VocairoПочати навчання

That-клаузи як підмет або додаток: підмет-клауза, відкладений підмет з It і клауза після дієслова

Підрядне речення з that може виконувати роль іменника: бути додатком дієслова (She admitted that…), підметом (That… is…) або, найчастіше, відкладеним підметом після It (It is clear that…). Правило вчить обирати між цими позиціями, ставити формальне It і правильно вживати чи випускати that.

Опубліковано

Що таке that-клауза і яку роль вона грає в реченні

That-клауза — це підрядне речення з власним підметом і присудком, яке відкривається словом that і працює як іменник. Воно відповідає на питання «що?»: що помітили, що сталося, що очевидно. Тому клауза займає ті самі місця, що й іменник: може бути додатком дієслова, підметом або, коли підмет довгий, відкладеним підметом після формального It.

Розрізняємо додаток після дієслова, підмет на початку й клаузу після формального It. Та сама інформація всередині that-клаузи може займати різні позиції, але головне дієслово теж визначає зміст: помітити факт і засмутитися через нього — різні повідомлення. Початковий підмет і відповідна конструкція з It часто передають ту саму думку з іншим розподілом уваги.

Як побудувати речення

Додаток: S + V + that + клауза | Підмет: That + клауза + V | Відкладений підмет: It + V + that + клауза

subject / S
—
Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.
verb / V
—
Дієслово: дія або стан, наприклад work чи be. Форму визначає конкретна схема.
object / O
—
На кого або на що спрямована дія: у I read a book слова a book — додаток.

Everybody noticed that the printer was out of paper.

Усі помітили, що в принтері закінчився папір.

Клауза після дієслова noticed — його додаток: відповідь на питання «що помітили?».

That the printer was out of paper annoyed the whole office.

Те, що в принтері закінчився папір, дратувало весь офіс.

Та сама клауза відкриває речення й сама є підметом: вона «дратувала». Звучить формально й урочисто.

It annoyed the whole office that the printer was out of paper.

Весь офіс дратувало, що в принтері закінчився папір.

Та сама думка з відкладеним підметом: клауза пішла в кінець, на початку формальне It. У розмові так звучить природніше.

Додаток: що вводить that після дієслів думки, мовлення й знання

Найчастіше that-клауза є додатком дієслова. Це дієслова думки (think, believe, suspect, doubt), знання й відкриття (know, notice, discover), мовлення й повідомлення (say, claim, report, explain, admit, argue), домовленості й рішення (agree, decide, promise, hope). Після такого дієслова не потрібні ні to, ні прийменник: клауза просто йде далі.

Усередині клаузи діє звичайний порядок слів: є власний підмет і присудок, а в питанні інверсія стосується тільки головної частини. Порівняйте: «Do you think that she will come?», а не «Do you think that will she come?». Час присудка в клаузі залежить від змісту й від головного дієслова; узгодження часів у непрямій мові — окрема тема.

The mechanic explained that the brakes had worn down.

Механік пояснив, що гальма зносилися.

Explain приймає клаузу як додаток; хто саме пояснив — підмет головної частини.

Rina promised that she would call back before noon.

Ріна пообіцяла, що передзвонить до полудня.

Клауза має власний підмет she і власний присудок would call back.

My neighbours claim that the noise comes from the street.

Мої сусіди стверджують, що шум доноситься з вулиці.

Дієслово claim передає чуже твердження; у клаузі підмет the noise керує дієсловом comes.

Tell, say, explain та інші: яка модель потрібна дієслову

Модель залежить від конкретного дієслова. Tell у значенні «повідомити комусь», inform, remind, assure і convince зазвичай потребують адресата перед that-клаузою: told me that, assured us that. Warn допускає і warned them that, і warned that без названого адресата. Say та explain не приймають адресата без to: said that, explained to me that. Українське «сказав мені» не перекладаємо як said me.

Є й дієслова, які взагалі не приймають that-клаузу в такому значенні. Після want і would like діє інфінітивна модель: want you to call, а не want that you call. Українське «хочу, щоб ти зателефонував» передається інфінітивом з додатком. Це межа правила: якщо дієслово не будує that-клаузу, виправляємо дієслівну модель, а не додаємо що.

The pilot told the passengers that the flight would be late.

Пілот повідомив пасажирам, що рейс затримається.

Після tell названо адресата the passengers, і лише потім іде клауза.

The pilot explained to the passengers that the flight would be late.

Пілот пояснив пасажирам, що рейс затримається.

Explain вимагає to перед адресатом; без адресата було б просто «explained that…».

I would like you to call me tonight.

Я хотів би, щоб ви зателефонували мені сьогодні ввечері.

Після would like клауза з that не вживається: потрібна модель з інфінітивом.

Коли that можна випустити, а коли ні

Коли that-клауза — додаток після поширеного дієслова думки чи мовлення (think, say, know, hope, believe), слово that часто випускають, особливо в розмові. «We know you worked late» і «We know that you worked late» однаково правильні. Письмова й формальна мова частіше зберігає that, особливо в академічних текстах та новинах.

У that-клаузі-підметі на початку речення that потрібне. У довгих або сполучених клаузах його часто зберігають для ясності, але повторення перед кожною частиною не є загальним обов’язком. Опущення можливе й у деяких інших моделях: It’s clear she knows. Перевіряй конкретну конструкцію, а не правило «завжди можна» або «лише після дієслова».

We know you worked late.

Ми знаємо, що ви працювали допізна.

Розмовний варіант: that випущено після know, клауза лишається додатком.

The chairman said that profits had risen and that costs had fallen.

Голова сказав, що прибутки зросли, а витрати скоротились.

That повторено перед другою клаузою, щоб було видно, що це окремий факт, а не частина першого.

That the contract was never signed came to light much later.

Те, що договір так і не підписали, з'ясувалося значно пізніше.

Тут клауза — підмет, тому that випустити не можна: без нього «The contract was never signed came…» розпадається.

Підмет: That + клауза + присудок

Клауза з that може відкривати речення й бути його підметом. Така побудова звучить урочисто й формально: її бачимо в академічних статтях, юридичних текстах, вступах до есе. У мовленні й неформальному письмі вона важка, бо слухач довго чекає присудка.

Одну клаузу-підмет зазвичай узгоджуємо з присудком в однині: That the trains are often late is well known. That тут обов’язкове. Такий підмет може позначати як прийнятий факт, так і спірне твердження: That the system can be hacked has never been proved. Сама початкова позиція не доводить істинності сказаного.

That the two models give the same result is no coincidence.

Те, що обидві моделі дають однаковий результат, — не випадковість.

Одна клауза-факт, присудок is в однині; академічний регістр.

That nobody had warned them made the situation worse.

Те, що ніхто їх не попередив, погіршило ситуацію.

Клауза з that відкриває речення й сама є підметом дієслова made.

That the system can be hacked has never been proved.

Те, що систему можна зламати, ніколи не було доведено.

Підмет-клауза з пасивним присудком; підкреслює саме спірний факт.

Відкладений підмет: It + присудок + that-клауза

Коли довга клауза-підмет ускладнює початок речення, її часто переносять у кінець і ставлять формальне It. Воно займає позицію підмета й не позначає попередній предмет. У повному нейтральному реченні кажемо It is obvious that…, тоді як короткі розмовні фрагменти можуть мати іншу будову.

Поширені моделі: it is clear/likely/a pity, it worries me, it surprised everyone, it matters, it was agreed, it has been reported. Додаток залежить від дієслова: surprise потребує того, кого здивували, а matter обходиться без нього. It seems/appears/turns out that теж краще засвоювати як цілі моделі.

Не пропускай додаток там, де його вимагає конкретне дієслово: It surprised everyone that…, а не It surprised that… Натомість It matters that… правильне без особи. У запитанні інверсія відбувається в головній частині: Does it help that…?

It occurred to Tom that the door might still be unlocked.

Тому спало на думку, що двері можуть бути ще незамкнені.

Поширена модель It occurred to someone that. Початкова that-клауза теж можлива, але часто важча для читання: That the door might still be unlocked had not occurred to Tom.

It is a pity that the garden is so neglected.

Шкода, що сад такий занедбаний.

Оцінка через be + іменник; українське безособове речення відповідає англійському з формальним It.

It has been reported that the airport will reopen on Monday.

Повідомляють, що аеропорт відкриють у понеділок.

Пасив із формальним It не називає джерела повідомлення, що типово для новин.

Does it help that the instructions are written in two languages?

Чи допомагає те, що інструкції написані двома мовами?

Запитання: інверсія тільки у головній частині, клауза після неї має прямий порядок.

It як формальний додаток: find it odd that, take it that, see to it that

Відкладення працює й для додатка. Якщо клауза після оцінного дієслова довга, перед нею ставлять формальне it: find it odd that…, consider it unfair that…, take it that…, make it known that…, see to it that…. Займенник it тримає місце додатка, а справжній додаток — клауза, яка йде в кінці. Без it речення «I find odd that…» неграматичне.

Цю модель вживають, коли мовець оцінює факт (find, consider, think) або перевіряє припущення (take it that). Вираз see to it that означає «подбати про те, щоб»: в ньому клауза описує бажаний результат. Українські учні часто пропускають it, бо українська не має формального додатка.

Many residents consider it unfair that the fee applies only to newcomers.

Багато мешканців вважають несправедливим, що збір стосується лише новоприбулих.

Формальне it після consider і оцінка unfair; факт іде в клаузі в кінці.

I take it that the invoice has been paid.

Я так розумію, що рахунок вже оплачено.

Чемна перевірка припущення; that після it тут можна випустити в розмові.

Please see to it that the doors are locked at night.

Будь ласка, подбайте, щоб двері були зачинені на ніч.

See to it that вводить клаузу з бажаним результатом.

Межі правила: що тут не тренуємо і як не сплутати

What the manager promised never happened містить what-клаузу: what відповідає елементу «те, що» всередині її змісту. Після звичайних прийменників на зразок about або by повну that-клаузу зазвичай вводимо через the fact that: surprised by the fact that… Стійкі сполуки на зразок except that мають окрему будову.

Інші сусіди: that-клауза після іменників (the idea that…), питальні клаузи з if і whether, умовні форми й підрядні з be у суб'юнктиві після suggest чи insist, узгодження часів у непрямій мові. Усе це має власні правила й тут не вправляється. Тут ми тримаємося трьох позицій: підмет, додаток і відкладений підмет (включно з формальним додатком it).

What the manager promised never happened.

Те, що пообіцяв менеджер, так і не сталося.

What-клауза: вводник what, пропущений член усередині; належить сусідньому правилу.

She was surprised by the fact that the door was open.

Її здивував факт, що двері були відчинені.

Після прийменника потрібна іменна голова the fact; це окрема конструкція.

Типові помилки

Неправильно:Is likely that the road will be closed on Friday.

Правильно:It is likely that the road will be closed on Friday.

В англійському реченні має бути підмет. Оскільки справжній підмет — клауза в кінці, на початку потрібне формальне It; українське «Ймовірно, що…» його не має, звідси помилка.

Неправильно:The nurse said me that the results were ready.

Правильно:The nurse told me that the results were ready.

Say не приймає адресата без to. Якщо адресат названий одразу після дієслова, потрібен tell: told me that…

Неправильно:I want that you send me the file today.

Правильно:I want you to send me the file today.

Дієслово want не будує that-клаузу в цьому значенні. Українське «хочу, щоб ти надіслав» передається моделлю want + особа + інфінітив.

Неправильно:It surprised that she refused the offer.

Правильно:It surprised everyone that she refused the offer.

Дієслово surprise вимагає додатка: потрібно сказати, кого здивувало. Без особи між присудком і клаузою речення неповне.

Неправильно:That the room was small it bothered us.

Правильно:That the room was small bothered us.

Підмет-клауза вже виконує роль підмета, тому займенник it після неї зайвий. Або клауза на початку без займенника, або It bothered us that the room was small.

Неправильно:They agreed on that the price was too high.

Правильно:They agreed that the price was too high.

Дієслово agree тут саме приймає клаузу як додаток, тому прийменник on перед that зайвий. Голу that-клаузу після прийменника не ставлять.

Джерела
Практикуватися з Vocairo