Що робить do в наказі
Звичайний наказ — це голе базове дієслово: Wait here. Якщо поставити перед ним do, наказ стає теплішим, наполегливішим або щирішим: Do wait here. Слово do нічого не додає до змісту, воно лише виділяє саме прохання чи запрошення.
Українською цю роботу виконують «обов'язково», «таки», «прошу вас», «ну ж бо». В англійській вистачає одного do: у мовленні на нього падає наголос, а на письмі його іноді виділяють курсивом.
Емфатичне do не обов'язкове: без нього наказ теж правильний, змінюється лише тон. Тому do вживають, коли є причина: співрозмовник вагається або відмовляється, може забути, чи мовець хоче сказати щось особливо щиро.
Do + базова форма дієслова (звичайно без висловленого підмета)
Do take some coffee for the road.
Візьміть трохи кави в дорогу.
У гостинній ситуації do підсилює запрошення.
Do tell me what you think of the draft.
Обов'язково скажіть, що ви думаєте про чернетку.
Щире прохання про думку, а не формальність.
Do be patient with the new interns.
Будьте терплячі з новими стажерами.
Наполеглива, але доброзичлива порада.
Форма: лише do, лише базова форма
У наказовому способі вживаємо do незалежно від кількості адресатів: Do sit down. Форми does і did тут не підходять. У Sarah, do sit down ім’я є звертанням, відділеним комою.
Після do стоїть базова форма: не tells, не telling, не told і не to tell. Для be це Do be…, для have — Do have…, для let — Do let me know. Прикметникові потрібна зв'язка be: не Do careful, а Do be careful.
Не перенось у наказ форми does і did зі стверджень та питань. Наказовий спосіб не має такого протиставлення теперішнього й минулого часу; do перед базовим дієсловом додає підсилення.
Do + be / have / let / інше дієслово у базовій формі
Sarah, do sit down — you look exhausted.
Сара, присядьте, ви виглядаєте виснаженою.
Sarah — звертання, тому do, а не does.
Do be gentle with the old camera.
Будьте обережні зі старою камерою.
Прикметнику потрібне be в базовій формі.
Do have a go on the new console.
Спробуйте нову консоль.
Після do — have без закінчення.
Три тони: запрошення, нагадування, роздратування
Тон наказу з do визначає ситуація, а не форма. У гостинній розмові Do stay for lunch звучить щиро й тепло. У нагадуванні Do remember your passport підкреслює, що це легко забути. А в роздратованому Do stop tapping that pen! те саме слово показує, що терпіння закінчується.
Контекст, інтонація й решта фраз допомагають зрозуміти тон. Пояснення причини може зробити прохання зрозумілішим, але саме по собі не гарантує теплого чи ввічливого звучання.
Умовляння — окремий різновид: Oh, do say yes! Тут do показує, що співрозмовник вагається, а мовець щиро просить його передумати.
Do stay for lunch; there's far too much food.
Залишайтеся на обід, їжі забагато.
Тепле запрошення з причиною.
Do remember to charge your phone before the trip.
Не забудьте зарядити телефон перед поїздкою.
Нагадування про те, що легко забути.
Do stop tapping that pen, I can't think!
Перестаньте стукати ручкою, я не можу думати!
Наполегливий заклик із роздратуванням; наскільки різко він звучить, залежить від інтонації та стосунків.
У листах, оголошеннях і службовому мовленні
У діловому листі do може додавати заклику люб’язності й підкреслювати його щирість: Do reach out if any dates are unclear. У нагадуваннях воно також може посилювати вимогливість.
Для начальника, який пише підлеглому, do може прозвучати як тиск, а підлеглий до начальника краще скаже Please… або Could you… Отже, важливо дивитися на стосунки між людьми.
Не потрібно додавати do до кожної інструкції. У рецепті Add the flour. Stir. зазвичай достатньо нейтральних форм, а термінові команди часто короткі: Stop! Get down! Фіксованої допустимої кількості do в тексті немає: повторення має відповідати потрібному тону.
Do reach out if any of the dates are unclear.
Звертайтеся, якщо якісь дати незрозумілі.
Люб'язний заклик наприкінці ділового листа.
Do read the safety notice before entering the lab.
Обов'язково прочитайте інструкцію з безпеки, перш ніж зайти до лабораторії.
Нагадування, яке не можна пропустити.
Add the flour and stir.
Додайте борошно й перемішайте.
Нейтральна інструкція: підсилення тут зайве.
Please do, do please і коротка відповідь
Підсилювальне do поєднується з please: Please do pass the salt. Обидва слова працюють по-різному: please робить прохання чемнішим, а do підкреслює щирість. Порядок Do please… теж трапляється, але ввічливі відповіді в розмові частіше мають форму Please do…
У короткій відповіді do заступає все прохання, якщо дієслово вже прозвучало: «Can I take one of these leaflets?» — «Please do.» Тут не потрібно повторювати take, бо контекст усе пояснює.
Please do у відповіді висловлює згоду або заохочення. Це теж може бути підсилене запрошення до дії, хоча повне дієслово не повторюється.
Please do take a look at the notes.
Будь ласка, перегляньте нотатки.
Please відкриває речення, do підсилює.
Can I take one of these leaflets? — Please do.
Можна взяти одну з цих листівок? — Прошу, беріть.
Do заступає «take one».
Межі: чого do в наказі не робить
Do + іменник — це не підсилення, а основне дієслово «робити»: Do your best, Do the dishes. Різниця проста: після підсилювального do стоїть ще одне дієслово, а після основного — додаток.
Заперечний наказ уже має допоміжне do: Don’t forget. Другого do перед ним не додаємо. Заперечення можна підсилити наголосом або повною формою Do not leave bags unattended; повна форма також типова для офіційних оголошень.
Наявність підмета сама по собі не виключає наказ: You stay here! — теж наказове речення. Порівняй You do look tired — ствердження про стан, а Do you look tired? — питання. Визначай конструкцію за формою й комунікативним змістом разом.
Do your best, and don't worry about the result.
Старайтеся, і не хвилюйтеся за результат.
Перше do — основне дієслово з додатком best.
Don't leave without saying goodbye.
Не йдіть, не попрощавшись.
Don't — звичайне заперечення, а не емфатичне do.
You do look tired.
Ви таки виглядаєте втомленим.
Це повідомлення про вигляд співрозмовника, а не заклик щось зробити.
Типові помилки
Неправильно:Does have some tea before you go.
Правильно:Do have some tea before you go.
У наказовій конструкції підсилення має форму do; does тут не вживаємо.
Неправильно:Do tells us what you decide.
Правильно:Do tell us what you decide.
Після do дієслово стоїть у базовій формі, закінчення -s зайве.
Неправильно:Do careful with that vase.
Правильно:Do be careful with that vase.
Прикметникові потрібна зв'язка be у базовій формі.
Неправильно:Do being quiet, please.
Правильно:Do be quiet, please.
Після do не ставимо -ing: потрібна базова форма be.
Неправильно:Did come in, please.
Правильно:Do come in, please.
Минулого часу в наказі немає, тому підсилювальне do не має форми did.