Інтуїція: the = «ми обидва знаємо, про яку саме річ ідеться»
Означений артикль the показує не просто те, що річ уже згадували, а те, що і мовець, і слухач упізнають саме цей предмет, а не будь-який подібний.
Є три типові причини такої впізнаваності: річ уже називали раніше, вона єдина у своєму роді чи в цій ситуації, або контекст миттєво вказує, про яку саме річ ідеться.
the + іменник = «той самий, що ми обидва маємо на увазі»
- noun —
- Слово, яке називає людину, предмет або поняття: student, book, happiness.
I borrowed a pen from Mark. The pen writes really smoothly.
Я позичив ручку в Марка. Ця ручка пише дуже плавно.
Друге речення повертається до тієї самої ручки — обидва вже знають, про яку йдеться.
Could you switch off the radio? I'm trying to study.
Можеш вимкнути радіо? Я намагаюся вчитися.
У кімнаті працює лише одне радіо — ситуація одразу вказує, про яке саме йдеться.
The president will give a speech to the nation tonight.
Президент виступить із промовою до нації сьогодні ввечері.
Контекст указує на президента й населення конкретної країни; це не твердження про всі держави.
Уже згадувалось: перехід від a/an до the
Коли вперше вводимо невідомий слухачеві злічуваний предмет в однині, часто вживаємо a/an. Якщо предмет уже впізнаваний із ситуації, the можливе навіть при першій згадці.
Повертаючись до тієї самої речі, зазвичай уживаємо the або інший засіб посилання, наприклад it чи this. Повторне a/an може вводити вже інший предмет.
A woman stopped me on the street. The woman asked for directions to the station.
Мене зупинила на вулиці якась жінка. Ця жінка запитала дорогу до вокзалу.
Перше речення вводить жінку через a; друге повертається до неї через the.
We stayed in a small hotel. The hotel had only six rooms.
Ми зупинилися в маленькому готелі. У готелі було лише шість номерів.
Готель уже названо, тому наступна деталь про нього подається з the.
He gave me an old map. The map showed a path through a forest.
Він дав мені стару карту. Карта показувала стежку через ліс.
Карта вже відома з попереднього речення, тому the; стежку й ліс тут згадують уперше, тому обидва отримують a.
Єдине у своєму роді
The вживаємо з об’єктом, який у спільному контексті є єдиним або однозначно впізнаваним: the sun — наше Сонце, the moon — Місяць Землі, the president — президент країни, про яку йдеться. Це визначеність у певному контексті, а не обов’язково єдиний такий об’єкт у Всесвіті.
Так само в межах конкретного місця — дому, офісу, класу — часто є лише один об'єкт певного типу: одна кухня, один менеджер, одні вхідні двері. Це та сама логіка «єдиності», тільки в межах меншого простору.
The internet has changed the way we communicate.
Інтернет змінив спосіб, у який ми спілкуємось.
Інтернет єдиний у своєму роді, тому the без попередньої згадки.
In our office, the manager reviews every report personally.
У нашому офісі менеджер особисто переглядає кожен звіт.
В офісі один менеджер, тож the manager зрозуміло без пояснень.
The bathroom in this flat only has a shower, no bath.
У ванній кімнаті цієї квартири є лише душ, без ванни.
У квартирі одна ванна кімната — унікальна в межах цього помешкання.
Очевидно з ситуації
Іноді слово ще ніхто не називав, але сама ситуація миттєво вказує, про яку річ ідеться: обидва бачать її, чують чи щойно про неї говорили без слів.
Ця причина найтісніше пов'язана з реальним моментом розмови — той самий предмет в іншому контексті цілком міг би вимагати a/an.
Can you pass me the remote? I can't find it anywhere.
Можеш подати мені пульт? Я ніде не можу його знайти.
У кімнаті, найімовірніше, лише один пульт — обидва розуміють, про який ідеться, хоч його й не називали раніше.
Watch out, the floor is wet just there.
Обережно, ось тут підлога мокра.
Мовець указує на конкретну ділянку підлоги перед собою — ситуація одразу пояснює, про яку йдеться.
Excuse me, is the seat next to you free?
Перепрошую, це місце поруч із вами вільне?
Обидва бачать конкретне місце — жест чи погляд роблять референт зрозумілим без назви.
The + уточнення після іменника
Визначеність може виникати не лише з попередньої згадки, а й з наступного уточнення: прийменникової фрази чи підрядного речення, яке звужує вибір до однієї конкретної речі.
Уточнення допомагає впізнати предмет, але не автоматично вимагає the: a man standing by a window може вводити незнайомого чоловіка. The обираємо, коли очікуємо, що слухач визначить, про кого або про що саме йдеться.
The man standing by the window is my uncle.
Чоловік, що стоїть біля вікна, — мій дядько.
Дієприкметникова фраза «standing by the window» звужує вибір до одного конкретного чоловіка.
I still have the receipt from our dinner last week.
У мене й досі є чек із нашої вечері минулого тижня.
«From our dinner last week» точно вказує, який саме чек мається на увазі.
The photos you took at the wedding are beautiful.
Фотографії, які ти зробив на весіллі, чудові.
Підрядне «you took at the wedding» визначає саме ці фотографії, а не будь-які інші.
Стеження за референтом у тексті та розмові
У короткій історії чи діалозі часто доводиться повертатися до того самого предмета кілька разів поспіль; the залишається незмінним доти, доки йдеться про той самий об'єкт.
Новий, ще не визначений злічуваний предмет в однині можна ввести через a/an. Пов’язаний із відомим предметом об’єкт іноді одразу має the: a house — the garden, якщо зрозуміло, який сад належить цьому будинку.
I met a musician at the café. The musician played guitar for almost an hour, and the guitar sounded amazing.
Я познайомився з музикантом у кафе. Музикант грав на гітарі майже годину, і гітара звучала чудово.
У звороті played guitar гітару вперше згадано без артикля; далі the guitar повертається саме до гітари цього музиканта — обидва вже знають, про яку йдеться.
They bought an old house. The house needed a lot of work, but the garden was already beautiful.
Вони купили старий будинок. Будинок потребував багато роботи, але сад уже був чудовий.
Сад тут вважається частиною вже названого будинку, тому теж отримує the.
Межі теми: де це правило НЕ застосовується
Це правило не стосується географічних власних назв (річки, гори, готелі, країни на кшталт the United States) — там визначеність задається типом назви, а не одним із трьох пояснень вище; це окрема тема.
Для загальних тверджень часто вживаємо множину або незлічуваний іменник без артикля: Dogs need exercise. Є також інші способи узагальнення, зокрема the + однина для виду чи винаходу; це окрема модель.
Найвищий ступінь порівняння (the biggest, the most useful) і стійкі ідіоми (in the end) також залишаються поза цим правилом — вони мають власну граматичну чи лексичну логіку.
The Amazon flows through several countries in South America.
Амазонка протікає через кілька країн Південної Америки.
Це географічна назва річки — окреме правило, не пояснюється трьома причинами цієї теми.
Cats usually sleep for most of the day.
Коти зазвичай сплять більшу частину дня.
Тут ідеться про котів загалом, без конкретного відомого кота — це вже інша тема (загальні твердження).
Типові помилки
Неправильно:Про ту саму жінку: I saw a woman at the bus stop. A woman was reading a book.
Правильно:I saw a woman at the bus stop. The woman was reading a book.
У заданому контексті друга згадка стосується тієї самої жінки. A woman без цього контексту може означати іншу жінку й саме по собі граматично правильне.
Неправильно:Look! Moon is really bright tonight.
Правильно:Look! The moon is really bright tonight.
Місяць — єдиний об'єкт такого роду, зрозумілий обом без попередньої згадки; у такому значенні («той самий місяць на небі») іменник бере the, а не вживається без артикля.
Неправильно:Про конкретну лампу, на яку вказуємо: Can you turn off a lamp?
Правильно:Can you turn off the lamp?
The відповідає заданій конкретній лампі. A lamp теж граматично можливе, але означає будь-яку одну лампу, а не обов’язково ту, на яку вказали.
Неправильно:I met a new colleague today. Colleague seems very friendly.
Правильно:I met a new colleague today. The colleague seems very friendly.
При другому згадуванні того самого колеги потрібен артикль; the показує, що йдеться про вже названу людину, а не про колег загалом.
Неправильно:Book you lent me last week was excellent.
Правильно:The book you lent me last week was excellent.
У звичайному реченні злічуване book в однині потребує означника. Тут the показує конкретну позичену книжку; означниками також бувають my, this тощо.