1. Спочатку предмет розмови — або уточнення після думки
Дислокація дає висловлюванню дві частини: окремо названу тему та граматично організований коментар. У типовій моделі всередині коментаря є займенник, який указує на ту саму людину, річ або групу. Винесена частина не мусить бути одним словом.
Ліва дислокація називає тему перед коментарем. Права спершу подає коментар із займенником, а потім уточнює, про кого чи що йдеться. Обидві моделі поширені в мовленні. Їхні назви описують розташування у записі, а не наказ механічно пересувати слова.
Ліва: тема, коментар із відсиланням до теми. Права: коментар із відсиланням, уточнювальна тема.
That side entrance, it is still locked.
Той бічний вхід — він досі замкнений.
Спершу визначено предмет розмови; it є підметом коментаря про цей вхід.
It is still locked, that side entrance.
Він досі замкнений, той бічний вхід.
Та сама обставина, але повну назву входу додано після коментаря. Це не інша подія й не сильніше твердження.
2. Ліва дислокація: повернути або виокремити тему
Тема на початку допомагає слухачеві зорієнтуватися перед коментарем: повернутися до раніше згаданого питання, відокремити один пункт від інших або підготувати довгу назву. Вона може бути новою для поточного обговорення, але зрозумілою з опису чи ситуації. Не потрібно, щоб її вже дослівно називали.
Тема не завжди відповідає підмету. Займенник може бути додатком дієслова або стояти після прийменника. Визначай його роль у коментарі, а не копіюй перший займенник, який асоціюється з іменником.
The revised safety instructions, I have not read them yet.
Переглянуті інструкції з безпеки — я їх ще не прочитав.
Тема — інструкції, але підмет коментаря — I; them є додатком read. Заперечення та yet лишаються частиною повідомлення.
That colleague from the evening shift, I spoke to her yesterday.
Та колега з вечірньої зміни — я розмовляв із нею вчора.
Довга іменна група задає тему; her стоїть після to. Йдеться саме про колегу, а не про зміну.
3. Права дислокація: уточнення доступного референта
Кінцева тема може нагадувати назву, конкретизувати займенник або додавати оцінний коментар про вже доступний предмет розмови. Вона не обов'язково виправляє непорозуміння й не обов'язково є незапланованою думкою.
Референт займенника має бути достатньо доступним із ситуації або пояснюватися кінцевою групою. Якщо два можливі референти однакового числа конкурують, уточнювальна назва особливо корисна. Водночас хвіст не робить будь-яку неясну репліку вдалою: коли слухач уперше дізнається ключову новину, звичайне речення часто простіше. Це вибір подачі, а не тест на граматичність.
We cannot replace them this month, those two pumps.
Ми не можемо замінити їх цього місяця, ті два насоси.
Them — додаток replace, а those two pumps наприкінці уточнює обидва насоси. Хвіст не змінює неможливість на небажання.
She was remarkably patient, the interpreter.
Вона була надзвичайно терплячою, перекладачка.
У розмові про зустріч фінальна назва ідентифікує she; це може бути підсумкова оцінка, а не виправлення помилки.
4. Відсилання: число, роль і точний предмет думки
Для явно названої множини речей уживаємо they як підмет і them як додаток. Для одного предмета зазвичай it. Після займенника зберігаються звичайні правила узгодження дієслова та побудови питання. Винесена тема не звільняє коментар від граматики.
Не прирівнюй граматичне число до простого підрахунку слів. Singular they може стосуватися однієї людини; узгодження з назвами колективів залежить від того, чи йдеться про організацію, чи її учасників. It або that іноді відсилає до цілої дії чи ситуації, а не до найближчого іменника. Для закритого завдання треба знати, який саме зв'язок задано.
Those two access cards, where did you put them?
Ті дві картки доступу — куди ти їх поклав?
Them зберігає множину карток; усередині прямого питання стоїть where did you put, а не порядок розповідного речення.
The next applicant, they may need an interpreter.
Наступному заявникові або наступній заявниці може знадобитися перекладач.
Одна людина, стать якої тут не уточнено; singular they не означає, що заявників кілька.
Working through lunch, that is what I want to avoid.
Працювати без обідньої перерви — ось чого я хочу уникнути.
That відсилає до діяльності working through lunch, а не до конкретної людини. Тему можуть утворювати й цілі звороти.
5. Дислокація, фронтування та прикладка — не те саме
У типовому об'єктному фронтуванні, або топікалізації, винесена група сама заповнює роль додатка: іншого додатка-займенника на її місці немає. У типовій дислокації займенник лишається в коментарі. Кома сама по собі не є достатнім доказом жодної конструкції. У довідниках fronting іноді є ширшим терміном; тут порівнюємо саме об'єктне фронтування без відновлювального займенника.
Прикладка дає друге найменування того самого іменника: the coordinator, a former engineer. Це не автоматично дислокація. Прикладка може входити і до винесеної теми; тому шукай структуру цілого речення, а не лише дві сусідні іменні групи.
That proposal, we cannot support.
Ту пропозицію ми не можемо підтримати.
Фронтований додаток support — that proposal. Відсутність it не робить цей варіант помилкою.
That proposal, we cannot support it.
Та пропозиція — ми не можемо її підтримати.
Ліва дислокація: it є додатком усередині коментаря. Зміст відмови той самий; інформаційна організація інша.
The coordinator, a former engineer, checked the figures.
Координатор, колишній інженер, перевірив показники.
A former engineer — прикладка до підмета. Відновлювального займенника тут немає; речення не є типовою дислокацією.
The coordinator, a former engineer, he checked the figures.
Координатор, колишній інженер, — він перевірив показники.
У розмовному прочитанні прикладка входить до винесеної теми, а he є підметом окремого коментаря. Дві конструкції можуть співіснувати.
6. Межі моделі: не будь-який повтор є помилкою
У спонтанній репліці мовець може повторити назву, вагатися чи почати фразу заново. Такий запис не можна оголошувати неграматичним лише через повтор повної іменної групи. Без контексту та звучання інколи неможливо впевнено відрізнити заплановану тему від перезапуску.
Займенникова модель є основною навчальною ціллю цього уроку, але не універсальним визначенням усіх різновидів лівої дислокації. У ширших описах є відокремлені теми з лише змістовим зв'язком із коментарем. Їхня класифікація залежить від теоретичного опису й контексту. Не додавай займенник механічно там, де для нього немає граматичної ролі.
The booking system — the booking system was offline again.
Система бронювання — система бронювання знову не працювала.
Можливий наголошений повтор або перезапуск. Це не зразок нашої займенникової моделі, але одного повтору недостатньо для вироку про граматичну помилку.
Parking, this neighbourhood is a nightmare.
Щодо паркування — у цьому районі це суцільний жах.
У розмові про пошук місця parking задає сферу оцінки, а не роль підмета чи додатка коментаря. Це ширший випадок відокремленої теми; не шаблон для закритого виправлення.
7. Регістр: розмовність як ресурс, а не вада
Headers і tails особливо характерні для розмови; у звичайному відредагованому викладі вони рідші. Проте ділова ситуація не означає автоматичної заборони: репліка на зустрічі, цитата у звіті й основний текст звіту мають різні вимоги.
Коми або тире допомагають показати відокремлення на письмі, але не передають усі інтонаційні відмінності. Скорочення не є умовою дислокації: it is та it's можуть виконувати ту саму роботу. Не вважай канонічне речення гіршим лише тому, що тренуєш марковану конструкцію.
The second option, it may still be feasible.
Другий варіант — він усе ще може бути здійсненним.
Можлива репліка на робочій зустрічі, коли повертаються до другого варіанта. May зберігає невпевненість; розмовна будова не посилює доказовість.
The second option may still be feasible.
Другий варіант усе ще може бути здійсненним.
Придатне нейтральне формулювання того самого факту, наприклад у короткому письмовому висновку. Воно граматично повноцінне й без дислокації.
8. Як перенести це у власне мовлення
Перед формулюванням визнач три речі: що слухач уже може впізнати, яку думку ти повідомляєш і чи варто назвати тему до або після неї. Потім перевір займенник усередині коментаря: його референт, відмінкову форму та узгодження.
Після перебудови звір факти: хто діє, скільки предметів, коли, чи є заперечення, можливість або обов'язок. Дислокація змінює організацію повідомлення, а не дає права домислювати причини. Зразки відкритих вправ — один із можливих способів виконати завдання; оцінюй власну відповідь за видимими критеріями. Текстова самоперевірка не вимірює вимову чи інтонацію.
Those two invoices, we might not pay them until Friday.
Ті два рахунки — можливо, ми не оплатимо їх до п'ятниці.
Збережено два рахунки, we, might not та часову межу. З речення не випливає причина можливої затримки.
We might not pay them until Friday, those two invoices.
Можливо, ми не оплатимо їх до п'ятниці, ті два рахунки.
Хвіст змінює порядок ідентифікації, але не перетворює можливість на певність і не додає фінансової причини.
Типові помилки
Неправильно:Those permits, they is valid until Monday.
Правильно:Those permits, they are valid until Monday.
Підмет коментаря they вимагає are, незалежно від винесеної теми. Змінено лише неправильне узгодження.
Неправильно:Those delegates, we spoke to they yesterday.
Правильно:Those delegates, we spoke to them yesterday.
Після прийменника to потрібна об'єктна форма them, а не підметова they. Особи й час розмови не змінюються.
Неправильно:That estimate, it do not include delivery.
Правильно:That estimate, it does not include delivery.
У Present Simple підмет it потребує does not. Дислокація не змінює правил допоміжного дієслова.
Неправильно:Those keys, where did you left them?
Правильно:Those keys, where did you leave them?
Після did у прямому питанні потрібна базова форма leave. Питання й надалі стосується тих самих ключів.