його показують ситуація, слова на зразок now або tomorrow та форма головної частини. Минуле джерело допомоги теж може мати наслідок зараз.

Для уявного результату завершеної минулої події потрібне would / could / might + have + V3. Зберігай have навіть після скорочення: wouldn't have finished, couldn't have found.

Перефразування через if it had not been for часто допомагає перевірити зміст. Воно називає ту саму відсутню в уяві умову. Утім, не перетворюй кожне речення з but for на третій умовний тип: вирішальним лишається час наслідку.

Would подає наслідок як очікуваний у цій уявній ситуації; could підкреслює можливість або здатність; might — можливий, але не певний результат. Усі три можуть поєднуватися з but for.

Заперечення залежить від того, який результат уявляємо. But for the grant, we would not have opened the studio означає, що грант зробив відкриття можливим. But for the high rent, we would have opened it означає, що висока оренда завадила. Не додавай not автоматично через українське «якби не»: це «не» вже передано but for.

Without + іменникова група часто передає ту саму уявну відсутність чинника. If it were not for / if it had not been for дають розгорнуту форму. Такі речення не є помилковими лише тому, що не містять but for; у вправі з вимогою but for вони просто не виконують її ціль.

But for також може означати «за винятком». Тоді мовець описує реальну ситуацію з одним винятком, і звичайний минулий час можливий. Не виправляй кожне was після but for на would have been: спершу з’ясуй значення.

But for має дещо формальний відтінок і добре підходить для підсумку, подяки, звіту або пояснення перешкоди. У розмові воно також можливе; нейтральне without часто простіше.

Спочатку назви реальний факт, потім подумки прибери його і сформулюй інший результат. Можна почати з but for або поставити групу в кінці. На початку вона зазвичай відділяється комою. Власний текст не мусить містити but for у кожному реченні.

With не означає «на щастя», а without — «на жаль». Підтримка допомагає, шум заважає. Якщо прибрати підтримку, результат може погіршитися; якщо прибрати шум, може покращитися.

Не додавай not механічно після without. Спочатку визнач, що зникає — корисна умова чи перешкода, — і лише тоді обирай ствердження або заперечення результату.

Для уявного теперішнього або майбутнього результату вживаємо would / could / might + початкову форму: would work, could leave, might help. Для нереалізованого минулого результату додаємо have + V3: would have worked, could have left, might have helped.

Час словосполучення і час наслідку можуть не збігатися. Минуле навчання може пояснювати теперішні вміння. Орієнтуйся на момент результату, а не на наявність yesterday десь у реченні. Додай now, last week або інший контекст, якщо без нього читач не зрозуміє ракурс.

With / without самі по собі не вимагають would. Можлива умова може мати результат із can або will: без потрібного документа тебе не пропустять. А звичайний минулий час може описувати факт: людина справді діяла або не діяла без допомоги.

Порівнюй дві різні історії, а не «правильне» й «неправильне» речення. Without your encouragement, I didn't apply for the job — граматичне повідомлення: підтримки не було, заявку не подано. Without your encouragement, I wouldn't have applied for the job — у контексті подяки уявляє минуле без підтримки, яка насправді була.

Основна модель цього уроку — іменникова група: with more space, without a spare key, with your permission. Замість назви людини чи речі може бути займенник: without me, with them, without it. Окремий особовий займенник після прийменника має об’єктну форму: him, не he.

Можливі й конструкції з -ing: without checking the address. Це не те саме, що приєднати звичайне речення: without we checked the address не працює. Для повної частини з особовим дієсловом потрібен відповідний сполучник, наприклад if.

На межі теми трапляються with + іменник/займенник + опис стану або дії: with the door open, with everyone helping. Вони можуть передавати реальну причину або уявну умову. Тут їх достатньо впізнавати; не треба силоміць перетворювати кожне таке словосполучення на іменник.

Would подає очікуваний результат у змінених умовах. Could часто наголошує на можливості або здатності, might — на невпевненій можливості. Усі три можуть стояти з with / without; вони не є автоматично взаємозамінними за змістом.

Якщо завдання просить лише назвати можливий результат, природні модальні варіанти допустимі. Якщо треба зберегти саме невпевненість, would без пом’якшення може бути граматичним, але надто категоричним. Різниця наміру — не синтаксична помилка.

Початкова обставина задає рамку: Without your notes, I would be lost. Наприкінці вона може підкреслювати потрібний ресурс: I could finish today with another pair of hands. Обидві позиції можливі; початкову групу зазвичай відділяємо комою.

Для подяки назви реальну допомогу й уявний наслідок її відсутності. Для пропозиції назви ресурс і те, що він дозволить. Для застереження назви, чого бракує, та реальний ризик. Перед реплікою перевір: що є/немає, факт чи припущення, коли результат, наскільки ти впевнений?

But for може бути близьким до without у контрфактичному значенні, але звучить формальніше. Otherwise відсилає до раніше названої умови, а не просто замінює прийменник перед іменником. У цьому уроці практикуємо саме with / without; правильна конструкція з if може передати зміст, але не виконати таку навчальну вимогу.