1. Принцип співпраці: чому дивна репліка не є помилкою
Розмова працює тому, що обидві сторони за замовчуванням припускають одна в одної готовність співпрацювати: кожна репліка має давати такий внесок, якого вимагає мета розмови. Грайс назвав це принципом співпраці й розписав його чотирма максимами. Це не правила ввічливості й не вимоги «правильної» англійської, а припущення, на які спираються слухачі й які мовці можуть навмисно використовувати.
Тому коротка, перебільшена чи дивна відповідь рідко сприймається як збій. Слухач міркує так: мовець міг би відповісти інакше, але я вважаю, що він співпрацює, отже, шукаю зміст, за якого така відповідь має сенс. Саме цей пошук і дає імплікатуру, тобто зміст, що виводиться зі сказаного, але прямо не проголошений.
Імплікатури виникають і при дотриманні максим, і при їх демонстративному недотриманні. Якщо на запитання про кафе відповідають часом відкриття, слухач може вивести «ще зачинене» без жодного флауту. Це правило зосереджується саме на очевидному відхиленні як одному зі способів передати додатковий зміст.
принцип співпраці → максими → очевидне порушення → виведення
"Is the café open yet?" "It opens at nine, and it's ten to."
— Кафе вже відчинене? — Воно відчиняється о дев'ятій, а зараз за десять дев'ята.
Відповідь підтримує релевантність; слухач виводить «ще не відчинене» з часу відкриття й поточного часу. Імплікатура можлива без флауту.
"Where is Dana?" "She's out of the office until Thursday."
— Де Дана? — Її не буде в офісі до четверга.
Кооперативний внесок дає рівно ту інформацію, яка потрібна для мети питання.
2. Чотири максими й їхні підпункти
Максима кількості (Quantity) складається з двох вимог: скажи стільки інформації, скільки потрібно для мети розмови, і не кажи більше, ніж потрібно. Недостатня й надмірна інформація порушують її по-різному, але обидві помітні слухачеві.
Максима якості (Quality) вимагає старатися, щоб твій внесок був правдивим: не кажи того, що вважаєш хибним, і того, на що не маєш підстав. Саме з цієї максими починається більшість розмов про іронію, метафору й гіперболу.
Максима відношення (Relation, також її називають релевантністю) має одну вимогу: будь доречним. Максима способу (Manner) стосується не змісту, а форми: уникай неясності, двозначності й зайвої багатослівності та дотримуйся порядку.
Quantity · Quality · Relation · Manner
"Which floor is the dentist on?" "The second."
— На якому поверсі стоматолог? — На другому.
Кількість: відповідь дає рівно потрібне, не менше й не більше.
"I think the shop shuts at six, but I'm not completely sure."
— Здається, магазин зачиняється о шостій, але я не певен.
Якість: мовець позначає межу своїх підстав і не стверджує зайвого.
"First add the flour, then the eggs, and only after that the milk."
— Спершу додай борошно, потім яйця, і лише після цього молоко.
Спосіб: інструкція ясна, стисла й упорядкована за послідовністю дій.
3. Флаут: порушення, яке слухач має помітити
У класичному аналізі Грайса flout (демонстративне нехтування максимою) — випадок, коли мовець розраховує на розпізнавання відхилення й на відновлення додаткового змісту. Самої дивності репліки недостатньо: важливі контекст, спільні знання та припущення про намір мовця.
Імплікатура, що так виникає, залежить від ситуації та слухача, тому її можна заперечити чи уточнити: «I don't mean he's incompetent, only that...». Це відрізняє імплікатуру від буквального змісту, який заперечити так не вийде.
Кожна максима має власні типові флаути: замовчування або надлишок інформації, очевидна неправда, відверта зміна теми, навмисна неясність форми.
відповідь «не така» + припущення співпраці → шукаємо зміст → висновок
"Is your cousin a reliable babysitter?" "He's very good at chess."
— Твій двоюрідний брат надійна нянька? — Він дуже добре грає в шахи.
Кількість: потрібна оцінка надійності, замість неї названо стороннє вміння, тож виводиться, що про надійність похвалити нічим.
"How was the hike?" "Oh, a gentle stroll: we only had to climb a glacier."
— Як минув похід? — О, легка прогулянка: нам лише довелося видертися на льодовик.
Gentle stroll і only іронічно применшують складність походу. Слухач може вивести, що він був важким; це не буквальна похвала й не обов’язково гіпербола.
"Would you lend me twenty pounds?" "Look at the time!"
— Позичиш мені двадцять фунтів? — Дивись, котра година!
Відношення: відверта зміна теми, яку слухач читає як небажання відповідати.
"How was dinner at your boss's?" "We were presented with a sequence of edible items."
— Як минула вечеря в твого начальника? — Нам подали низку їстівних предметів.
Спосіб: громіздка перифраза замість звичайного слова, з якої виводиться, що їжа не вразила.
4. Не кожне відхилення від максими — флаут
Грайс розрізняє кілька випадків. Violating — приховане недотримання, часто з наміром ввести в оману. Opting out — явна відмова виконати певну вимогу розмови. Clashing — конфлікт, коли дотримання однієї максими перешкоджає іншій. Flouting — демонстративне нехтування, яке запрошує вивести додатковий зміст. Приховане порушення не є флаутом, але в такій репліці теж можуть бути імплікатури, зокрема оманливі.
Різницю визначає те, чи помічає слухач порушення та чи розраховує на це мовець. Одне й те саме неправдиве слово може бути флаутом (гіпербола, яку всі розуміють) або порушенням (твердження, у яке мають повірити).
A broker tells a client that every investor in the fund has doubled their savings, knowing it is untrue.
Брокер каже клієнтові, що кожен інвестор фонду подвоїв заощадження, знаючи, що це неправда.
Мовець приховує неправдивість і очікує, що твердженню повірять. Це порушення якості, а не демонстративний флаут; воно не виключає інших висновків слухача.
"I'm sorry, I'm not allowed to discuss patients."
— Вибачте, мені заборонено обговорювати пацієнтів.
Відмова: мовець відкрито називає межу співпраці й не вдає, що відповідає.
"Where's the wedding?" "Somewhere in Portugal, I think."
— Де весілля? — Десь у Португалії, здається.
Конфлікт: точне місце не відоме, а вигадувати його означало б порушити якість, тож кількість жертвується свідомо.
5. Як звучать флаути в кожній максимі
Кількість: замовчування головного заради другорядного («giving less than needed») або, навпаки, надлишок подробиць, що дає зрозуміти ухилення. Якість: іронія, метафора й гіпербола, де буквальне значення очевидно хибне, а виводиться інше. Відношення: відверта зміна теми або відповідь, зв'язок якої з питанням слухач має відновити. Спосіб: навмисна туманність, перифраза, розбиття слова, двозначність.
Щоб визначити максиму, питай про сказане: чи змінена тема (відношення), чи очевидно хибне (якість), чи забагато або замало (кількість), чи дивна форма (спосіб). Якщо кілька відповідей здаються можливими, головне те, що слухач виведе, а не назва максими.
"Can you tell me the time?" "Well, my watch says ten past four, but it runs a few minutes fast, and I keep meaning to reset it since the clocks changed in March..."
— Скажіть, будь ласка, котра година? — Ну, мій годинник показує десяту хвилину на п'яту, але він поспішає на кілька хвилин, а я весь час збираюся його виставити з березня, коли переводили годинники...
Надмірні подробиці можуть бути навмисним жартом чи ухиленням, але також звичайною балакучістю. Без контексту точну імплікатуру приписати не можна.
"What's your boss like?" "She's a shark."
— Яка твоя начальниця? — Вона акула.
Якість, метафора: буквально це неправда, тож слухач виводить хижу, безжальну вдачу.
6. Межі: порожня репліка, дві можливі максими, залежність від слухача
Тавтологія A promise is a promise часто передає «обіцянку треба виконати». Навіть The seminar was a seminar that was held може в контексті натякати «сказати більше нічого». Ізольована форма не доводить ні наявності, ні відсутності імплікатури: потрібні очікування й ситуація.
Одну репліку інколи можна пояснити кількома максимами: похвала дрібниці дає менше потрібного й може здаватися нерелевантною. Обґрунтовуй аналіз, а якщо кілька пояснень сумісні — назви їх. Не потрібно штучно обирати лише один ярлик.
Натяк може не бути зрозумілим без спільних знань. Тоді слухач може витлумачити репліку буквально, перепитати або просто не зрозуміти її. Поділ імплікатур на узагальнені й окремі та шкала some / all розглядаються в сусідніх правилах.
"A promise is a promise."
— Обіцянка є обіцянка.
Тавтологія, з якої виводиться «слово треба тримати»: порушення очевидне, висновок відновлюється.
"The seminar was a seminar that was held."
— Семінар був семінаром, який відбувся.
Без контексту репліка малоінформативна. Після запиту про враження вона могла б натякати, що семінар був нічим не примітний; категорично виключати флаут не можна.
7. Мова аналізу й мова створення
Для аналітичного опису в англійській є усталені звороти: to flout (exploit) a maxim, to give less (more) information than required, to infer, the implication is, to take something literally (at face value), to be misled. Опис зазвичай має чотири частини: яка максима, що очікували, що сказано, що виведено. Окремо слід пояснити, чому це флаут, а не приховане порушення.
Створюючи флаут, переконайся, що порушення помітне й що слухач має ключ до розшифровки, а сама репліка залишається ввічливою й, за потреби, правдивою. Реагуючи на флаут, відповідай на виведений зміст, а не на буквальні слова.
His remark exploits the maxim of manner, so we infer that he would rather not name the problem.
Його зауваження використовує максиму способу, тож ми виводимо, що він волів би не називати проблему.
Аналітична фраза: максима, дієслово порушення, висновок слухача.
Taken literally, the remark is false; taken as a flout, it expresses irritation.
Буквально зауваження хибне; як флаут воно виражає роздратування.
Фраза розрізняє буквальне прочитання й виведений зміст.
Типові помилки
Неправильно:Her reply flaunts the maxim of manner, so we infer that she avoids the question.
Правильно:Her reply flouts the maxim of manner, so we infer that she avoids the question.
Flaunt означає «демонструвати, хизуватися», а нехтувати правилом відкрито означає flout.
Неправильно:By openly avoiding the question, she flout the maxim of relation.
Правильно:By openly avoiding the question, she flouts the maxim of relation.
Після she у Present Simple потрібне flouts. Чи є ухилення навмисним флаутом і який зміст виводиться, встановлюють із контексту.
Неправильно:The maxim of manner require speakers to be brief and orderly.
Правильно:The maxim of manner requires speakers to be brief and orderly.
Підмет maxim в однині, тому дієслово в Present Simple має закінчення -s.
Неправильно:The maxim of quality is about being relevant to the topic.
Правильно:The maxim of relation is about being relevant to the topic.
Доречність до теми це відношення, а якість стосується правдивості й підстав стверджувати.
Неправильно:The witness flouted the maxim of quality by describing a car she never saw, hoping the jury would believe her.
Правильно:The witness violated the maxim of quality by describing a car she never saw, hoping the jury would believe her.
Мовець розраховує, що порушення не помітять, тож це приховане порушення (violation), а не флаут.