1. Правильна дія, якої не було
Should have + V3 може оцінювати попередню дію як належну або бажану. У контексті докору чи жалю зазвичай мають на увазі, що її не зробили. Однак сама форма цього не доводить: вона також виражає очікування, а факт виконання може бути невідомим.
You should have called у контексті пропущеного дзвінка природно означає «слід було зателефонувати, але ти не зателефонував». Це висновок з уживання в контексті, а не обов’язкове заперечення, закладене в будь-яке should have.
Порівняй: «You should call» — порада на майбутнє, час ще є; «You should have called» — констатація, що момент минув. Українською обидва випадки часто передає «слід було» чи «мав би», тому надійним сигналом лишається саме форма have + V3.
should have / ought to have + V3; V3 = третя форма дієслова (called, gone, written)
- V3 / past participle —
- Третя форма дієслова: worked, gone, seen. Потрібна, наприклад, після have/has або в пасиві; не завжди збігається з V2.
You should have called the client before the deadline passed.
Тобі слід було зателефонувати клієнтові до спливу дедлайну.
Дзвінка не було; мовець вважає, що він був потрібним.
I should have taken the earlier train.
Мені слід було поїхати раннім потягом.
Раннім потягом не поїхав; це жаль за власним вибором.
The committee ought to have consulted the tenants.
Комітету слід було порадитися з орендарями.
Формальніший тон; консультацій не було.
2. Критика й жаль: чию дію оцінюємо
You / she should have… часто критикує чужий вибір, а I should have… часто виражає жаль або самокритику. Але підмет сам не визначає мовленнєву дію: I should have finished by now може повідомляти очікування, а оцінка чужого вчинку може бути співчутливою.
We should have asked може виражати спільний жаль або критику колективу. We змінює коло відповідальних; воно іноді пом’якшує тон, але не гарантує ввічливості й не завжди є точним замінником you.
Perhaps і with hindsight можуть пом’якшувати оцінку, але не перетворюють її автоматично на спокійну. Тон залежить від інтонації, стосунків і змісту.
She should have checked the figures before presenting them.
Їй слід було перевірити цифри, перш ніж їх представляти.
Критика третьої особи.
I should have checked the figures myself.
Мені слід було самому перевірити цифри.
Та сама форма, але мовець оцінює себе: це жаль.
Perhaps we ought to have asked more questions at the start.
Можливо, нам слід було поставити більше запитань на початку.
Вступне perhaps і займенник we пом'якшують оцінку.
3. Ought to have: формальніший варіант і його форми
Ought to have передає те саме значення, що should have, але звучить урочистіше й частіше трапляється в письмових оцінках: звітах, рішеннях, службових висновках. У розмові домінує should have, а ought to have доречний, коли мовець хоче наголосити на об'єктивному обов'язку.
На відміну від should, після ought потрібне to: ought to have + V3. Заперечення: ought not to have або розмовніше oughtn't to have. Питання з ought у минулому звучать дуже книжно, тому зазвичай уживають should: «Should we have informed them?». В американській англійській ought трапляється рідше.
У швидкому мовленні кажуть should've, ought to've, shouldn't've. На письмі їм відповідають should have, ought to have, shouldn't have. Форма should of — типова помилка на слух, її слід уникати.
The auditors ought to have queried the discrepancy in March.
Аудиторам слід було ще в березні поставити питання щодо розбіжності.
Звітний стиль: ought to have + V3.
Residents oughtn't to have been left without heating for a week.
Мешканців не слід було залишати без опалення на тиждень.
Заперечення з ought і пасив: дія відбулася й була недоречною.
We should've left at six.
Нам слід було вийти о шостій.
Розмовне скорочення; на письмі формально пишуть should have.
4. Shouldn't have: коли дія відбулася
У прочитанні жалю ствердна форма зазвичай оцінює незроблений крок, а заперечна — зроблений небажаний: You shouldn’t have shouted. Проте з іншим контекстом shouldn’t have може означати очікування, що дія не відбулася. Не виводь фактичний результат лише із заперечення.
Критика тут стосується вибору: дія була помилковою, шкідливою чи недоречною. Варіанти: shouldn't have, should not have (формальніше), ought not to have, а для підсилення should never have: «We should never have signed it».
Needn’t have + V3 зазвичай означає, що дію зробили без потреби. Воно теж може передавати докір або вдячне «не варто було так клопотатися». Відмінність у базовому значенні: shouldn’t have оцінює доцільність, needn’t have — необхідність.
You shouldn't have forwarded that email to the whole department.
Не слід було пересилати той лист усьому відділу.
Лист переслано; мовець вважає це помилкою.
They ought not to have released the figures before the family was told.
Їм не слід було оприлюднювати дані, поки родину не повідомили.
Формальніше заперечення; дані оприлюднили.
We should never have signed that contract.
Нам ніколи не слід було підписувати той договір.
Never підсилює жаль; договір підписано.
5. Форма: V3, been V-ing і пасив
Після have йде третя форма дієслова: should have gone, should have written, should have known. Дві поширені помилки: форма Past Simple після have (should have went) і should of замість should have.
Для дії, що тривала в певний момент минулого, вживають should have been + V-ing: «He should have been watching the gauge». Критикується не результат, а процес.
У пасиві підмет позначає того або те, на кого спрямовано дію: the windows should have been sealed. Виконавця можна не називати або додати через by. Пасив не гарантує безособової критики: відповідальність може бути зрозуміла з контексту.
should have been + V-ing (дієслово із -ing): процес · should have been + V3 (третя форма): пасив
- verb / V —
- Дієслово: дія або стан, наприклад work чи be. Форму визначає конкретна схема.
- V3 / past participle —
- Третя форма дієслова: worked, gone, seen. Потрібна, наприклад, після have/has або в пасиві; не завжди збігається з V2.
- V-ing / -ing —
- Форма дієслова із закінченням -ing: working, going. Її роль залежить від конструкції.
He should have been watching the gauge, not his phone.
Йому слід було стежити за датчиком, а не за телефоном.
Should have been + V-ing: критикуємо тривалу дію в той момент.
The windows should have been sealed before winter.
Вікна слід було заклеїти до зими.
Пасив: виконавця не названо, критика безособова.
She ought to have gone to the doctor sooner.
Їй слід було піти до лікаря раніше.
Gone — третя форма go; went тут було б помилкою.
6. Очікування: коли це не критика
Should have може виражати очікувану завершеність: The parcel should have arrived by now. Це може бути нейтральним припущенням, а в контексті затримки — також скаргою. By now, by Friday та already допомагають установити точку відліку; by Friday може стосуватися й майбутнього дедлайну.
Очікування саме не повідомляє, чи дія відбулася. Чи прибула посилка, треба з’ясувати. Якщо вона не прийшла, мовець може просто повідомити факт або водночас дорікати службі доставки; граматична форма не забороняє другого наміру.
Увага: упевнений висновок із доказів — це must have, а можливість, що не здійснилась, — could have. Це сусідні теми. Should have виражає норму, обов'язок або очікування.
The courier should have delivered it on Monday; it still hasn't come.
Кур'єр мав доставити посилку в понеділок; вона досі не прийшла.
Можливе прочитання очікування за графіком; залежно від тону це також може бути скаргою на кур’єра.
The final results should have been posted by now.
Остаточні результати вже мали б опублікувати.
By now сигналізує очікування за розкладом.
7. Коротка відповідь, питання, пом'якшення, ідіоми
У розмові дієслово часто пропускають, а модальне з have лишають: «Did you lock up? — No, I should have.» Лишати слід саме should have: голе should у минулому контексті читалося б як оцінка на майбутнє.
Питання «Should we have consulted a lawyer first?» запитує, чи був би той крок правильним, тобто оцінює ухвалене рішення. Риторичне «Shouldn't you have checked?» — прихована критика. Стриманість створюють вступи perhaps, I think, with hindsight, а форма модального при цьому не змінюється.
Усталені звороти: should have known better (than to…) — «слід було розуміти, що так не можна», should have thought of — «слід було подумати про». Вони найчастіше мають самокритичний відтінок.
Did you lock up? — No, I should have.
Ти замкнув? — Ні, слід було.
Дієслово пропущене, have лишилось.
Shouldn't you have checked the forecast first?
Хіба тобі не слід було спершу перевірити прогноз?
Питання з прихованим докором.
You should have known better than to reply to him in anger.
Тобі слід було розуміти, що не варто відповідати йому в гніві.
Ідіома should have known better than to…
8. Поруч: could have і must have
Should have ставить дію у світ норми: це було правильно. Could have лише відкриває можливість: «Ти міг би зателефонувати». Must have робить висновок із ознак: «Хтось, мабуть, зателефонував». Обидва — окремі теми, тут вони потрібні лише для розрізнення.
Must have передає висновок, але речення з ним може водночас дорікати. Could have не називає дію обов’язковою, однак You could have told me! здатне звучати дуже різко. Не розташовуй ці форми на незмінній шкалі сили докору.
У цій темі вибір іде за значенням: правильний крок — should/ought to have; помилкова дія — shouldn't have; висновок із доказів і відкрита можливість лишаються сусіднім темам.
You should have told me about the leak.
Тобі слід було розповісти мені про протікання.
Норма: це був потрібний крок.
You could have told me about the leak.
Ти міг би розповісти мені про протікання.
У контексті докору форма називає невикористану можливість; сила докору залежить від тону й контексту.
You must have noticed the leak.
Ти, мабуть, помітив протікання.
Must have передає висновок про помічене; чи є тут також докір, визначає контекст.
Типові помилки
Неправильно:You should of told me about the delay.
Правильно:You should have told me about the delay.
Of тут — запис на слух скороченого 've. Після модального потрібне have.
Неправильно:She should have went home earlier.
Правильно:She should have gone home earlier.
Після have потрібна третя форма: gone, а не Past Simple went.
Неправильно:He should had called her yesterday.
Правильно:He should have called her yesterday.
Після модального дієслова не ставлять had: минуле передає have + V3.
Неправильно:You ought to told him the truth.
Правильно:You ought to have told him the truth.
Після ought to для минулого потрібне have + V3: ought to have told. Без have речення неграматичне.
Неправильно:The data should have store securely.
Правильно:The data should have been stored securely.
Дані тут є об’єктом зберігання, тому потрібен пасив have been stored. Причина — роль підмета, а не сама відсутність названого виконавця.