1. Рішення вже є, дія ще попереду
Уяви, що вчора ти обрав, як провести суботу. Сьогодні ти не вирішуєш це заново, а повідомляєш про свій намір. Для такого ракурсу природно використати be going to. Українською це часто «збираюся», «планую» або майбутній час, якщо план зрозумілий із розмови.
Йдеться про намір зараз щодо майбутньої дії, а не про дію, яка вже почалася. Рішення може бути простим: не потрібні детальний розклад, квиток чи підготовка протягом багатьох днів.
I chose a recipe yesterday. I'm going to make soup on Saturday.
Учора я обрав рецепт. У суботу я збираюся приготувати суп.
Друге речення повідомляє про вже обраний намір; готування ще попереду.
Marta is going to learn to drive.
Марта збирається навчитися водити.
Це її намір. Речення не стверджує, що вона вже записалася на заняття.
2. Змінюється be, а не основне дієслово
Вибирай am з I, is з he/she/it та одним іменем, are з you/we/they і кількома людьми. Going to лишається незмінним, а після нього стоїть початкова форма: cook, buy, leave, be. Не додавай -s після he чи she і не став -ing замість початкової форми.
У звичайній розмові й неофіційному листуванні природні I'm, you're, we're, they're, he's, she's. Повні форми теж правильні. У цьому матеріалі пишемо going to; розмовне gonna не потрібне для виконання вправ.
I am / he, she, it is / you, we, they are + going to + початкова форма дієслова
My brother is going to sell his old desk.
Мій брат збирається продати свій старий стіл.
Однина потребує is; після going to залишається sell, не sells.
We're going to be at home tonight.
Сьогодні ввечері ми збираємося бути вдома.
Are належить конструкції, а be — основне дієслово після going to. Ці два be виконують різні ролі.
3. Заперечний намір
Щоб сказати, чого ти не збираєшся робити, постав not після am/is/are. Не додавай don't або doesn't: допоміжне be вже є. I'm not, she isn't / she's not і we aren't / we're not передають відповідні заперечення.
Зберігай зміст: «не збираюся купувати» не означає «не можу купити», а «не збираємося їхати цього року» не означає «ніколи не поїдемо». Причину відмови не потрібно вигадувати.
Підмет + am/is/are + not + going to + початкова форма дієслова
- subject / S —
- Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.
I'm not going to buy a new phone this year.
Цього року я не збираюся купувати новий телефон.
Заперечено намір на цей рік, а не можливість придбати телефон.
They aren't going to paint the kitchen.
Вони не збираються фарбувати кухню.
Aren't — скорочення are not; paint лишається початковою формою.
4. Питання про чужий план
У питанні перестав am/is/are перед підметом. Для уточнення додай what, when, where або how на початку. Не починай питання з do/does. Запитання не підтверджує сам план: відповідь може бути і так, і ні.
У короткій відповіді використовуй be та потрібний займенник: Are you…? — Yes, I am. / No, I'm not. У ствердній короткій відповіді в кінці не скорочуй be: Yes, she is., а не Yes, she's.
(Питальне слово) + am/is/are + підмет + going to + початкова форма дієслова?
- subject / S —
- Підмет: про кого або що йдеться в реченні; з ним узгоджується дієслово. У The book was written підмет — the book, хоча дію виконує хтось інший.
What are you going to cook tonight?
Що ти збираєшся готувати сьогодні ввечері?
What запитує про їжу; are стоїть перед you. Саму страву не можна домислити з питання.
Is Eva going to take the bus? — Yes, she is.
Ева збирається їхати автобусом? — Так.
Питання починається з is, а коротка відповідь узгоджується з Eva: she is.
5. Час дії не визначає давність рішення
Going to можна вживати і про найближчі хвилини, і про наступний місяць. Важливий намір, який мовець представляє як уже наявний, а не відстань до події. Tomorrow чи next week самі по собі не доводять, коли людина вирішила діяти.
Не обов'язково кожного разу додавати I decided yesterday. Якщо співрозмовник питає про плани, цей ракурс уже зрозумілий. У навчальній вправі явний контекст допомагає побачити різницю.
I'm going to leave in five minutes. That was my plan this morning.
Я збираюся вийти за п'ять хвилин. Я так і планував сьогодні вранці.
Близький час дії не робить рішення спонтанним.
We're going to grow tomatoes next spring.
Наступної весни ми збираємося вирощувати помідори.
План може стосуватися віддаленого часу; going to не обмежене найближчим майбутнім.
6. План не дорівнює домовленості чи гарантії
Повідомлення про намір не додає фактів, яких мовець не назвав. I'm going to visit my friend не доводить, що друг погодився на зустріч або що квитки вже куплено. План може ще змінитися.
Present Continuous часто подає майбутнє як організовану домовленість, але форми можуть перетинатися. Якщо людина вже домовилася, вона все одно може розповісти про свій намір із going to. Тут тренуємо саме цю конструкцію, не забороняючи інші природні способи говорити про майбутнє.
I'm going to visit Leo next month. I haven't spoken to him about it yet.
Наступного місяця я збираюся відвідати Лео. Я ще не говорив із ним про це.
Намір уже є, спільної домовленості поки немає; речення не суперечать одне одному.
We're going to eat out on Friday. We haven't chosen a restaurant yet.
У п'ятницю ми збираємося повечеряти не вдома. Ми ще не обрали ресторан.
Для наміру не потрібні назва ресторану або бронювання.
7. Going to і will: корисний контраст, не жорстка заборона
Для повідомлення про попереднє рішення типовим є going to; для рішення, що виникає як реакція зараз, часто використовують I'll. Will також уживають для пропозицій допомоги й обіцянок. Це сусідні функції, а не доказ, що будь-яке речення з will несумісне з планом.
Намір можна сформулювати й невдовзі після вибору. Репліка I'm going to have pizza. під час перегляду меню граматично можлива: мовець повідомляє, що вже має такий намір. Сам факт відкритого меню не робить її помилкою. I'll have pizza. теж природне, зокрема як вибір або замовлення. У вправах із вимогою going to варіант із will може не виконати навчальну ціль, але це не те саме, що граматична помилка.
I chose my meal earlier. I'm going to have the vegetable pasta.
Я обрав страву раніше. Я збираюся взяти пасту з овочами.
Мовець повідомляє про свій попередній вибір, а не робить його в цій репліці.
That soup looks good. I'll have that, please.
Цей суп має гарний вигляд. Я візьму його, будь ласка.
Природний приклад рішення під час замовлення. Це не універсальна заборона going to в ресторані.
8. Going to do — не те саме, що going to London
Дивись на слово після to. У майбутній конструкції там початкова форма дієслова: going to call, going to read. У going to London слово London — місце; going означає рух, а to вказує напрям. Таке речення може мати майбутній час завдяки контексту, але це інша будова.
Going to go цілком правильне: перше going to виражає намір, а go називає заплановану дію. Окреме вживання going to для прогнозу за ознаками зараз тут лише впізнаємо на межі теми, не тренуємо як особистий план.
I'm going to London tomorrow.
Завтра я їду до Лондона.
Після to назва міста: це go у Present Continuous, а не going to + початкова форма іншого дієслова.
I'm going to go to London next year.
Наступного року я збираюся поїхати до Лондона.
Going to go прямо виражає намір поїхати; повтор go не є помилкою.
Типові помилки
Неправильно:I going to clean the windows.
Правильно:I am going to clean the windows.
Перед going to потрібна особова форма be; з I це am.
Неправильно:My parents is going to move.
Правильно:My parents are going to move.
Parents — множина, тому are, а не is.
Неправильно:She is going to buys a bicycle.
Правильно:She is going to buy a bicycle.
Після going to потрібна початкова форма buy без -s.
Неправильно:We don't going to stay late.
Правильно:We aren't going to stay late.
Заперечуємо be: are not. Don't не замінює are у цій конструкції.
Неправильно:Do you going to invite Max?
Правильно:Are you going to invite Max?
Питання будуємо перестановкою are перед you, без do.
Неправильно:Yes, she's.
Правильно:Yes, she is.
У самостійній ствердній короткій відповіді be наприкінці не скорочується.